Судове рішення #1775215
31/24

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/24


27.02.08

За позовом   Спільного українсько-французького підприємства з іноземними

                    інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

                    „Основа-Солсиф”, м. Київ  

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Литий камінь», м. Київ

про                стягнення  341 501,20 грн.

Суддя   Н.І.Качан

Представники:

Від позивача       Певнова А.М. - представник по довір.

Від відповідача   не з’явився

В судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до  ст. 77 ГПК України


ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 341 501,20 грн., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов Договору № 105/01 від 06.09.2005р. щодо оплати вартості виконаних робіт.


Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2007р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.01.2008р.


Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2008р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2008р., у зв’язку з неявкою відповідача.


Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.


Представник відповідача повідомив про часткове погашення заборгованості та надав суду Платіжне доручення № 68 від 18.02.2008р. на суму 5 000 грн.


В судовому засіданні 20.02.2008р. була оголошена перерва до 27.02.2008р., про що представники сторін повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 27.02.2008р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, посилаючись на часткову сплату відповідачем боргу та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з врахуванням нового розрахунку .


Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.


Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та належне повідомлення про час та місце проведення судового засідання.


Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.


Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.


Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.


          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :


          Між сторонами 06.09.2005р. було укладено Договір № 105/01, відповідно до умов якого відповідач, як замовник, доручив, а позивач, як підрядник, зобов’язався виконати роботи по влаштуванню пальових кущів, проведенню статистичних випробувань, влаштуванню польової основи при будівництві адміністративно-офісного центру по вулиці Ушинського, 40 в місті Києві, а замовник, в свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити роботи.


Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість робіт складає 4 784 423 грн., в тому числі ПДВ 797 404 грн.


Згідно п. 3.5. Договору оплата за виконані роботи проводиться замовником протягом 5-ти днів після оформлення акта Ф № КБ-2в і довідки Ф № КБ-3 в сумі за фактично виконані у звітному місяці роботи за вирахуванням авансованої суми пропорційно виконаним об’ємам робіт.


На виконання умов Договору позивач  протягом вересня 2005 року –лютого 2007 року виконав роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які підписані повноважними представниками та скріплені печатками діючих юридичних осіб сторін та належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.


Загальна вартість виконаних робіт, згідно довідок про вартість, складає  3 620 368 грн. і по суті є узгодженою сторонами.


Відповідачем було частково оплачено виконані роботи  та станом на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача склала –341 501,20 грн.


22.08.2007р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про оплату заборгованості, факт надіслання вимоги  підтверджується поштовою квитанцією від 22.08.2007р.і приймається судом як належний доказ.


Відповідач вказаний лист залишив без відповіді та належного реагування.


Після порушення провадження у справі відповідач перерахував на користь позивача 5 000 грн.


Враховуючи вказану оплату, позивач надав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 336 501,20 грн. залишкової  заборгованості та судові витрати


Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наступне.  


Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами ЦК України, зокрема, главою 61 ЦК України.


Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.


До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.


Позивачем доведено, що до правовідносин сторін, які виникли на підставі Договору та додаткових угод, повинні застосовуватися загальні норми ЦК України, які регулюють правовідносини з приводу виконання договорів підряду взагалі, тобто, норми параграфу 1 глави 61 ЦК України.  


Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. У нашому випадку об’єми та вартість виконаних робіт були узгоджені сторонами, документально підтверджені, належно засвідчуються підписаними актами приймання підрядних робіт за зазначений період, а тому, приймаються судом, як належні докази в обґрунтування заявлених вимог.


Згідно ст. 193 Господарського кодексу України (надалі –“ГК України”), ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.


Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.


З урахуванням вищевикладеного , суд визнає , що позовні вимоги позивача  щодо  стягнення з відповідача суми заборгованості за вже виконані роботи є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, за уточненим розрахунком позивача.


Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).


На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 837, 854 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва -          


В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.


2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Литий камінь»(03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код за ЄДРПОУ 31647631) на користь Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Основа-Солсиф” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, код ЄДРПОУ 20057315), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, суму заборгованості у розмірі 336 501 (триста тридцять шість тисяч п’ятсот одна) грн., 3 415 (три тисячі чотириста п’ятнадцять) грн. 01 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.


3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.


Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.



Суддя                                                                                             Н.І.Качан




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація