Судове рішення #17753814

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Справа № 22-ц/0191/941/2011 Головуючий суду першої інстанції Морозова Л.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Притуленко О.В.,

суддів                 Ломанової Л.О., Кустової І.В.,

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 квітня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010 року  ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1

У позові зазначив, що влітку 2010 року йому стало відомо про існування нотаріально посвідченого договору дарування від 20 квітня 2001 року (реєстровий номер 1524), згідно якого вказаний будинок, який належав його батьку ОСОБА_5 (померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року), перейшов у власність ОСОБА_4

Посилаючись на те, що договір від імені ОСОБА_5 підписаний не їм, а іншою особою, просив поновити строк позовної давності та визнати договір недійсним через те, що він не заснований на дійсних намірах його батька.

Рішенням Судацького міського суду від 19 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволений.  

ОСОБА_4 оскаржила рішення в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду.

На думку апелянта, суд безпідставно поновив строк позовної давності та визнав договір дарування недійсним, не врахувавши при цьому фактичне волевиявлення дарувальника, який за життя неодноразово висказував намір подарувати своє майно дітям, які його доглядають.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що договір складений з порушенням вимог закону, оскільки не підписувався ОСОБА_5  

Колегія суддів вважає, що суд ухвалив правильне по суті рішення.

  Цивільні правовідносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року.

Згідно ч.1 ст.243 ЦК УРСР за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. За змістом ст.244, ст.227, ст.44 цього Кодексу договір дарування нерухомого майна повинен бути укладений у письмовій формі, підписаний особами, які їх укладають,  і нотаріально посвідчений. Угода, що не відповідає вимогам закону, відповідно до ч.1 ст.48 ЦК УРСР є недійсною.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 20 квітня 2001 року приватний нотаріус ОСОБА_6 засвідчила договір дарування, згідно якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_4 прийняла в дар домоволодіння АДРЕСА_1 яке на праві приватної власності належало дарувальнику ОСОБА_5 Згодом, 26 червня 2001 року ОСОБА_4 подарувала 4/25 частин вказаного будинку ОСОБА_7

Як випливає з висновків експертного дослідження №2346 від 27 липня 2010 року та судової почеркознавчої експертизи №4063 від 25 січня 2011 року, проведеної Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз (а.с.23-24, 54-57) підпис від імені ОСОБА_5 в договорі дарування від 20 квітня 2001 року виконана не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відмітки про підписання спірного договору від імені ОСОБА_5 іншою особою згідно п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, з причин неможливості власноручно підписати угоду, вказаний документ не містить.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недійсність спірного договору. Довід апелянта про те, що вказаний висновок є помилковим, зробленим без належного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, є неспроможним, оскільки не підтверджується матеріалами справи.

Не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення і довід апелянта про те, що суд повинен був допитати нотаріусів ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які б підтвердили дійсність виконаного правочину. Вирішення питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог не відноситься до компетенції свідків, а про допит вказаних осіб з приводу обставин, що мають значення для справи, в засіданні суду першої інстанції апелянтом заявлено не було.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно незгоди з висновками почеркознавчої експертизи. Зазначена експертиза проведена компетентною експертною установою і підстав ставити під сумнів експертний висновок судом не встановлено.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про пропуск позивачем позовної давності, встановленої законом для захисту порушених прав, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Також не має правового значення посилання апелянта на те, що ОСОБА_5 висловлював бажання подарувати їй спірний будинок, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення договору дарування в установленому законом порядку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів

                                                                    У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

         Судді:

         О.В. Притуленко Л.О. Ломанова І.В. Кустова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація