АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/583/2011 Головуючий суду першої інстанції Трубніков Ю.Л.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим    у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді         Притуленко О.В. ,

суддів:             Ломанової Л.О.,

Приходченко А.П.,

при секретарі             Короткові Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Мисівської сільської ради (треті особи – Комунальне підприємство «Ленінське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_7) про визнання права власності на спадщину, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 24 лютого 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010 року представник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_8  звернулася до суду з вказаним позовом про визнання за позивачами права власності на спадщину за законом –домоволодіння АДРЕСА_1, що залишилося після смерті їх батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на те, що 19 серпня 2010 року державний нотаріус Щолкінської державної нотаріальної контори відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки земельна ділянка, на який розташоване домоволодіння передана відповідачем у власність ОСОБА_7

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 24 лютого 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_7 подала заперечення на скаргу, в яких ставить питання про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України, відповідно до положень ч.2 ст.197 цього Кодексу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи,   колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 (а.с.18), після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, в зв’язку з чим Щолкінською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №22/1994.

Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася сестра померлого – ОСОБА_10 (а.с.73); на ім’я якої 24 березня 1995 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.77). Крім того, на підставі рішення Мисівської сільської ради №63 від 27 червня 2001 року, земельна ділянка площею 0,25 га, на якій розташований вказаний будинок, була передана у власність ОСОБА_10 та 17 червня 2002 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КМ      № 018091.  

В зв’язку з тим, що рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 листопада 2002 року ОСОБА_9 був визнаний батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_4, рішенням того ж суду від 8 листопада 2005 року свідоцтво про право на спадщину, яке було видане  ОСОБА_10 визнано недійсним, а ОСОБА_4 та ОСОБА_11 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Згідно повідомлення Ленінської державної нотаріальної контори від 19 серпня 2010 року, оформлення спадщини за позивачками є неможливим через належність земельної ділянки, на який вона розташована, іншій особі (не спадкодавцю).

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання за позивачами права власності на спадкове майно, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивачів не ґрунтуються на законі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня  2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Заявляючи вимоги про визнання права власності на спадкове майно, позивачі визначили в якості відповідача Мисівську сільську раду, проте із змісту позовної заяви не вбачається, що між позивачами та відповідачем існує будь-який спір стосовно права на спадкове майно. А правомірність перебування земельної ділянки у власності ОСОБА_10 позивачами не оспорюється.

Оскаржуючи рішення суду, апелянт посилаючись на те, що предметом судового розгляду у цій справі були позовні вимоги ОСОБА_8, зазначає, що суд фактично залишив без розгляду вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Вказаний довід апелянта не заслуговує на увагу, оскільки суперечить фактичним обставинам справи, з матеріалів якої вбачається, що предметом судового розгляду фактично були вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про визнання за ними права власності на спадкове майно і саме стосовно цих вимог ухвалено рішення.

Не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення і довід апелянта про помилковість висновку суду, що судовому оскарженню підлягає саме постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а не повідомлення нотаріуса про неможливість оформлення спадщини в зв’язку з належністю земельної ділянки іншій особі (не спадкодавцю) тому, що висновок суду ґрунтується на законі (ст.49 Закону України «Про нотаріат»).

З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскарженого рішення, а відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційній суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України,          

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 24 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В.             Ломанова Л.О.                 Приходченко А.П.