РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р.                                                                Справа № 6/30-40  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої  судді                                                         Олексюк Г.Є.

суддів                                                                             Гудак А.В.  
 суддів                                                                             Сініцина Л.М.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду  апеляційну скаргу відповідача      на  ухвалу  господарського суду Волинської області від 28.07.11 р.

про перегляд судового наказу,виправлення помилки в ньому  та визнання таким,що не підлягає виконанню

у справі № 6/30-40      (суддя   Дем`як  Валентина Миколаївна )

позивач  Підприємець ОСОБА_2

відповідач  ПРАТ  "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство"

про стягнення 117 384 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_3.(довіреність в справі )     

представника ДВС -ОСОБА_4 (довіреність в справі )

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме:  програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28 липня 2011 року у справі  № 6/30-40 (суддя Дем'як В.М.) відмовлено приватному акціонерному товариству «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» у задоволенні заяви про виправлення помилки при оформленні наказу господарського суду Волинської області №6/30-1 з 26.11.2008 року на 20.02.2008 року та визнання його таким , що не підлягає виконанню. В решті заяву залишено без розгляду(т.7,а.с. 128-131).

Відмовляючи у задоволенні заяви           про виправлення помилки при оформленні наказу господарського суду Волинської області  №6/30-1 та визнання його таким , що не підлягає виконанню, суд першої інстанції з огляду на положення ст.ст.85, 105, 111-11 ГПК України вважав дату прийняття постанови Вищого господарського суду України  у даній справі - 23 жовтня 2010 року датою набрання  законної сили рішення та не вбачав підстав для внесення до наказу виправлення. Щодо визнання означеного наказу таким, що не підлягає виконанню, то суд першої інстанції вважав, що заявиком не наведено  правових обґрунтувань та не подано відповідних доказів, які стали б підставою для задоволення заяви у цій частині. Залишаючи без розгляду вимоги приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» про визнання виконавчих дій ВДВС Любомльського РУЮ по виконанню вказаного наказу протиправними та незаконними суд першої інстанції вказав, що такі вимоги можуть бути розглянуті в порядку, встановленому  ст.121-2 ГПК України, а не в порядку ст.117 ГПК України.

Приватним акціонерним товариством «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» на ухвалу господарського суду Волинської області від 28 липня 2011 року у справі  № 6/30-40  подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржувану ухвалу незаконною. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішення у даній справі набрало законної сили з моменту прийняття Вищим господарським судом України -23.11. 2010 року постанови у даній справі, якою скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2008 року та рішення суду першої інстанції від 22.02.2008 року залишено без змін. Просить виправити помилку при оформленні наказу господарського суду Волинської області № 6/30-1 (виправити дату набранням рішення законної сили з 26.11.2010 року на 20.02.2008 року), визнати його таким, що не підлягає виконанню у зв»язку із закінченням строку виконавчої давності.(т.8,а.с.8-9)

29.08.2011 року представником приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» подано заяву № 133, у якій звертає увагу на невідповідність дійсних реквізитів підприємства боржника (рахунку в установі банку, коду ЄДРПОУ,  реквізитам, що зазначені у наказі господарського суду Волинської області № 6/30-1 від 26 листопада 2008 року. У даній заяві представник скаржника повторно заявляє вимоги, які викладені у апеляційній скарзі та додатково просить провадження у справі № 6/30-40 припинити та  стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» безпідставно одержані стягувачем кошти від реалізації майна.

В судовому засіданні представником апелянта подана заява про відвід колегії суддів  у зв"язку з тим, що  зазначена  колегія,на думку апелянта ,  упереджено розглянула попередню апеляційну скаргу на ухвалу  господарського суду Волинської області  від 13 липня 2011 року ,не взяла до уваги заяву № 132 від 29 серпня 2011 року.

Ухвалою від 29 серпня 2011 року у задоволенні заяви про відвід колегії суддів було відмовлено за   її безпідставністю.

Представник відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції проти апеляційної скарги заперечував та вказував на обґрунтованість висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі від 28 липня 2011 року та пояснив, що реалізація майна здійснювалася з метою проведення стягнення із боржника за судовим рішенням.

Стягувач – ФОП ОСОБА_2 особисто у судове засідання апеляційного господарського суду не зв»явився та  не забезпечив явку свого представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції,   а також з огляду на те, що копії ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення судового засідання на 29.08.2011 року надіслано на адреси  учасників судового процесу  рекомендованою кореспонденцією та ними отримано, тобто, учасники судового процесу  належним чином повідомлені про дату, час та місце перегляду справи, апеляційний господарський суд розглянув  апеляційну  скаргу по суті за відсутності стягувача ФОП ОСОБА_2.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені  у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги,заслухавши доводи представників скаржника та відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна  скарга задоволенню  не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що  рішенням господарського суду Волинської області  20.02.2008 року у справі № 6/30-40  задоволено позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 та стягнуто на його користь з Відкритого акціонерного товариства “Любомльське ремонтно-транспортне підприємство” (м. Любомль, вул. Дружби, 93) 117384 гривень збитків (неотриманого доходу), 1173,84 гривень витрат по державному миту, 118гривень витрат на ІТЗ .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2008 року у справі № 6/40-40 рішення господарського суду Волинської області  20.02.2008 року у цій справі скасовано, в позові відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2008 року у даній справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2008 року у справі № 6/40-40 скасовано, а рішення господарського суду Волинської області 20.02.2008 року залишено без змін.

          26.11.2008 року господарським судом Волинської області, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2008 року та рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2008р. у справі 6/30-40 було видано наказ №6/30-1 про примусове виконання оскаржуваного рішення. При цьому у наказі зазначена дата набрання рішення законної сили -23.10.2008 року.

Частина 5 ст.85 ГПК України встановлює, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

За статтею 111-11 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Приписами ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Наведений ч. 4 ст. 117 ГПК України перелік підстав до визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є вичерпним.

Враховуючи, що постанову про скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2008 року у справі № 6/40-40 та про залишення  без змін рішення господарського суду Волинської області  20.02.2008 року у даній справі, Вищим господарським судом України ухвалено 23.10.2008 року та ця постанова набрала законної сили з дати її прийняття, а, також, що рахунок боржника у установі банку та його код ЄДРПОУ з»ясовано державним виконавцем, відсутність інших помилок у наказі - колегія суддів  погоджується із висновком суду першої інстанції про  відсутність підстав для внесення виправлення до наказу господарського суду від 26.11.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України та є обов’язковими до виконання.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

Обгрунтовавуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню приватне акціонерне товариство «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство»  покликається на положення ст.ст.25,37 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка була чинною на час пред»явлення та виконання наказу), якими передбачено строки здійснення виконавчого провадження , підстави та закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що неможливість провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк (ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» ( у редакції на час пред»явлення наказу до примусового виконання та ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» ( у ніні діючій редакції) не входить до переліку підстав до визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а відтак не звільняє боржника від обов»язку повного виконання судового рішення.

Відтак, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою відмову судом першої інстанції у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим залишення судом першої інстанції  без розгляду вимог заяви ПРАТ "Любомльське РТП" про заборону ВДВС Любомльського РУЮ вчиняти будь - які виконавчі дії за наказом господарського суду Волинської області № 6/30-1 від 26.11.2008р.;  визнання виконавчих дій ВДВС Любомльського РУЮ по виконанню вказаного наказу протиправними та незаконними з огляду на те, що такі вимоги можуть бути розглянуті виключно в порядку,  встановленому  ст.121-2 ГПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги  додаткові  доводи апелянта,викладені у заяві  від 29 серпня 2011 року ,так як вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції ,а апеляційний господарський суд відповідно до ч.3 ст.103  ГПК   України не наділений правом розглядати такі вимоги .

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи  та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» та скасування чи зміни ухвали господарського суду Волинської області від 28 липня 2011 року у справі  № 6/30-40.

Керуючись  ст.ст.  99,101,103,105,106  ГПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від  28 липня  2011 року у справі № 6/30-40 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПРАТ "Любомльське ремонтно - транспортне підприємство"   без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку .

Головуюча  суддя                                                                         Олексюк Г.Є.

Суддя                                                                                              Гудак А.В.  

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.