РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" серпня 2011 р. Справа № 4/82/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
за участю представників сторін:
від позивача- ОСОБА_7., представник (довір. б/н від 29.08.2011р.);
від відповідача- ОСОБА_8., представник (довір.б/н від 04.01.2011р.);
від третьої особи не з'явився;
від третьої особи не з'явився;
від третьої особи не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-5»на рішення господарського суду Вінницької області від 14.07.2011р.
у справі № 4/82/2011/5003
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-5»м.Вінниця
до відповідача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»в особі
Відділення банку №404 ПАТ «Укрсиббанк»м.Вінниця
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комер-
ційна фірма «ЛЛД»м.Вінниця
2. Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу
ОСОБА_2 м.Вінниця
3. Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства
юстиції України в особі Вінницької філії ДП «Інформаційний
центр» м.Вінниця
про визнання недійсними договору іпотеки від 26.06.2007р. та
договору застави рухомого майна №77802 від 28.06.2007р.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами заявлено не було. Заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.07.2011р. у справі №4/82/2011/ 5003 (суддя Білоус В.В.) Товариству з обмеженою відповідальністю «Авангард-5»відмовлено в задоволені позову до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі Відділення банку №404 ПАТ «Укрсиббанк», Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЛЛД», 2) Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, 3) Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України в особі Вінницької філії ДП «Інформаційний центр».
Місцевий господарський суд не погодився із доводами Позивача, мотивуючи це положеннями п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», що при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична, особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Аналогічні приписи містяться також в п.п.2.17, 2.18 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».
Крім того, суд зауважив, що в рекомендаціях зазначено –наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної, від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і та ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.(т.1, арк.справи 160-163).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-5»(надалі в тексті –ТзОВ «Авангард-5») подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення від 14.07.2011р., прийняти нове рішення, яким задоволити п-зовні вимоги в повному обсязі. Скаржник зазначає, що і Договір іпотеки і Договір застави від 26.06. 2007р. підписано від імені ТзОВ «Авангард-5»неуповноваженою особою Житником Т.О., який, будучи одним із учасників Товариства –сам себе призначив директором. При цьому, подальшого схвалення оспорюваних правочинів майнової поруки за позичальника-ТзОВ ВКФ «ЛЛД»за кредитним договором від 26.06.2007р., укладеним з Відповідачем у справі –ТзОВ «Авангард-5»ні в якій формі не вчиняло і оспорило зазначені угоди, як тільки у справі №12/ 151-10 господарським судом Вінницької області 05.04.2011р. було прийнято рішення про задоволення позову і визнано недійсними рішення ТзОВ «Авангард-5»від 18.06.2007р. та 26.06. 2007р. Однак місцевий господарський суд не зважив на ці обставини, дійшовши висновків, які не відповідають обставинам справи.(т.2, арк.справи 4-8).
Представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апелянта, вважаючи їх безпідставними, просив залишити рішення місцевого суду без змін.(т.2, арк.справи 29-34).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процессуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Авангард-5»зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності-юридична особа 10.10.2003р. розпорядженням виконавчого комітету Вінницької міської ради №647-р.
Комерційний інноваційний банк «Харківінкомбанк»зареєстровано Держбанком СРСР 18.06.1990р. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»є правонаступником першого; нова редакція Статуту ПАТ «УкрСиббанк»зареєстрована 14.12.2010р. реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради.(т.1, арк.справи 29-31, 94-95).
Встановлено, що Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»(надалі в тексті –Банк) та Виробничо-комерційна фірма «ЛЛД»(надалі в тексті - Позичальник) 26 червня 2007р. уклали Кредитний договір №11175179000 (надалі в тексті - Кредитний договір), у відповідності до якого Позичальник отримав кредит в національній валюті в сумі 270 000 гривень, у порядку і на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п.1.1, 1.2, 1.3, 1.6, 4, 5 договору, Банк зобов’язувався надати, а позичальник –прийняти кредит в сумі 270 000 грн., належним чином використати і повернути на умовах договору отримані кошти (не пізніше 25.06.2018р.) та сплатити за користування кредитними коштами відсотки в узгодженому розмірі.(т.1, арк.справи 8-11).
Як вбачається із матеріалів справи, в забезпечення повернення Позичальником отриманого кредиту Банк уклав 26 червня 2007р. з ТзОВ «Авангард-5»-іпотекодавцем договір іпотеки (нежитлового приміщення), надалі в тексті –Договір іпотеки, згідно якого останнє передало Банку-іпотекодержателю в іпотеку будівлі та споруди цегельного заводу в с.Іванівка Вінницького району Вінницької області по вул.Ю.Лісового, 43. На земельній ділянці площею 1,94 га за даною адресою розташовано: цегельний завод літ «А», цегляна споруда площею 2 182,7 м2, контора літ. «Б», площею 43,5 м2, вбиральня «В», загальна площа 2 226,2 м2. Об’єкт іпотеки належить іпотекодавцеві на підставі біржового контракту №897 на купівлю-продаж нерухомості від 17.10.2003р., додаткової угоди до біржового контракту №897 від 25.11.2003р. і оцінений сторонами в 940 881 грн. Договір іпотеки від імені Банку підписано начальником Відділення №404 АКІБ «УкрСибБанк», а від імені ТзОВ «Авангард-5»директором Житником Т.О., скріплено відбитками печаток сторін. Іпотечний договір посвідчено нотаріально, про що приватним нотаріусом ОСОБА_2 внесено реєстровий запис №2769, що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 12-18).
Цього ж дня Банком та ТзОВ «Авангард-5»було укладено договір застави рухомого майна №77802, згідно якого Банку-заставодержателю було передано в заставу обладнання Товариства: трансформатор ОСОВ 025 -2шт, трансформаторна підстанція 2КТП-630 -1шт, автомат для порізки -1шт., електропередавальна вагонетка - 1шт., кран козловий ККТ-Ц-5-12,5-8 -1шт., прес СМК-435 -1шт., вентилятор ВСУН-16 -4шт., вентилятор Ц-40-70 -1шт., башта Рожковського - 1шт., вагонетка СМК-551а -1шт., електропередавальна вагонетка СМК-552а -1шт., вагонетка пічна -2шт., живлювач СМК-214 -1шт., транспортер -4шт, металовідділювач - 1шт., вагонетка сушільна -50шт., механізм подачі вагонеток -1шт., автомат-укладник -1шт., електротельфер 5 тон -1шт., вагонетка сушильна - 60шт., вагонетка пічна -31шт., вальци грубого помолу -1шт., вальци тонкого помолу -1шт., електродвигун 35КВА -1шт., насос ЕЦВ-6-6,5-125 -1шт., дизельний генератор 50,0 КВА -1шт., млин молотковий -1шт., транспортер стрічковий -1шт., електрокалорифер 25КВА -1шт., штовхач ТВ-40 -2шт.
За домовленістю сторін Договору застави –вартість предмету застави складає 426 283 грн., Договір застави підписано представником Банку та директором ОСОБА_3 від імені ТзОВ «Авангард-5».(т.1, арк.справи 161-зворот; т.2, арк.справи 31).
Приймаючи в заставу та іпотеку майно, що належить ТзОВ «Авангард-5», представник останнього надав Банку, зокрема, Рішення загальних зборів засновників Товариства, оформлене протоколом №3 від 18.06.2007р. про звільнення з посади директора ОСОБА_4Ф та призначення ОСОБА_3 директором ТзОВ «Авангард-5»; Рішення загальних зборів засновників Товариства, яке оформлене протоколом №7 від 18.06.2007р. про прийняття Товариством обов’язків майнового поручителя за ТзОВ ВКФ «ЛЛД»перед АКІБ «УкрСиббанк» шляхом передачі в заставу цегельного заводу в с.Іванівка, вул.Ю.Лисового,43; Установчий договір ТзОВ «Авангард-5», який містить положення про обов’язкове затвердження загальними зборами договорів на суму, що перевищує 1 000 мінімальних заробіних плат (тобто 420 000 грн.); документи, що підтверджують право власності на майно, яке передається в заставу Банку, що зазначив в своїх поясненнях представник Відповідача.(т.2, арк.справи 31, 35-39, 41, 42).
Згідно Висновку №465/799 судово-технічної та почеркознавчої експертизи від 15.03.2011 року, Підпис на протоколі зборів №3 від 26.06.2007р. від імені ОСОБА_5 - голови зборів засновників ТзОВ «Авангард-5»виконаний не самим ОСОБА_5, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_5 - голови зборів засновників ТзОВ «Авангард-5», електрофотографічне зображення якого міститься на електрофотокопії протоколу зборів №7 від 18.06.2007р. –виконаний не самим ОСОБА_5, а іншою особою. (т.2, арк.справи 14-15).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.04.2011р. у справі №12/151-10 визнано недійсними рішення зборів засновників ТзОВ «Авангард-5», оформлені протоколом №7 від 18.06.2007р. та №3 від 26.06.2007р. про обрання ОСОБА_3 директором ТзОВ «Авангард-5»і надання йому повноважень на укладення договорів іпотеки, інших договорів в забезпечення зобов’язань ТзОВ «ВКФ «ЛЛД»за кредитним договором.
Рішення набрало законної сили, на його виконання видано наказ.(т.1, арк.справи 18-23).
Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі стст. 203, 215 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Місцевий господарський суд, не погоджуючись із доводами Позивача, послався на п.42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», в якому зазначено, що при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична, особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Суд також посилався на аналогічні приписи, які містяться в п.п.2.17, 2.18 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».
Місцевий господарський суд, вбачаючи, що тягар доказування стосовно поінформованості іншого контрагента відносно того, що представник юридичної особи діяв без належних повноважень покладається на особу, яка звернулась з відповідним позовом до суду –зазначив, що згідно ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Проте, не зважаючи на зазначені вище висновки судового експерта про підробні підписи голови зборів на протоколах загальних зборів засновників Товариства №3 від 26.06.2007р., №7 від 18.06.2007р. та рішення у господарській справі №12/151-10 від 05.04.2011р., яким ці рішення загальних зборів визнані недійсними, – місцевий суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, вважаючи, що відсутність сумнівів у нотаріуса щодо підписання спірних договорів уповноваженою особою Позивача при посвідченні Договору іпотеки 26.06.2007р. зумовила відсутність таких сумнівів і у Відповідача.
Перевіряючи відповідність рішення місцевого суду вимогам матеріального та процесуального права, судова колегія приймає до уваги наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають з договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.
Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законнодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним...
Статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено обов’язок Банку щодо належної ідентифікації клієнта, зокрема Банк зобов’язаний ідентифікувати відповідно до законодавства України:
клієнтів, що відкривають рахунки в банку;
клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;
клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 000 гривень;
осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.
Банк має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати документи і відомості, необхідні для з’ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Таким чином, Відповідач згідно даної норми, зобовя’заний був належним чином ідентифікувати юридичну особу, встановити власників цієї особи та встановити осіб які мають право вчиняти розпорядчі дії в її інтересах, окрім того, у Банку повинен був викликати підозру той факт, що 26.06.2007р. в один день було прийнято протокол зборів засновників ТзОВ «Авангард-5»№3 про зміну директора, проведено державну реєстрацію та внесено до ЄДР, підписано усі угоди. Вбачається, що Банк повинен був відмовити клієнту у здійсненні обслуговування.
Пунктами 2.2 та 2.3 Статуту ТзОВ «Авангард-5»визначено перелік видів діяльності підприємства та його права для здійснення таких напрямків діяльності; п.5.1 Статуту передбачено, що одним із джерел формування майна підприємства є доходи, отримані від господарської діяльності - тобто будь яка господарська операція товариства повинна бути укладена з умовою отримання прибутку (доходу). Пунктом 5.2 також передбачено, що Товариство здійснює управління своїм майном на праві повного господарського розрахунку.
Частиною 2 ст.203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов’язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Матеріалами справи стверджено, що повноважень на прийняття майнової поруки перед Банком –ОСОБА_3 від Позивача не отримував, на посаду директора ТзОВ «Авангард-5»- загальними зборами засновників 26.06.2007р. не призначався.
Вбачається, що уклавши 26.06.2007р. Договір іпотеки (нежитлові приміщення) та Дого-вір застави –ОСОБА_3 фактично розпорядився майном Товариства, чим порушив умови Установчого договору та 2.1, 2.2, 2.3, 5.1, 5.2 Статуту ТзОВ «Авангард-5». За таких обставин, оспорювані договори суперечать Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законнодавства.
Згідно із ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням пов новажень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наступного схвалення Товариством укладених від його імені ОСОБА_3 оспорюваних договорів.
Проте, вирішуючи спір місцевий господарський суд даним обставинам уваги не надав, застосувавши законодавство, яке регулює вирішення корпоративних спорів і покликаючись на судову практику щодо вирішення спорів про визнання угод недійсними, але з іншим предмет-ним складом.
З огляду на зазначене вище, на думку колегії суддів, порушене право Позивача відповідає обраному ним способу захисту порушеного права і підлягає захисту шляхом визнання недійсними Договору іпотеки та Договору застави. Тому, з підстав п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого суду та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права.
Керуючись стст. 91, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-5»на рішення господарського суду Вінницької області від 14.07.2011р. у справі №4/82/2011/5003 –задоволити.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 14.07.2011р. у справі №4/82/2011/ 5003 –скасувати, прийняти нове рішення, яким:
«1. Позов задоволити.
2. Визнати недійсним Договір іпотеки (нежитлові приміщення) від 26.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєстрованого в реєстрі за №2769, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-5»(код ЄДРПОУ 32719104) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(код ЄДРПОУ 09807750) в особі начальника відділення №404 АКІБ «УкрСиб-банк»Байдалюка Олександра Йосиповича.
3. Визнати недійсним договір застави (рухомого майна) №77802 від 26.06.2007 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-5», (код ЄДРПОУ 32719104) та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(код ЄДРПОУ 09807750) з моменту його укладення.
4. Зобов’язати приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 зняти заборону на відчудження та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи за реєстровим №5214071, контрольна сума БАБВ493004 та з Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна за реєстровим №5214096, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки нерухомого майна від 26.06.2007 року за № 2769, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»в особі відділення № 404 АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «Авангард-5»;
5. Зобов’язати Державне підприємство «Інформаційний центр»виключити записи з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстровим №6119134, контрольна сума ЗЕ9Е00А008. що є предметом застави на підставі договору застави рухомого майна№77802 від 26.06.2007 року, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»в особі відділення № 404 АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «Авангард-5».».
3. Витрати Позивача по державному миту покласти на Відповідача.
Суду першої інстанції видати відповідні накази.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу №4/82/2011/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.