РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2011 р. Справа № 5019/1271/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл»на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.07.2011р.
у справі №5019/1271/11, прийняту за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл»про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торговопромисловій палаті у справі №1/04-2011р.
за позовом Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз»м.Київ
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл»
с.Соколова Балка Новосанжарського району Полтавської області
про стягнення 181 473 грн. 24 коп. заборгованості по розрахунках, пені, збитків
та відстотків, -
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. довір.б/н від 26.07.2010 р.
від відповідача - ОСОБА_2. довір.б/н від 22.04.2011 р.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 липня 2011р. у справі № 5019/ 1271/11(суддя Бережнюк В.В.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Сокіл»відмовлено в задоволенні заяви про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011р. у справі №1/04-2011р. в частині стягнення з ТзОВ «Сокіл»на користь ПАТ «Компанія «Райз»23 708 грн. 81 коп. - відсотків за неправомірне користування коштами та 90 951 грн. 33 коп. збитків. відповідно до п.2 ч.2 ст.122-5 розділу XIV-1 ГПК України.
Рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011р. у справі №1/04-2011р. залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 липня 2011 року у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сокіл»(надалі в тексті –ТзОВ «Сокіл») подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області, ухвалити нове судове рішення, яким скасувати рішення Третейського суду при
Рівненській торгово-промисловій палаті від 19 травня 2011р. у справі №1/04-2011р. за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» (надалі в тексті - ПАТ «Компанія «Райз») до ТзОВ «Сокіл»в частині стягнення з останнього на користь ПАТ «Компанія «Райз»23 708,81 грн. відсотків за неправомірне користування коштами та 90 951,33 грн. збитків.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/1271/11 від 16.08.2011р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання
Представником Позивача-ПАТ «Компанія «Райз»подано відзив від 30 серпня 2011р. на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити ТзОВ «Сокіл»в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 липня 2011р. залишити без змін.
Крім того, представником Позивача у третейській справі в судовому засіданні 30 серпня 2011р. було подано копію свого примірника Договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів на умовах товарного кредиту №091/В-22/506 від 08.05.2009р.
Скаржник вважає, що ухвала суду прийнята на підставі неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню. Підтримує доводи апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ Компанія «Райз»-постачальник та ТзОВ «Сокіл»-покупець 08.05.2009р. уклали Договір поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів на умовах товарного кредиту №091/В-22/506 (надалі в тексті –Договір). Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобов’язувався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його вартість, а також відсотки за користування товарним кредитом. Найменування, асортимент, ціна, грошовий еквівалент у валюті та терміни поставки визначені Додатках до Договору, які є невід’ємною частиною Договору. Договір та Додатки підписано, уповноваженою особою ЗАТ «Компанія «Райз»та директором ТзОВ «Сокіл», скріплено відбитками печаток.(арк.справи 8-12).
Вбачається, що ПАТ Компанія «Райз»є правонаступником ЗАТ Компанія «Райз»і цього не заперечують представники сторін в судовому засіданні 30.08.2011р.
Рішенням Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011 року у справі №1/04-2011р. задоволено частково позов ПАТ Компанія «Райз»до ТзОВ «Сокіл»про стягнення 181 473 грн. 24 коп. Відповідно до рішення Третейського суду з останнього на користь ПАТ Компанія «Райз»підлягає стягненню 60 634 грн. 22 коп. простроченого боргу за отриманий товар, 23 708 грн. 81 коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 4 686 грн. 28 коп. пені за період з 27.09.2010р. по 28.03.2011р., 90 951 грн. 33 коп. –10% збитків та 179 грн. 98 коп. –третейського збору.(арк.справи 6-7).
Як на підставу задоволення вказаного вище позову, Третейський суд посилається на умови п.п.7.2.-7.3 укладеного ЗАТ «Компанія «Райз»(Ворсклівська філія), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Компанія «Райз»та ТзОВ «Сокіл», згідно яких за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару та/або відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, покупець сплачує пеню в розмірі 0,3 % за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення; відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконан-ням або неналежним виконанням грошових зобов’язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов’язання Покупцем: 10 процентів неоплаченої вартості Товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній суми понад неустойку (штраф).
Вбачається, що зазначені умови п.п.7.2.-7.3 Договору поставки Третейський суд та місцевий господарський суд досліджували з примірника, наданого Позивачем у третейській справі –ПАТ «Компанія «Райз», копію якого долучено до справи у судовому засіданні апеляційної інстанції 30.08.2011р.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на всіх аркушах даного Договору відсутні підписи представника покупця-ТзОВ «Сокіл».(арк.справи 55-59).
Разом з тим, у примірнику, доданому скаржником до заяви від 13.06.2011р. про скасування рішення Третейського суду та дослідженому оригіналі в засіданні суду апеляційної інстанції - кожний аркуш підписано представниками обох сторін, і в пунктах 7.2.-7.3 Договір –не містить умов про розмір відсотків за користування коштами і не узгоджене право продавця нараховувати збитки у твердій сумі 10%.(арк.справи 8-12).
Перевіряючи дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при постанов-ленні 14.07.2011р. ухвали, апеляційний суд приймає до уваги наступне:
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здій-снює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ч.2 ст.692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про третейські суди», третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до ст.12 цього Закону, третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Договір №091/В-22/506 від 08.05.2009р. за своєю правовою природою є договором поставки, який містить третейське застереження, викладене у п.п.10.2.-10.2.9 Договору.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що і в заяві про скасування рішення Третейського суду і в апеляційній скарзі ТзОВ «Сокіл»зазначав, що Договором не було встановлено відповідальності у вигляді 32 відсотків річних та збитків у фіксованому розмірі 10%., що ствердив копією даного Договору.(арк.справи 2-5, 8-12, 45).
Проте, вказаним обставинам суд першої інстанції уваги не надав.
Господарським судом Рівненської області було взято до уваги лише умови, зазначені у примірнику Договору ПАТ «Компанія «Райз», при цьому, аркуші Договору не підписані представниками обох сторін. Разом з тим, Договір, який був наданий представником ТзОВ «Сокіл», кожен аркуш якого підписаний обома сторонами –місцевий суд до уваги не прийняв, жодної оцінки зазначеному факту розбіжностей в текстах договорів –не надав.
Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істот-них умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.
Встановлення обставин наявності у сторін примірників Договору поставки №091/В-22/ 506 від 08.05.2009р., один з яких містить умови додаткової відповідальності, а другий –не містить їх –зумовлює відсутність для суду (третейського суду) підстав надати перевагу лише одному з Договорів, наданому Позивачем у третейській справі.
Вбачається, що у даному випадку, умови щодо права Продавця нараховувати Покупцеві 32% річних та 10% збитків за порушення строків оплати товару –не погоджені сторонами і Договір поставки в цій частині є неукладеним.
Згідно п.2 ст.51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду підлягає скасуванню, якщо рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.
Стаття 1225 ГПК України встановлює вичерпний перелік підстав скасування рішення тре-тейського суду і однією з підстав, з якої рішення третейського суду може бути скасовано –є те, коли рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди.
Тому судова колегія дійшла висновку, що третейською угодою, яка була укладена у формі третейського застереження до Договору поставки не було передбачено права стягнення з Покупця на користь Постачальника 32-х відсотків річних за неправомірне користування коштами, проте, рішенням Третейського суду, що є предметом спору, було стягнуто 23 708,81 грн. відсотків за неправомірне користування коштами.
За межі третейської угоди Третейський суд вийшов також вирішуючи вимогу про стягнення збитків в «твердій сумі - 10%»неоплаченої вартості ціни товару перший повний (чи неповний) місяць з наступним збільшенням цієї суми на 10% на підставі п.7.2 та п.7.3 Договору поставки, проте зазначені пункти не містять умов щодо стягнення збитків у твердій сумі. Не містять зазначених умов і інші пункти Договору.
З огляду на зазначене, Третейський суд вийшов за межі третейської угоди в частині стягнення з ТзОВ «Сокіл»на користь ПАТ «Компанія «Райз»23 708,81 грн. відсотків за неправомірне користування коштами та 90 951,33 грн. збитків.
Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду під час розгляду скарги було встановлено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Оскільки, не взято до уваги умови Договору поставки №091/В-22/506 від 08 травня 2009р., який був укладений сторонами по справі. Зазначеними умовами договору не було передбачено умов про стягнення відсотків за неправомірне користування коштами та не узгоджувалось стягнення збитків у твердій сумі.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріалами справи стверджується обгрунтованість доводів скаржника, наявність підстав для задоволення заяви про часткове скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011р. у справі №1/04-2011р., що зумовлює скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 14 липня 2011р. у данній справі з підстав ч.1 ст.104 ГПК України в зв’язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи і прийняття нової ухвали про задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 104, 106, 1221, 1224-1226 ГПК України Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл»на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.07.2011р. у справі № 5019/1271/11 задоволити, ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.07.2011р. –скасувати.
2. Прийняти нову ухвалу про скасування рішення Третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 19.05.2011р. у справі №1/04-2011р. в частині стягнення з ТзОВ «Сокіл»на користь ПАТ «Компанія «Райз»23 708 грн. 81 коп. -32% річних за неправомірне користування коштами та 90 951 грн. 33 коп. –10% збитків.
В решті рішення Третейського суду залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 5019/1271/11 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
01-12/11814/11