АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/899/2011 Головуючий суду першої інстанції Шофаренко Ю.Ф,
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого – судді Притуленко О.В.,
суддів: Ломанової Л.О.,
Кустової І.В.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_4 (заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим) про оголошення особи померлою, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 12 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про оголошення ОСОБА_5 померлим, посилаючись на те, що до 1997 року перебувала з останнім у фактичних шлюбних відносинах, від спільного життя народився син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. В січні 1997 року ОСОБА_5 виїхав на роботу за межі України і з цього часу про його місце знаходження ніяких відомостей не має. Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 16 жовтня 2007 року ОСОБА_5 було визнано безвісно відсутнім.
Встановлення даного факту їй необхідно для отримання коштів на утримання дитини.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 12 травня 2011 року в задоволені заяви ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її заяву задовольнити.
На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення її заяви, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про відсутність його місце перебування протягом трьох років.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з відсутності умов, за яких особа може бути оголошена померлою.
Колегія суддів вважає, що суд ухвалив правильне по суті рішення.
Відповідно до частини 1 статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м.Мари Республіки Туркменістан, відносно якого заявниця ОСОБА_4 ставить питання про оголошення померлим, перебував з заявницею у фактичних шлюбних відносинах з 1995 року; вони проживали у м.Мари Республіки Туркменістан, де у них народилася дитина – син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З пояснень заявниці випливає, що у листопаді 1996 року вони переїхали проживати у с.Марфовка Ленінського району АР Крим, а у січні 1997 року ОСОБА_5 кудись виїхав з місця їх проживання і з того моменту ніяких відомостей про нього не має.
Матеріали справи не містять відомостей про постійне проживання ОСОБА_5 в с.Марфовка Ленінського району АР Крим, відомості про його реєстрацію в зв’язку з тимчасовим перебуванням в Україні також відсутні.
Відомостей про місце проживання батьків ОСОБА_5 чи інших родичів, розташування його майна, місце роботи або інших відомостей, які мають суттєве значення для справи, заявницею не надано.
Згідно рішення Ленінського районного суду від 16 жовтня 2007 року ОСОБА_5 за відомостями Ленінського РО ГУ МВС України в АРК та МВС Туркменістану знаходився у розшуку і проведеними розшуковими заходами його місцезнаходження не встановлено. Разом з тим, згідно інформації Ленінського РО ГУ МВС України в АРК, станом на 13 квітня 2011 року ОСОБА_5 у розшуку не знаходиться.
Враховуючи, що фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а факт постійного проживання ОСОБА_5 в с.Марфовка Ленінського району АР Крим не встановлений, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_4 про оголошення його померлим, оскільки суд при вирішенні питання про визнання громадянина безвісно відсутнім перевіряє відсутність громадянина в певному місті його постійного проживання.
Той факт, що рішенням Ленінського районного суду від 16 жовтня 2007 року ОСОБА_5 визнаний безвісно відсутнім не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки зазначеним рішенням не підтверджується, що постійне місце проживання ОСОБА_5 було у с.Марфовка Ленінського району АР Крим.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтями 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 12 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.