АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц/0191/792/2011 Головуючий суду першої інстанції Трубніков Ю.Л.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    1 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого – судді           Притуленко О.В.,

суддів:               Кустової І.В.,

Авраміді Т.С.,

    при секретарі                   Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 квітня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

          У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

        У позові зазначив,  що 19 вересня 2010 року відповідач спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді відкритого перелому нижньої щелепи. Вироком Ленінського районного суду від 8 грудня 2010 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.

         Посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача йому завдана матеріальна та моральна шкода, просив стягнути з нього на свою користь 284 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 797 грн. у відшкодування транспортних витрат та 300 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 18 квітня 2011 позов ОСОБА_4 задоволений частково: суд стягнув з ОСОБА_5 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 84,10 грн., у відшкодування моральної шкоди - 3000 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу – 300 грн. Одночасно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення на користь позивача компенсації моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні цих вимог.

Не оскаржуючи висновок суду про доведеність його вини у спричиненні тілесних пошкоджень позивачеві, апелянт вважає, що його вина у завданні моральної шкоди ОСОБА_4 позивачем не доведена.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню за таких підстав.

       Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної      

шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що спричинена позивачу моральна шкода є безпосереднім наслідком протиправної дії відповідача ОСОБА_5, який заподіяв позивачу середньої тяжкості тілесні ушкодження.  

Висновки суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів.

Так, встановлено, що 19 вересня 2010 року ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті неприязних відносин, під час конфлікту, який виник між сторонами, навмисно спричинив позивачу тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому нижньої щелепи.

Вина ОСОБА_5 у вчинені злочину встановлена вироком Ленінського районного суду АР Крим від 8 грудня 2010 року, яким відповідач визнаний винним у спричиненні позивачу умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров’я.

Згідно ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, а також вимог розумності і справедливості.

Судом першої інстанції дотримані положення зазначених норм закону, розмір компенсації моральної шкоди визначений з урахуванням характеру та обсягу завданих позивачу страждань, тривалості часу лікування, погіршення здібностей потерпілого, інших обставин справи. Висновок суду щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апелянта про недоведеність його вини у спричинені позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що при вирішенні спору суд повинен був врахувати неправомірну поведінку ОСОБА_4, який також завдав йому удару, оскільки ці дії мали місце після перелому позивачу щелепи.

           Таким чином, доводи опеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не містить правових для скасування рішення суду першої інстанції.

          На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1   частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 18 квітня 2011 року залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

           Судді:

  Притуленко О.В.                       Кустова І.В.         Авраміді Т.С.