АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/1000/2011 Головуючий суду першої інстанції Лісовська В.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

УХВАЛА

    13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого – судді             Притуленко О.В.,

суддів                     Ломанової Л.О.,

            Кустової І.В.,

    при секретарі                               Воронович К.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «АІСЕ Україна», в якому просив визнати недійсною угоду №217751 про надання послуг з придбання автомобіля та стягнути на його користь грошову суму в розмірі 43107,90 грн.

5 квітня 2011 року ОСОБА_4 в порядку ст. 152 ЦПК України звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року заява ОСОБА_4 задоволена; суд в порядку забезпечення позову наклав арешт на грошові кошти в розмірі 54549,71 грн., які належать ЗАТ «АІСЕ Україна».

В апеляційній скарзі ПАТ «АІСЕ Україна», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 відмовити.

На думку апелянта, суд безпідставно задовольнив заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову; наклав арешт на грошові кошти відповідача в розмірі, який перевищує ціну позову; в порушення ч. 5 ст. 153 ЦПК України копію ухвали про забезпечення позову відповідачу судом направлено не було.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття цих заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він підтверджений фактичними обставинами справи, з яких, зокрема, вбачається, що частину грошових коштів відповідач сплатив позивачу, від сплати останньої суми – ухиляється, інформації щодо сум, які зараховуються в Фонд для повернення коштів Учасникам системи – не надає.

Між тим, не можна погодитися з висновком суду про розмір грошових коштів, стосовно яких належить вжити заходи забезпечення позову.

Так, згідно з частиною 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому що б засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Арештовуючи грошові кошти на рахунку, суд повинен обмежуватися сумою, що не перевищує ціну заявленого позову та судових витрат.

З матеріалів справи, зокрема з позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, що вимоги позову зводяться до стягнення з відповідача на його користь грошової суми в розмірі 43107,90 грн.

Однак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув увагу на вимоги вищенаведеної норми закону та помилково наклав арешт на належні відповідачу грошові кошти в розмірі 54549,71 грн.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала підлягає зміні в частині визначення суми, на яку накладено арешт та зменшенню її до 43107,90 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 2 статті 307, пунктом 2 частини 1 статті 312, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

                                                          УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» задовольнити частково.

Ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 4 травня 2011 року змінити, зазначити, що розмір грошових коштів Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» АВТОПЛАН, на який накладено арешт, складає 43107 (сорок три тисячі сто сім) грн. 90 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає

Судді:

   Притуленко О.В.                     Ломанова Л.О.             Кустова І.В.