УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "01" вересня 2011 р. Справа № 15/5007/88/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г. < Поле для тексту >
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - представника за дорученням від 11.07.2011р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" (м. Київ) < В особі(назва) > < Поле для тексту >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область) < Поле для тексту >
про стягнення 4682,62 грн. < Поле для тексту >
Товариство з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" 2174,43грн. пені, 423,04грн. - 3% річних та 2085,15грн. - інфляційних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав заяву від 01.09.2011р. в якій посилаючись на те, що у позовній заяві було допущено описку при визначенні дати початку нарахування пені та 3%, а саме замість дати 01.12.2010р. була зазначена дата 01.12.2011р., просив правильною датою початку нарахування пені та 3% річних вважати - 01.12.2010р. (а.с. 39).
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 0990888 (а.с. 37).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
Неявка в судове засідання відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 26.04.2011р. у справі № 21/5007/25/11 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" та стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" 21379,00грн. основного боргу, 278,79грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 6500,00грн. основного боргу припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось та вступило в законну силу 17.05.2011р.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення господарського суду Житомирської області від 26.04.2011р. по справі №21/5007/25/11, господарським судом встановлено наступне.
12 листопада 2010 року, між ТОВ "Вудпак" (замовник, відповідач) та ТОВ "Асстра Україна" (виконавець, позивач) був укладений договір AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується від свого імені та за рахунок замовника укласти один, або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів замовника відповідно до його письмових вказівок, а замовник, в свою чергу, зобов'язується сплатити виконавцю винагороду за виконання згаданого доручення (п.1 Договору).
Протягом дії договору, згідно транспортних замовлень, відповідачу було надано транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується міжнародними товарно- транспортними накладними СМR №066688 та №075798, підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт №J-01101013 та №J-01101015 від 22.11.2010р. на загальну суму 35879,00грн.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що підставою для розрахунків за Договором є рахунок виконавця, що відправляється замовнику факсимільним зв'язком з подальшою досилкою оригіналів поштою.
24.11.2010р., відповідно до умов договору, позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату №J-01101013 від 22.11.2010р. на суму 18483,00грн. та №J-01101015 від 22.11.2010р. на суму 17396,00грн., разом на загальну суму 35879,00грн. Вказані рахунки, згідно авіанакладної були отримані відповідачем 25.11.2010р.
Платіжними документами відповідачем було проведено часткову оплату, зокрема: 22.12.2010р. платіжним дорученням №839 відповідач частково оплатив транспортні послуги згідно рахунку №J-01101013 на суму 3000,00грн.; платіжним дорученням №304 від 11.02.11р. відповідач провів додатково оплату згідно рахунку №01101015 на суму 5000,00грн.
Крім того, в ході судового розгляду справи № 21/5007/25/11, відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 6500,00грн., з яких 3500,00грн. – за рахунком №J-01101015 та 3000,00грн. – за рахунком №J-01101013, у зв'язку з чим господарським судом було припинено провадження у справі №21/5007/25/11 у цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, господарським судом у справі №21/5007/25/11 встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Вудпак" зобов'язань по договору AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2010р. в частині своєчасного проведення розрахунків за надані позивачем послуги.
На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 26.04.2011р. видано наказ № 21/5007/25/11 від 20.05.2011р.
У зв'язку із несвоєчасними проведенням ТОВ "Вудпак" розрахунків за договором AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2010р., позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути на свою користь з відповідача 2174,43грн. пені, 423,04грн. - 3% річних та 2085,15грн. - інфляційних.
Розглядаючи питання щодо правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 2174,43грн. пені, 423,04грн. - 3% річних та 2085,15грн. - інфляційних, господарський суд зазначає наступне.
Зважаючи на встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 26.04.2011р. по справі № 21/5007/25/11 обставини, а також погоджені між сторонами умови договору AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2010р., який згідно з ст. 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання, господарський суд враховує, що відповідно до п. 4.3 договору, підставою для розрахунків за договором є рахунок виконавця, що відправляється замовнику факсимільним зв'язком з подальшою досилкою оригіналів поштою.
У пункті п. 4.4 договору сторони погодили термін проведення розрахунків за договором - 5 днів з моменту розвантаження автомобіля, при цьому, замовник повинен сплатити виконавцю всі суми, що належать йому за договором без відрахувань на рахунок будь-якої претензії чи контрпретензії або заліку.
Таким чином, відповідач мав провести розрахунки за кожне здійснення перевезення протягом 5 днів з моменту розвантаження автомобіля.
Наявними в матеріалах справи доказами (міжнародними товарно- транспортними накладними СМR №066688 та №075798, актами здачі-прийняття робіт №J-01101013 та №J-01101015 від 22.11.2010р. а.с. 11-14) підтверджується факт розвантаження автомобіля 22.11.2010р.
Отже, зважаючи на наведене, за надані відповідачем транспортні послуги, відповідач мав провести розрахунки у строк до 27.11.2010р.
Як уже зазначалось, рішенням господарського суду Житомирської області від 26.04.2011р. по справі № 21/5007/25/11 встановлено, що позивачем на оплату були виставлені відповідачу рахунки-фактури №J-01101013 від 22.11.2010р. на суму 18483,00грн. та №J-01101015 від 22.11.2010р. на суму 17396,00грн.
З наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку ТОВ "Асстра Україна" вбачається, що на виконання умов договору AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2010р., за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги (СМR №066688 та №075798, акти здачі-прийняття робіт №J-01101013 та №J-01101015 від 22.11.2010р.) на суму 35879,00грн., відповідачем було проведено наступні оплати:
- 22.12.2010р. на суму 3000,00грн. (оплата рахунку - фактури №J-01101013 від 22.11.2010р.),
- 11.02.2010р. на суму 5000,00грн. (оплата рахунку - фактури №J-01101015 від 22.11.2010р.),
- 07.04.2011р. на суму 3500,00грн. (оплата рахунку - фактури №J-01101015 від 22.11.2010р.),
- 15.04.2011р. на суму 3000,00грн. (оплата рахунку - фактури №J-01101013 від 22.11.2010р.),
- 27.04.2011р. на суму 2000,00грн. (оплата рахунку - фактури №J-01101013 від 22.11.2010р.),
- 07.06.2011р. на суму 19379,00грн. (оплата рахунків-фактур №J-01101013 від 22.11.2010р. та №J-01101015 від 22.11.2010р).
Таким чином, остаточний розрахунок за отримані по договору AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2010р. послуги відповідачем було проведено 07.06.2011р.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, чинне цивільне законодавство вимагає виконувати зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, в тому числі у встановлений договором строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов’язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Згідно п. 5.8 договору, за порушення терміну розрахунків, понад зазначеного в пункті 4.4 даного договору, чи, додатково узгоджених сторонами строків у транспортному замовленні на конкретне перевезення, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається з наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку пені (а.с. 3) та з урахуванням заяви позивача від 01.09.2011р., позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2174,73грн. нараховану за період з 01.12.2010р. по 07.06.2011р.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням встановлених судом обставин щодо строків оплати наданих послуг, та зважаючи на вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 2130,07грн., зокрема нарахованої
по рахунку-фактурі №J-01101013 від 22.11.10р.:
- в сумі 164,83грн., за період з 01.12.2010р. по 21.12.2010р. на суму заборгованості 18483,00грн.,
- в сумі 749,55грн., за період з 22.12.2010р. по 14.04.2011р. на суму заборгованості 15483,00грн.,
- в сумі 63,61грн., за період з 15.04.2011р. по 26.04.2011р. на суму заборгованості 12483,00грн.,
- в сумі 138,00 грн., за період з 27.04.2011р. по 27.05.2011р. на суму заборгованості 10483,00грн.;
по рахунку-фактурі №J-01101015 від 22.11.10р.:
- в сумі 531,89грн., за період з 01.12.2010р. по 10.02.2011р. на суму заборгованості 17396,00грн.,
- в сумі 289,52грн., за період з 11.02.2011р. по 06.04.2011р. на суму заборгованості 12396,00грн..
- в сумі 192,67грн., за період з 07.04.2011р. по 27.05.2011р. на суму заборгованості 8896,00грн.
Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2130,07грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 44,36грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних (а.с. 3-4), зважаючи на встановлені судом обставини по справі та заяву позивача від 01.09.2011р., господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 428,20грн. Зокрема,
по рахунку-фактурі №J-01101013 від 22.11.10р.:
- розмір 3% річних нарахованих за період з 01.12.2010р. по 21.12.2010р. на суму заборгованості 18483,00грн., становить 31,90грн.,
- розмір 3% річних нарахованих за період з 22.12.2010р. по 14.04.2011р. на суму заборгованості 15483,00грн., становить 145,07грн.,
- розмір 3% річних нарахованих за період з 15.04.2011р. по 26.04.2011р. на суму заборгованості 12483,00грн., становить 12,31грн.,
- розмір 3% річних нарахованих за період з 27.04.2011р. по 06.06.2011р. на суму заборгованості 10483,00грн., становить 35,33грн.;
по рахунку-фактурі №J-01101015 від 22.11.10р.:
- розмір 3% річних нарахованих за період з 01.12.2010р. по 10.02.2011р. на суму заборгованості 17396,00грн., становить 102,95грн.,
- розмір 3% річних нарахованих за період з 11.02.2011р. по 06.04.2011р. на суму заборгованості 12396,00грн., становить 56,04грн.,
- розмір 3% річних нарахованих за період з 07.04.2011р. по 06.06.2011р. на суму заборгованості 8896,00грн., становить 44,60грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 423,04грн., яку позивач просить стягнути у позовній заяві, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2085,15грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідно суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.
У відповідності з Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних (а.с.4), з урахуванням обставин даної справи, умов договору стосовно строків проведення розрахунків, а також рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 1699,40грн., зокрема нарахованих:
по рахунку-фактурі №J-01101013 від 22.11.10р.:
- за грудень 2010 року на суму заборгованості 18483,00грн. в розмірі 147,86грн.,
- за період з січня 2011 року по березень 2011 року на суму заборгованості 15483,00грн. в розмірі 516,47грн.,
- за квітень 2011 року на суму заборгованості 12483,00грн. в розмірі 162,28грн.,
- за травень 2011 року на суму заборгованості 10483,00грн. в розмірі 83,86грн.;
по рахунку-фактурі №J-01101015 від 22.11.10р.:
- за період з грудня 2010 року по січень 2011 року на суму заборгованості 17396,00грн. в розмірі 314,52грн.,
- за період з лютого 2011 року по березень 2011 року на суму заборгованості 12396,00грн. в розмірі 286,67грн.,
- за період з квітня 2011 року по травень 2011 року на суму заборгованості 8896,00грн. в розмірі 187,74грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних за несвоєчасну оплату наданих за договором AUZ 170.10 транспортно-експедиційного обслуговування від 12.11.2010р. послуг підлягають частковому задоволенню в сумі 1699,40грн. У задоволенні позову в частині стягнення 385,75грн. інфляційних суд відмовляє.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати позивачу пені, інфляційних та 3% річних суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2130,07грн. пені, 423,04грн. - 3 % річних та 1699,40грн. інфляційних. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, який спонукав позивача до звернення з позовом до суду.
На підставі ст. ст. 525, 526, ч. 3 ст. 549, ст. 625 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та керуючись ст.ст. 33,44, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Нова Романівка, вул. Молодіжна, 26а, ідентифікаційний код 31711882)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" ( 04073, м.Київ, Московський пр-т., 9 корпус 2Д, ідентифікаційний код 32493177)
- 2130,07грн. пені,
- 423,04грн. - 3 % річних,
- 1699,40грн. інфляційних,
- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита,
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повне рішення підписано: "05" вересня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рек. з пов.) < Поле для текста >