Судове рішення #17753815

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Справа № 22-ц/0191/918/2011 Головуючий суду першої інстанції Лошакова Т.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого – судді         Притуленко О.В.,

суддів                 Ломанової Л.О.,

Кустової І.В.,

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 січня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі -ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 (після розірвання шлюбу - ОСОБА_4) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 березня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та відповідачкою укладений кредитний договір №CL23614, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти в сумі 15059,41 доларів США на придбання автомобіля, з терміном повернення до 20 лютого 2016 року та сплатою 12,75% річних за користування кредитом. Виконання зобов’язань за кредитним договором забезпечувалось договором застави транспортного засобу №CL23614, укладеним між банком та ОСОБА_4 27 березня 2008 року, згідно з яким у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором, банк має право за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі.

Позичальник свої зобов’язання за кредитним договором від 27 березня 2008 року належним чином не виконала, в зв’язку з чим Банк (уточнивши позовні вимоги) просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором в сумі 138347,21 грн., зокрема: заборгованість за кредитом – 107621,82 грн., прострочена заборгованість за кредитом – 8335,64 грн., нараховані відсотки – 20068,59 грн. та штрафні санкції (пеня) – 2321,17 грн., а також звернути стягнення на предмет застави – автомобіль марки «Ford Fiesta», 2007 року випуску, надавши банку право здійснювати від імені ОСОБА_4 його продаж шляхом укладання договорів купівлі-продажу з іншими особами-покупцями; за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації предмету обтяження задовольнити вимоги в сумі заборгованості за кредитом.    

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 27 січня 2010 року позов ВАТ «Універсал Банк» задоволений. Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 138347,21 грн., звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження – автомобіль марки «Ford Fiesta», 2007 року випуску, надавши ВАТ «Універсал Банк» право здійснювати від імені ОСОБА_4 продаж автомобіля шляхом укладання договорів купівлі-продажу з іншими особами-покупцями, здійснювати від її імені всі дії, пов’язані з продажем забезпечувального обтяження автомобіля; за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації предмету обтяження, задовольнити вимоги в сумі заборгованості по кредитному договору в розмірі 138347,21 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити банку в позові.

На думку апелянта, суд, незаконно відкривши провадження у справі та розглянувши справу без її участі, неповно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Згідно частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обов’язок виконувати зобов’язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов’язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.

           Як правильно встановлено судом, 27 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» (після внесення змін та доповнень до Статуту перейменований у ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_4 (позичальник) укладений кредитний договір №СL23614, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 15059,41 доларів США строком до 20 лютого 2016 року зі сплатою 12,75% річних. Кредит надавався на придбання позичальником автомобіля марки «Ford Fiesta» за договором №СL23614 від 27 березня 2008 року, укладеного з ТОВ Опус-Авто (п.1.3 договору).

27 березня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 (заставодавець) укладений договір застави транспортного засобу №СL23614, за умовами якого остання передала в заставу рухоме майно, що може бути відчужене заставодержателем і на яке може бути звернене стягнення у разі невиконання зобов’язання за кредитним договором №СL23614 від 27 березня 2008 року, а саме: автомобіль марки «Ford Fiesta» (а.с.30-31).

Також встановлено, що умови кредитного договору ОСОБА_4 порушувалися, в зв’язку з чим для врегулювання питання щодо погашення кредитної заборгованості у досудовому порядку банком на адресу позичальника 13 квітня 2009 року була направлена вимога про виконання зобов’язань. Зазначена вимога отримана позичальником 16 квітня 2009 року, залишена без задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» і стягнув з ОСОБА_4 суму заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, що знаходиться у заставі Банку.

Оскаржуючи рішення суду, апелянт посилається на те, що під час розгляду справи судом були порушені норми процесуального закону, а саме: не звернувши увагу на порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України щодо подання до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, суд незаконно відкрив провадження у справі, і розглянув справу за її відсутності, не повідомивши належним чином про час і місце судового розгляду. Крім того, суд не виконав положення закону щодо вручення їй копії заяви про доповнення позовних вимог.

Апелянт також зазначив, що внаслідок розгляду справи за її відсутності, суд не повно встановив обставини справи і не врахував, що 2 лютого 2009 року вона подала позов до ТОВ «Опус-Авто» про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля «Ford Fiesta», придбаного за грошові кошти, надані позивачем, що згідно ч.9 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для припинення нарахування неустойки по кредитному договору, укладеному з позивачем.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, що не має місця у даному випадку.

Той факт, що відповідачкою поданий позов про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля, укладений з ТОВ «Опус-Авто», не можна визнати підставою для звільнення її від виконання обов’язків за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Універсал Банк».

Відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації споживачем своїх прав, передбачених статтями 8 і 10 цього Закону, ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції. Кредитодавець у такому випадку зобов’язаний повернути споживачеві суму вже здійснених ним виплат при розірванні договору купівлі-продажу або здійснити відповідне коригування кредитних зобов’язань.

Виходячи з того, що пред’явлення позову до ТОВ «Опус-Авто» про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля не свідчить про реалізацію позивачкою своїх прав з приводу продажу товару неналежної якості або порушення умов договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає вказані доводи апелянта неспроможними.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що, суд першої інстанції необґрунтовано надав Банку право продажу предмету застави шляхом здійснення дій від її імені, оскільки діюче законодавство не містить такого засобу захисту прав та інтересів у суді.

         Згідно ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

         Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

             Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до п.4.4 укладеного між сторонами договору застави, звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

             За таких умов суд неправомірно надав позивачу право продажу предмету застави з укладенням від імені відповідачки договорів з іншими особами і наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

             Відтак, реалізація заставленого майна, визначення його вартості повинні здійснюватися відповідно до положень ст.ст. 20, 21Закону України «Про заставу», ст.ст. 54, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження».

          З  вищенаведених підстав оскаржене рішення підлягає зміні.  

          Керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 січня 2010 року змінити – абзац 2 та 3 резолютивної частини рішення викласти наступним чином:

«Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21233352, к/рахунок №32004160302 в ГУ НБУ по м. Київ і Київської області, МФО №322001) заборгованість за кредитним договором №CL23614 від 27 березня 2008 року в сумі 138347 грн. 21 коп.; в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки «Ford», модель «Fiesta», рік випуску – 2007, колір червоний, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, дер.номер НОМЕР_1, шляхом реалізації на прилюдних торгах.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В.                     Ломанова Л.О.                                 Кустова І.В.    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація