РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2011 р. Справа № 20/5025/988/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Грязнов В.В.
судді Савченко Г.І. ,
судді Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
за участю представників сторін:
позивач - не з’явився;
відповідач - ОСОБА_1 (довіреність №1 від 04.01.2011 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Хмельницькгаз»на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.07.2011 р. у справі №20/5025/988/11
за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м.Хмельницький
до відповідачів Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Хмельницькгаз»м.Хмельницький
про стягнення 312 грн. 95 коп. шкоди, завданої самовільним водокористуванням,-
Представнику Відповідача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 19 липня 2011 року у справі №20/5025/988/11 (суддя Гладій С.В.) задоволено позов Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Хмельницькгаз» про стягнення 312,95 грн. щкоди, завданої самовільним водокористуванням.
Відповідно до рішення, з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Хмельницькгаз»(надалі в тексті – Товариство) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області підлягає стягненню 312,95 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, а також в дохід державного бюджету 338,00 грн. судових витрат.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, а фокт самовільного (без дозволу) водокористування підтверджений належними і достатніми доказами.
Місцевий господарський суд прийняв до уваги, зокрема, акт від 17.01.2010р. щодо дотримання Старокостянтинівською філією Товариства вимог природоохоронного законодавства, який складено працівниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (надалі в тексті –Інспекція).
Актом перевірки встановлено, що Товариство здійснює забір води за допомогою спеціального технічного засобу (насосу) із шахтного колодязя, що розташований на промайданчику №3 (с.Левківка, Старокостянтинівського району, вул.Шевченко) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено вимоги ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. За наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальністю за порушення вимог природоохоронного законодавства, про що винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 24.01.2011р. №008158.
Держінспектором проведено розрахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної державі при самовільному водокористуванні Товариством. Розрахунок, було проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389 .Сума збитків, завданих державні становить 312,95 грн.
Не погоджуючись із даним рішенням, Товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 19.07.2011 р. по справі №20/5025/988/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Позивач-Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області не надала апеляційному суду відзиву або заперечень на апеляційну скаргу.
В судове засідання апеляційної інстанції 30 серпня 2011р представник Інспекції не з’явився. Проте, неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2010р. працівниками Інспекції було проведено перевірку дотримання Старокостянтинівською філією Товариства дотримання вимог природоохоронного законодавства і за результатами перевірки складено акт від 17.01.2010р., яким встановлено, що Товариство здійснює забір води із шахтного колодязя що розташований на проммайданчику №3 в с.Левківка Старокостянтинівського району, вул.Шевченко за допомогою спеціального технічного засобу-насосу, за відсутності дозволу на спеціальне во-докористування, чим порушено вимоги ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.
Всього, загальний об’єм забраної із підземного водоносного горизонту води склав 11 м3, що підтверджується довідкою Старокостянтинівської філії ПАТ «Хмельницькгаз»від 20.01.2011р. №52 щодо кількості забраної води. За наслідками перевірки притягнуто до адміністративної відповідальністю за порушення вимог природоохоронного законодавства, про що винесено постанову №008158 від 24.01.2011р. про накладення адміністративного стягнення. Держінспектором проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі при самовільному водокористуванні ПАТ «Хмельницькгаз», які становлять 312,95 грн., що розраховано на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне вико-ристання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього при-родного середовища від 20.07.2009р. №389 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. №767/16783 (надалі- Методика).
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними во-дами із застосуванням каналів.
Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтри-мання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.
Проте, місцевим господарським судом не враховано тих обставин, що згідно до ст.1 Водного кодексу України, водний об’єкт - природний або створений штучно елемент довкілля в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, водоносний горизонт). Відповідно до ст.1 Водного кодексу України водоносний горизонт –це однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.
Судова колегія вважає, що господарським судом Хмельницької області безпідставно не враховано, що до вищеперелічених об’єктів криниці не належать взагалі, не є і не можуть бути в даному випадку об’єктом спеціального водокористування. Окрім того, спеціальне водокористування містить як обов’язковий елемент «використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів». Разом з тим, Старокостянтинівською філі-єю Товариства вода використовувалась без скидання забруднюючих речовин і лише для питних потреб працівників.
Судом першої інстанції не враховано також, що згідно ст.23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення належного обліку використаної води, Відповідач в березні 2010 року встановив на криниці лічильник обліку викорис-таної води, станом на 17 лютого 2011 року за показами лічильника використано лише 11 м3 води. Вказану довідку було надано місцевому суду, проте не було враховано при винесені рішення.
Місцевим господарським судом також не враховано, що Товариство, в особі Старокостянтинівської філії є користувачем земельної ділянки і у відповідності до ст.23 Кодексу України про надра - має право без спеціального дозволу використовувати воду за умови не перевищення водозабору у розмірі 300 м3 на добу.
Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області не відповідає вимогам ст.23 Кодексу України про надра.
Крім того, вбачається, що 21 квітня 2011р. Хмельницьким окружним адміністративним судом винесено постанову, відповідно якої скасовано рішення про заборону господарської діяльності Старокостянтинівської філії по здійсненню спеціального водокористування із шахтного колодязя. Вказане рішення визнано протиправним на підставі ст.ст. 1, 48 Водного кодексу України та ст.23 Кодексу України про надра (міститься в матеріалах справи).
Також, 11 липня 2011р. винесено аналогічну постанову Хмельницьким окружним адміністративним судом, якою скасовано рішення про заборону господарської діяльності Ярмолинецької філії по здійсненню спеціального водокористування із криниці. Також 21 липня Хмельницьким міськрайонним судом винесено постанову за позовом Голови правління ПАТ «Хмельницькгаз»про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення до Державної екологічної інспекції з посиланням на ст.ст. 1, 48 Водного кодексу України, ст. 23 Кодексу України про надра.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що дока-зами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на викладене в сукупності –доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі є обґрунтованими і такими, що зумовлюють скасування оскаржуваного рішення в зв’язку з неповним з’ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю обставинам справи висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду.
Керуючись, ст.ст. 33, 35, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Хмельницькгаз»на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.07. 2011р. у справі №20/5025/988/11 - задоволити.
2. Рішення місцевого суду скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позову.
3. Витрати Скаржника зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги покласти на Позивача. Місцевому суду видати відповідні накази.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу №20/5025/988/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
01-12/11712/11