ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 48/100 | 20.02.08 |
За позовом | Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол» |
До | Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Альвіго» |
Про | стягнення 123 881,47 грн. |
Суддя Сулім В.В.
Секретар судового засідання Мисник Т.М.
Представники:
Від позивача: | Малеваний К.Г. –пред. за довір. |
Від відповідача: | Карпович А.Р. –пред. за дов. |
Судове засідання 29.01.2008 р. відкладалось, відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 12.02.2008 р. оголошувалась перерва, а в судовому засіданні 20.02.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання умов договору в період з 06.07.2006 р. по 04.09.2006 р., що становить 123 881,47 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2007 р. було порушено провадження по справі № 48/100 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 17.04.2007 р. позов було залишено без розгляду, відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 48/100 від 27.06.2007 р., ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.04.2007 р. у справі № 48/100 скасовано, а справу направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2007 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2007 р. залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 13.12.07 р. по справі № 48/100 відповідачу відмовлено у порушенні касаційного провадження.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2007 р. справу № 48/100 прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст. 81-1 ГПК України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
29.01.2008 р. до Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про зміну позовних вимог в якому просить суд стягнути 123 705,75 грн. пені за період з 23.06.2007 р. по 25.08.2007 р.
Відповідач надав заперечення на клопотання про зміну позовних вимог в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні його клопотання.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач в своєму клопотанні фактично не змінює позовні вимоги, а заявляє нові, тобто вказує інші підстави нарахування пені та інший період, що суперечить ст. 22 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання та розглядає первісні позовні вимоги.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, але проти позову заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.02.2005 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір № 27-НТЦ-2005 (далі –Договір). За умовами Договору виконавець зобов’язувався виконати роботи та передати об’єкти інтелектуальної власності, вказані в п.п. 1.2, 1.3 Договору, необхідні для проведення реконструкції двох агрегатів УКЛ-7 № 3 та № 6 по виробництву азотної кислоти на основі заміни ГТТ-3М на нові газотурбінні установки ГТУ-8 на території замовника, а замовник зобов’язувався прийняти ці роботи і об’єкти інтелектуальної власності та оплатити їх (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач зобов’язувався виконати, зокрема, наступні види робіт:
- організація виготовлення і поставка позивачеві двох комплектів обладнання, кожний з яких включає газотурбінну установку ГТУ-8 та додаткове теплообмінне обладнання для агрегатів УКЛ-7 № 3 і № 6 (п. 1.2.1. Договору);
- технічний аудит двох агрегатів УКЛ № 3 і № 6, які підлягають реконструкції на основі заміни ГТТ-3М на ГТУ-8. Активування базових фактичних показників роботи агрегатів УКЛ-7 № 3 і № 6 до реконструкції. Розробка заходів і видача рекомендацій по встановленню виявлених дефектів обладнання і відновлення їх робочих параметрів (п. 1.2.2. Договору);
- розробка та погодження із позивачем вихідних даних для проектування реконструкції агрегатів УКЛ-7 № 3 і № 6 на основі заміни ГТТ-3М на ГТУ-8 (п. 1.2.3. Договору);
- розробка робочих проектів реконструкції агрегатів УКЛ-7 № 3 і № 6 по виробництву азотної кислоти на основі заміни ГТТ-3М на ГТУ-8 (п. 1.2.4. Договору).
Згідно п. 1.3. Договору відповідач зобов’язувався передати позивачеві "ноу-хау", які включають параметри апаратурно-технологічного оформлення реконструкції агрегатів УКЛ-7 № 3 і № 6 з обладнанням, що поставляється, та конструктивні рішення по обладнанню.
Загальна ціна Договору складає 27 456 000,00 грн. (п. 2.1. Договору).
Умовами Договору передбачено виконання відповідачем цілого комплексу робіт (п.п. 1.2.1., 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4., 1.2.5. та ін. Договору), строк виконання яких погоджено сторонами в додатку № 3 до Договору (п. 3.1. Договору).
Сторони в додатку № 3 до Договору погодили строки початку кожного з етапу робіт. Так перебіг строку виконання кожного з етапів робіт починався зі дня сплати позивачем відповідачеві визначеної суми авансу (передбаченої, зокрема, в п. 2.4.1. Договору). Після завершення робіт по відповідному етапу робіт, вказані роботи підлягають оплаті повністю у визначений Договором строк (п. 2.4.4., 2.4.5., 2.4.6., 2.4.7., 2.4.8. та ін. Договору).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2007 р. по справі № 45/42 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Концерн Стірол»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Альвіго»про стягнення пені за період з 05.09.2006 р. по 25.11.2006 р. в сумі 167 239,99 грн. та пені за період з 26.11.2006 р. по 05.01.2007 р. в сумі 84 652,34 грн. у задоволенні позову було відмовлено повністю та встановлено, що позивачем вказані роботи етапу № 4 оплачено частково в сумі 1 500 000,00 грн.. Відповідно заборгованість позивача перед відповідачем за цим етапом складає 1 245 600,00 грн.
Доказів сплати вказаної суми заборгованості позивачем на користь відповідача суду не надано, тому в силу п. 3.6. Договору строки виконання наступних етапів робіт і поставок обладнання відповідачем продовжуються автоматично на відповідний період затримки.
Позивач в порядку п. 2.4.1. Договору перерахував відповідачеві за платіжними дорученнями від 05.07.2005 № 6230 –4 192 960,00 грн., від 19.05.2005 № 4620 –100 000,00 грн., від 20.05.2005 № 4668 –100 000,00 грн., всього 4 392 960,00 грн.
Отже, з врахуванням строків, встановлених в додатку № 3 до Договору, відповідач зобов’язаний був поставити позивачеві протягом 12 місяців з дня авансового платежу газотурбінну установку ГТУ-8 в комплектності згідно ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3, та протягом 14 місяців з дня авансового платежу - газотурбінну установку ГТУ-8 в комплектності згідно ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 6, за умови сплати позивачем платежів за раніше виконані роботи (п. 3.6. Договору).
Проте, враховуючи те, що етап № 4 відповідач зобов’язаний був завершити повністю за 4 місяці до завершення етапу № 1, та за 6 місяців до завершення етапу № 3 та те, що позивач повністю не оплатив вартість робіт етапу № 4, то на підставі п. 3.6. Договору строки виконання робіт по іншим етапам автоматично продовжуються на строк затримки повної оплати робіт по етапу № 4.
Тому відповідач не може вважаться таким, що порушив строки виконання договору, передбачені в додатку № 3, і вважається таким що правомірно не здійснив поставки відповідачеві обладнання, визначеного в етапі робіт № 1 та в етапі робіт № 3.
Отже, строк виконання відповідачем обов’язків по поставці позивачеві газотурбінної установки ГТУ-8 в комплектності ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3 та № 6 не настав.
Оскільки у відповідача строк виконання обов’язку по поставці позивачеві газотурбінної установки ГТУ-8 в комплектності ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3 та № 6 не настав, то відповідно з боку відповідача відсутнє порушення зобов’язання по поставці обладнання позивачеві.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2007 р. по справі № 45/42 встановлено факт того, що з боку відповідача відсутнє порушення зобов’язання по поставці обладнання позивачеві, то відповідно позивач немає права нараховувати відповідачу пеню, адже пеня нараховується за прострочення виконання умов договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 123 881,47 грн. –пені за період з 06.07.2006 р. по 04.09.2006 р. необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплата державного мита покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя В.В.Сулім
Дата підписання: 27.02.2008 р.