ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/710

18.02.08

За позовом

Корпорації «Укрнерудпром»

До відповідача-1 До відповідача-2

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Третя особа

на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дочірнє підприємство «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Надра України»

Про	зобов’язання вчинити дії

Суддя С.А. Ковтун

Представники учасників процесу:

від позивача

Зломинога В.М. (за дов.)

від відповідача-1 від відповідача-2

не з’явились Мельник В.В. (за дов.)

від третьої особи

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

          Рішення приймається 18.02.2008, оскільки у судовому засіданні 14.02.2008 було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом корпорація «Укрнерудпром»до дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії (далі - НАК) «Нафтогаз України»про визнання дій відповідача щодо договору № 147 про спільну діяльність від 25.04.2003, укладеного між дочірнім підприємством (далі - ДП) «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»та корпорацією «Укрнерудпром», незаконними, а також про зобов’язання відповідача включити в планові баланси надходжень та розподілу природного газу газ, видобутий у процесі виконання згаданого вище договору, та дозволити продаж природного газу промисловим споживачам.

Ухвалою суду від 14.12.2007 було порушено провадження у справі           № 6/710 та залучено до участі в останній як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дочірнє підприємство «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»та Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України».

          21.01.2008 суд залучив Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»до участі у справі як іншого відповідача в порядку ст. 24 ГПК України, виключивши останню зі складу третіх осіб.

          Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог. Зокрема, сторона просить визнати незаконними дії відповідачів щодо відмови у розподілі на промислових споживачів частки природного газу, що видобувається за договором про спільну діяльність № 147 від 25.04.2003 та належить позивачу; зобов’язати відповідачів проводити у балансі надходження та розподілу природного газу по Україні щомісячно планові та фактичні розподіли на промислових споживачів часток природного газу, який належить позивачу та видобутий за договором про спільну діяльність № 147 від 25.04.2003; дозволити позивачеві реалізувати промисловим споживачам частки природного газу, який належить йому за договором про спільну діяльність        № 147 від 25.04.2003, закачаного до підземних сховищ газу НАК «Нафтогаз України».

Відповідачі проти позову заперечили та просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутному фонді інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу ( у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення.

Таким чином, позивач, як оператор за договором про спільну діяльність № 147 від 25.04.2003, учасником якого є ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України», підпадає під перелік суб’єктів, визначених Законом України «Про державний бюджет України на 2007рік», які повинні відчужувати природний газ власного видобутку лише для потреб населення.

На виконання ст. 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»до постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом»були внесені зміні постановами Кабінету Міністрів України № 1697 від 08.12.2006 та № 31 від 16.01.2007. Даними змінами встановлений порядок реалізації природного газу власного видобутку, який передбачає, що потреба в природному газі населення задовольняється з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50%, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств, учасниками договорів про спільну діяльність укладених за участю зазначених підприємств.

У судове засідання 18.02.2008 представники відповідача-1 та третьої особи не з’явились. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Корпорація «Укрнерудпром»є повноважним представником учасників договору про спільну діяльність № 147 від 25 квітня 2003 року, укладеного між вказаною корпорацією та дочірнім підприємством «Західукргеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»(далі - Договір).

Предметом діяльності зазначеного Договору є спільна виробнича діяльність учасників з метою організації і здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Тинівського родовища з метою одержання прибутку.

У процесі здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки учасниками за Договором здійснюється видобуток обмеженої кількості природного газу.

Відповідно до п. 6.1 Договору, створене (видобуте) або придбане сторонами в результаті спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю.

Відповідно до п. 7.3 договору частки учасників розподіляються наступним чином: ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України»- 40%, корпорація «Укрнерудпром» - 60 %.

Корпорація «Укрнерудпром»як повноважний представник учасників за Договором, 06.07.2006 листом № 06/07/06-1 звернулася до ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»з проханням включити їх в баланс розподілу природного газу по Україні на липень 2007. Даний лист залишено без відповіді та задоволення.

ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»не було враховано плановий розподіл природного газу на промислових споживачів станом на 01.07.2006 та в подальшому у всіх місяцях.

Лист позивача № 13/12/06-2 від 13.12.2006 на адресу НАК «Нафтогаз України»з проханням вирішити питання реалізації видобутого газу залишено без відповіді.

ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»листом № 15559/64-04 від 22.12.2006 повідомила корпорацію «Укрнерудпром», що на підставі ст. 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 «Про порядок забезпечення споживачів природним газом», природний газ, який було видобуто в результаті спільної діяльності, повинен бути реалізований виключно НАК «Нафтогаз України»для потреб населення і тому обсяги газу, видобуті позивачем, починаючи з липня 2006 року, необхідно передати для задоволення потреб населення.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1134 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України внесене учасниками спільної діяльності майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена в результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Пунктами 7.3 Договору № 147 від 25 квітня 2003 року встановлено частки кожного з учасників на отримання прибутку від спільної діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Отже, вироблена в результаті спільної діяльності позивача та третіх осіб продукція та доходи є їх спільною частковою власністю. Згідно зі ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, що включає право укладати щодо свого майна будь-які угоди. Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода договору, зміст якого визначено ст. 627 ЦК України – сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статуту позивача метою його створення є отримання прибутку та подальше його розподілення між учасниками товариства, а також реалізація на підставі отриманого прибутку економічних і соціальних інтересів трудового колективу. Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу (далі - ГК) України самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку є підприємництвом. Отже, корпорацію «Укрнерудпром»створено з метою здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 44 ГК України самостійне формування підприємцем програми своєї діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону є одним з гарантованих державою принципів здійснення підприємництва. При цьому ст. 19 ГК України, закріплюючи контрольні та наглядові функції держави за здійсненням підприємницької діяльності, разом з тим визначає вичерпний перелік сфер, в яких держава уповноважена здійснювати функції з контролю та нагляду. Право держави на здійснення контролю та нагляду за господарською діяльністю шляхом визначення суб’єкта, з яким інші суб’єкти господарювання вправі укладати господарські договори, не передбачено чинним законодавством України, зокрема ст. 19 ГК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

          Таким чином, положення Постанови, якими учасників договорів про спільну діяльність, укладених за участю підприємств, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, та господарських товариств, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, а також дочірніх підприємств та філій таких підприємств і товариств, зобов’язано укладати договори купівлі-продажу природного газу виключно з відповідачем не можуть застосовуватися до позивача.

          Згідно з абз. 3 підп. 1 п. 2 Постанови реалізація природного газу за погодженою з Національною комісією регулювання електроенергетики ціною, яка не перевищує граничного рівня оптової ціни на природний газ, що використовується для задоволення потреб населення, без урахування тарифів на транспортування, постачання природного газу і збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ здійснюється лише ВАТ «Укрнафта», господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, а також НАК «Надра України». На решту суб’єктів господарської діяльності ці вимоги не поширюються.

          За таких обставин суд не погоджується з позицією відповідачів щодо обов’язку позивача продавати належні йому обсяги природного газу, видобутого в результаті спільної діяльності, виключно відповідачу за ціною, яка не перевищує граничного рівня оптової ціни на природний газ, що використовується для задоволення потреб населення, без урахування тарифів на транспортування, постачання природного газу і збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ. Також суд не може взяти до уваги посилання відповідачів на ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з огляду на таке.

          Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України – це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

          В силу ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

          Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 1 ЦК України цивільне законодавство не застосовується до бюджетних відносин.

          З огляду на це, оскільки «власність»є цивільно-правовою категорією, її регулювання здійснюється шляхом застосування спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють цивільні правовідносини, зокрема Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

          Відповідно до п. 5.1.3 Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом відповідача № 79 від 26.03.2001, природний газ, видобутий газовидобувним підприємством на території України, реалізується ним постачальникам або споживачам.

          Відповідно до п. 5.3.2 цього ж Порядку споживачами природного газу в Україні є промислові підприємства, бюджетні установи і організації, підприємства комунальної теплоенергетики та котельні промислових підприємств, а також населення.

          Згідно з п.п. 5 п. 2 Постанови потреба в природному газі усіх категорій споживачів, крім населення та підприємств комунальної теплоенергетики, електроцентралей та котелень суб’єктів господарювання забезпечуються, зокрема з ресурсів природного газу суб’єктів господарювання, що здійснюють видобуток природного газу, крім обсягів природного газу, які видобуваються підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарськими товариствами, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій (часток, паїв) яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та підлягають продажу відповідачу. Таким чином, потреби, зокрема промислових споживачів, у природному газі задовольняються з ресурсів природного газу газовидобувних підприємств, крім тих, обсягів, що підлягають продажу відповідачу.           

          Відповідно до Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001, НАК «Нафтогаз України»на основі прогнозованого річного балансу надходження та розподілу природного газу розробляє на кожний наступний місяць планові баланси поставок природного газу.

          Таким чином, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) та дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) щодо відмови у розподілі на промислових споживачів частки природного газу, що видобувається за договором про спільну діяльність № 147 від 25.04.2003.

Зобов’язати Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) та дочірню компанію «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) проводити у балансі надходження та розподілу природного газу по Україні щомісячно планові та фактичні розподіли на промислових споживачів часток природного газу, видобутого за договором про спільну діяльність № 147 від 25.04.2003.

Дозволити корпорації «Укрнерудпром»реалізувати промисловим споживачам природний газ, видобутий за договором про спільну діяльність        № 147 від 25.04.2003, закачаний до підземних сховищ газу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Стягнути з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, рахунок 260053012609 в ГОУ «Промінвестбанк України», МФО 300012, код 00039002) на користь корпорації «Укрнерудпром»(м. Львів, вул. В. Великого, 18, рахунок 2600601052325 у Франківському відділенні І Львівська філія «Кредит Банк» м. Львів, МФО 325365, код 30163522) 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Стягнути з дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) на користь корпорації «Укрнерудпром»(м. Львів, вул. В. Великого, 18, рахунок 2600601052325 у Франківському відділенні І Львівська філія «Кредит Банк»м. Лівів, МФО 325365, код 30163522) 85 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Суддя                                                                                С.А. Ковтун

          Рішення підписано 27.02.2008