АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц/0191/922/2011 Головуючий суду першої інстанції Микитюк О.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого – судді Притуленко О.В.,
суддів: Ломанової Л.О.,
Кустової І.В.,
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, прийняття спадщини, зміну черговості права на спадкування, визнання права власності на частину домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом.
У позові зазначила, що з листопада 1999 року вона проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року .
За життя ОСОБА_6 розпорядився своїм майном, склав заповіт на її ім’я. Після смерті ОСОБА_6 вона фактично прийняла спадщину у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1
Рішенням Феодосійського міського суду АРК від 28 липня 2009 року заповіт, ОСОБА_6 визнаний недійсним; з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася дочка померлого ОСОБА_5
Посилаючись на те, що вона (позивачка) протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу спадкодавцеві, вважає, що в силу ч.2 ст.1259 ЦК України має право на спадкування разом із спадкодавцем першої черги - ОСОБА_5
З урахуванням наведеного просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 в період з 19 листопада 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року; факт прийняття нею спадщини; змінити черговість одержання права на спадкування майна померлого, визнати за нею право власності на 1/8 частину будинку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 11 травня 2011 року в задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.
На думку апелянта, суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, внаслідок чого ухвалив неправильне по суті рішення.
В запереченнях на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_6 – ОСОБА_8, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення суду – без змін.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини 2 статті 3 СК України про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнюватися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_4 факту проживання з ОСОБА_6 однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини; наявності у неї права на спадкування у четверту чергу, підстав для зміни черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно.
Висновки суду відповідають обставинам справи.
Так, встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27 жовтня 1989 року.
До Першої Феодосійської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулися ОСОБА_5, як дочка спадкодавця, та ОСОБА_4 (а.с.11).
Згідно записів у домовий книзі,
Як випливає з позовної заяви ОСОБА_4, за час спільного проживання з ОСОБА_6 (в період з 1999 року) вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, за сумісні кошти побудували прибудову до домоволодіння та зробили ремонт у будинку. Після смерті ОСОБА_6 вона фактично прийняла спадщину у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки проживала в ньому.
На підтвердження своїх доводів позивачка послалася на пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
Аналізуючи показання вказаних свідків у сукупності з іншими доказами, зібраними у справі, суд дійшов висновку про недоведеність факту проживання позивачки з ОСОБА_6 однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини. Такого висновку суд дійшов на підставі пояснень свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що позивачка протягом 2000-2004 років не проживала із спадкодавцем, а також договорів довічного утримання, які ОСОБА_6 , будучі інвалідом, укладав 14 травня 2001 року з ОСОБА_15, а 25 квітня 2003 року - з ОСОБА_13
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16 не можна визнати обґрунтованим. Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_9, позивачка проживала з ОСОБА_6 однією сім’єю з 1995 року, що суперечить поясненням самої позивачки. Згідно пояснень свідка ОСОБА_10 під час укладення ОСОБА_6 договору з ОСОБА_13, позивачка з ним ще не проживала. Пояснення ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про те, що позивачка проживала однією сім’єю з ОСОБА_6 з 1999 року ґрунтуються на припущеннях.
Не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення і доводи апелянта про те, що її пояснення, надані в судовому засіданні, суд не прийняв як доказ, оскільки позивачка в порядку, передбаченому ст.62 ЦПК України, в якості свідка не допитувалася. До того ж, як слідує із змісту рішення Феодосійського міського суду АРК від 28 липня 2009 року, під час розгляду справи про визнання заповіту недійсним, ОСОБА_4 надала пояснення про те, що проживала у ОСОБА_6 останні два роки, а до цього приходила та помагала по господарству з 1999 року.
Факт складення ОСОБА_6 у 2005 році заповіту на ім’я позивачки та видачі їй довіреності не свідчить про сумісне проживання осіб, тому також не є належним доказом у цій справі.
Доводи позивачки про наявність підстав для встановлення факту прийняття нею спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_6 та визнання за нею права власності на частину цього майна взагалі не ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного, а також з урахуванням того, що постійне проживання позивачки зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.