ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/11724.06.11
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
ДоПриватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"
Простягнення 24 990,00 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивачаОСОБА_1 (дов. №2 від 04.01.2011)
Від відповідачане з'явився
У судовому засіданні 24 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (далі –відповідач) 24 990,00 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2011р, порушено провадження у справі №24/117 та призначено до розгляду на 30.05.2011р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.06.2011р.
У судове засідання 24.06.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №10235 від 08.04.2011р.
Відповідач у судове засідання 24.06.2011р. повноважного представника не направив, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №14200456 від 15.06.2011р.
Враховуючи те, що відповідач із клопотанням про відкладання розгляду справи не звертався, нез’явлення його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а подані матеріали є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В :
28.07.2010р. приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - договір страхування) №013066/4002/0000134, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки «РЕНО», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
12.09.2010р. у м. Луганськ на перехресті вул. 50-річчя Освіти та вул. Курчатова, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «Тойота»державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 20.12.2010р. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 73 720,00 грн., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження №2/187/10 від 06.11.2008р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).
На виконання договору страхування позивач на підставі заяви страхувальника та страхового акту №00052207/2 від 14.01.2011р. сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 40 242,36 грн., шляхом перерахування 38 077,38 грн. на безготівковий рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням №002109 від 20.01.2011р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні) та 2 164,98 грн. в рахунок несплаченої частини страхового платежу.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 40 242,36 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина ОСОБА_3 встановлена постановою Перевальського районного суду Луганської області від 20.12.2010р.
Цивільна відповідальність ОСОБА_3 на момент настання страхової події була застрахована в приватному акціонерному товаристві «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»за договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5538825.
Поліс №ВЕ/5538825 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля марки Тойота Кемрі, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Відповідно до п.4 полісу №ВЕ/5538825 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ОСОБА_3, забезпеченим транспортним засобом є Тойота Кемрі, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (п.6 полісу), а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3. автомобіля Тойота Кемрі, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс №ВЕ/5538825) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн., франшиза –510 грн.,00 коп. (пункт 2 полісу).
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", особами, відповідальними за завдані ОСОБА_3. збитки, є відповідач в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності від 23.10.2007 року, та ОСОБА_3., відповідно до ст. 1188 ЦК України, в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування у порядку регресу шкоди в сумі 24 990,00 грн., заподіяної в результаті ДТП, до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Одержання відповідачем вказаної вимоги підтверджується штампом входячої кореспонденції № 536 від 21.02.2011 р.
Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.
Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, з урахуванням виключення суми франшизи, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 24 990,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" у повному обсязі та стягнення з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" на користь позивача страхового відшкодування в сумі 24 990,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 249,90 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5-А, код ЄДРПОУ 31093336) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 249 (двісті сорок дев’ять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів, з дня з його підписання.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 29.08.2011р.