СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 серпня 2011 року Справа № 2-6/2368-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Остапової К.А.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
скаржника: 10.08.2011 р., 22.08.2011 р., 29.08.2011 р. ОСОБА_2, довіреність № 2579 від 21.09.2011 р. (публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”);
ліквідатор: 10.08.2011 р., 29.08.2011 р. Кухта Василь Михайлович, паспорт НОМЕР_1 від 12.09.1997 р., 22.08.2011 р. не з’явився;
ліквідатора: 10.08.2011 р., 22.08.2011 р. ОСОБА_5, доверенность № б/н від 01.08.2011 (ліквідатор Кухта Василь Михайлович), 29.08.2011 р. не з’явився;
розглянувши апеляційну скаргу Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М. ) від 08 липня 2010 року у справі № 2-6/2368-2006
за скаргою: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9,Київ 1,01001)
в особі Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”(вул. Набержна, 32, м. Сімферополь, 95000)
на дії: ліквідатора Кухти Василя Михайловича (АДРЕСА_2)
за заявою: Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
до боржника: відкритого акціонергого товариства "Джанкойський консервний завод" ( вул. Кримська, 1 м. Джанкой, 96100)
про за скаргою на дії ліквідатора Кухти В.М. у справі про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року по справі №2-6/2368-2006 (суддя Шкуро В.М.) у задоволені скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції на дії ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Джанкойський консервний завод" Кухти Василя Михайловича відмовлено (т.12 а.с. 46-47).
Ухвала суду мотивована тим, що так як право власності ЗАТ „Паллада” на заставлене майно, в рахунок якого можливе погашення грошових зобов’язань ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" втрачено за рішенням господарського суду АР Крим від 29.09.2009 р. у справі 2-11/3103-2009, та тягне за собою і припинення права застави, а тому ВАТ "Джанкойський консервний завод" не є заставодавцем, тобто, не може відповідати перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за зобов’язаннями ЗАТ „Паллада”.
Не погодившись з ухвалою суду, Кримська республіканська дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати (т.12 а.с. 56-57).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом не вірно в порушення вимог п.2 ч.1 ст. 593 ЦК України зроблено ототожнення поняття „втрата предмету застави” з поняттям „втрата права власності на предмет застави”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2010 року (коллегія суддів у складі: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Антонова І.В., судді Заплава Л.М.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року по справі № 2-6/2368-2006 залишено без змін (т.12 а.с. 80-85).
Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, Кримська республіканська дирекція публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2010 р. скасувати (т.12 а.с. 90-92).
Постановою Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції задоволено частково. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2010 року по справі № 2-6/2368-2006 скасовано, справу № 2-6/2368-2006 направлено на новий апеляційний розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду (т.12 а.с. 107-110).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 р. (колегія суддів: головуючий суддя Євдокимов І.В., судді Котлярова О.Л. та Проценко О.І.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Кримської республіканської дирекції залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року по справі № 2-6/2368-2006 залишено без змін (т.12 а.с. 142-149).
За результатами розгляду касаційної скарги ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”на ухвалу господарського суду АРК від 08.07.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 р. у, постановою Вищого Господарського Суду України від 05 липня 2011 року касаційна скарга задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 р. скасована, справа передана на новий апеляційний розгляд (т.13 а.с. 67-71).
Під час розгляду справи у апеляційній інстанції від арбітражного керуючого Кухти В.М. надійшли письмові пояснення, в яких він просить апеляційну скаргу ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” залишити без задоволення у зв’язку з наступними обставинами:
- ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” в особі КРД не є кредитором у розумінні статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки не має вимог щодо грошових зобов'язань до боржника, так як ВАТ "Джанкойський консервний завод" не є правонаступником за зобов'язаннями ЗАТ „Паллада” чи майновим поручителем,
- ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” не є власником майна ЗАТ „Паллада” та ВАТ "Джанкойський консервний завод", та майно боржника не знаходиться у заставі ПАТ „Раффайзен Банк Аваль”,
- Згідно норм чинного законодавства та правової позиції ВГСУ втрата права власності на заставне майно припиняє право застави, тобто, у даному випадку перехід права власності на предмет застави не породжує у нового власника обов’язків колишнього власника майна (т.13 а.с. 78-79).
Ухвалою суду від 10.08.2011 р. строк рогляду справи продовжено на п’ятнадцять днів за заявою ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” (т. 13 а.с. 87-90).
У зв’язку з відпусткою судді Фенько Т.П., її замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Остапової К.А. від 22.08.2011 р. (т.13 а.с. 92).
До початку розгляду справи 29 серпня 2011 року від судді Антонової І.В. надійшла заява про самовідвід. Заяви мотивовані тим, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2010 року, прийнята у складі колегії за участю судді Антонової І.В., скасована постановою Вищого господарського суду України 08 грудня 2010 року.
Ухвалою суду від 29 серпня 2011 року, суд у складі колегії суддів, що беруть участь у розгляді даної справи простою більшістю голосів у нарадчій кімнаті, керуючись статтями 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, задовольнили самовідвід судді Антонової І.В. у справі №2-6/2368-2006, у зв'язку з чим у складі судової колегії у справі № 2-6/2368-2006 її замінено на суддю Остапову К.А.
Розгляд справи відкладався двічі, у судовому засіданні 29 серпня 2011 року представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в скарзі на дії ліквідатора від 26.04.2011 р., ліквідатор Кухта В.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених в письмових поясненнях, інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Переглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до господарського суду АР Крим з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ „Джанкойський консервний завод”, як неспроможного своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредитором у сумі 371227,02 грн.
Постановою господарського суду АР Крим від 20 грудня 2006 року боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на дванадцять місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ткачук П.Я.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 5 червня 2008 року повноваження ліквідатора Ткачук П.Я. припинені та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Пєтухову Л.В., яка мала ліцензію НОМЕР_2 від 4 липня 2005 року.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 лютого 2009 року повноваження ліквідатора Пєтухової Л.В. припинені та призначено ліквідатором ВАТ „Джанкойський консервний завод” арбітражного керуючого Васильєва В.І., який мав ліцензію серії АБ № 176176 від 27 липня 2005 року.
Ухвалами господарського суду АР Крим строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався, останнього разу до 1 червня 2010 року.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 4 березня 2010 року повноваження ліквідатора ВАТ „Джанкойський консервний завод” арбітражного керуючого Васильєва В.І. припинено та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кухту В.М., який має ліцензію арбітражного керуючого серії АВ № 307280 від 24 лютого 2007 року.
26 квітня 2010 року до господарського суду АР Крим надійшла скарга ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” в особі КРД на дії ліквідатора ВАТ „Джанкойський консервний завод” Кухти В.М. щодо невизнання грошових вимог в розмірі 11276434,40 грн. і не включення їх в реєстр вимог кредиторів в першу чергу, як вимог забезпечених заставою майна боржника (т.11 а.с. 68-71).
Скарга мотивована тим, що рішенням господарського суду АР Крим від 29 вересня 2009 року по справі № 2-11/3103-2009 правочин, оформлений актом щодо передачі основних засобів ВАТ „Джанкойський консервний завод” з додатком № 1 від 30 листопада 2000 року до статутного фонду ЗАТ „Паллада” для формування цілісного майнового комплексу, визнано недійсним з моменту його вчинення та зобов'язано ЗАТ „Паллада” повернути ВАТ „Джанкойський консервний завод” отримане по недійсному правочину майно.
За результатами інвентаризації майна ЗАТ „Паллада” було встановлено, що майно, яке належить повернути на виконання вказаного рішення господарського суду АР Крим, є предметом застави за договорами застави № 4/001-03 від 7 листопада 2003 року, № 4/015-03 від 12 вересня 2003 року, № 4/015-03 від 19 травня 2003 року, які були укладені в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ВКП „Кодес” та ЗАТ „Паллада” перед ПАТ „Раффайзен Банк Аваль”. (т.11, а.с. 114-129).
На думку ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” в особі КРД з моменту передачі ЗАТ „Паллада” до ВАТ „Джанкойський консервний завод” майна, обтяженого заставою, до ВАТ „Джанкойський консервний завод” переходять обов'язки заставодавця, що передбачені вищезазначеними договорами застави.
Ліквідатор не погодився з викладеними у скарзі доводами. В письмових поясненнях на скаргу вказує, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі КРД не є кредитором у розумінні статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки не має вимог щодо грошових зобов`язань до боржника. Крім того, зазначив що ВАТ «Джанкойський консервний завод»не є заставодавцем, не є правонаступником за зобов`язаннями ЗАТ «Паллада»чи майновим поручителем.
Дослідивши представлені заявником та ліквідатором докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, заслухавши пояснення представників кредиторів, інших учасників провадження у справі про банкрутство, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством.
Вказана норма містить вичерпний перелік забезпечення виконання зобов'язання і кожний вид такого забезпечення є самостійною цивільно-правовою формою, поняття якого розкривається в окремих статтях глави 16 Цивільного кодексу.
Зокрема, стаття 181 Цивільного кодексу зазначає, що застава - це такий вид забезпечення зобов'язання, коли в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.
Частиною 2 статті 11 Закону України "Про заставу"№ 2654-XII від 02.10.1992 року передбачено, що заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Отже майновим поручителем є заставодавець, особа якого не співпадає з особою боржника у забезпеченому заставою зобов'язанні. Його права і обов'язки визначаються договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про заставу", заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.
Як убачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ ВКП «Кодес»та ЗАТ «Паллада»по Генеральній кредитній угоді № 4\001-03 були укладені договори застави № 4\001-03 від 07.11.2003 року, № 4\015-03 від 12.09.2003 року, № 4\015-03 від 19.05.2003 року, предметом яких було обладнання, що знаходиться за адресою: м. Джанкой, вул. Кримська, 1, та яке перебуває у власності ЗАТ «Паллада».
Разом з тим, рішенням господарського суду АР Крим від 29.09.2009 року по справі № 2-11.3103-2009, визнано недійсним правочин, оформлений актом від 30.11.2000 року з додатком № 1 щодо передачі основних засобів ВАТ «Джанкойський консервний завод»до статутного фонду ЗАТ «Паллада»для формування цілісного майнового комплексу, та зобов`язано ЗАТ «Паллада»повернути ВАТ «Джанкойський консервний завод»отримане по недійсному правочину майно.
За актом прийому-передачі від 24 грудня 2009 року ЗАТ «Паллада» в особі арбитражного керуючого, ліквідатора Кухти В.М., передало, а ВАТ «Джанкойський консервний завод»в особі арбітражного керуючого, ліквідатора Васильєва В.І. прийняв майно у порядку повернення його, яке раніше було внесено в якості внеску в статутний капітал ЗАТ «Паллада»за актом прийому-передачі від 30.11.2000 року.
Отже, оскільки правочин щодо передачі майна в статутний фонд був визнаний недійсним, тому ЗАТ «Паллада»не набув права власності на зазначене майно у порядку, передбаченому законодавством, та не мав права, як власник, заставляти вказане майно в забезпечення зобов`язань, за якими ЗАТ «Паллада»є боржником.
Крім того, як було безперечно встановлено в судовому засіданні, між ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” в особі КРД та ВАТ «Джанкойский консервний завод»не було укладено договору, де були передбачені права та обов`язки останнього як майнового поручителя за зобов`язаннями, де боржником виступає ЗАТ «Паллада».
Також, судами безперечно встановлений й той факт, що між ВАТ «Джанкойский консервний завод»та ЗАТ «Паллада»не укладався будь-який договір щодо передачі права власності на заставлене майно, згідно з яким би до ВАТ «Джанкойський консервний завод»переходили б права та обов`язки заставодавця.
Таким чином, ВАТ «Джанкойський консервний завод»не є заставодавцем, не є правонаступником за зобов`язаннями ЗАТ «Паллада»чи майновим поручителем, а наведений у скарзі ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” протилежний висновок є юридично безпідставним і помилковим.
Крім того, колегія судів вважає за необхідне зауважити, що скарга ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” розглядається у межах справи про банкрутство ВАТ «Джанкойський консервний завод», тому відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема визначає сторін у справі про банкрутство, якими є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник. Кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Грошове зобов`язання (абзац сьомий статті 1 Закону) –це зобов`язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До матеріалів справи докази наявності підтверджених документами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника ВАТ «Джанкойський консервний завод»Кримською республіканською дирекцією ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надані не були, оскільки останніх взагалі не існує.
Крім того, слід зауважити, що Кримська республіканська дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є заставним кредитором по справі про визнання банкрутом ЗАТ «Паллада»за грошовими зобов`язаннями, на підставі яких ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з вимогами до ВАТ «Джанкойський консервний завод».
Висновок суду першої інстанціїї щодо припинення права застави, у зв`язку з втратою предмета застави, колегія суддів вважає правильним з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється, зокрема уразі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави.
Втрата предмета застави означає відсутність істотної умови договору і неможливість одержання кредитором задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у майбутньому. Відтак, із втратою предмета застави анулюється цінність застави як способу забезпечення виконання зобов'язання. Разом з тим, ч. 2 ст. 580, ч. 2 ст. 587 ЦК України покладають на заставодавця обов'язок відновити або замінити предмет застави, що не є предметом розгляду вказаної справи.
Припинення права застави зумовлює внесення відповідних відомостей про виключення запису про припинення обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (наказ від 29.07.2004 N 73/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за N942/9541 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв).
Як убачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, є запис про обтяження, де боржником зазначено ЗАТ «Паллада», тип обтяження –застава рухомого майна (основні засоби згідно з переліком в додатку № 1 до договору застави № 4\001-03 від 07.11.03) обтяжувач - СФ АППБ «Аваль».
Варто відзначити, що ПАТ „Раффайзен Банк Аваль” в особі КРД з повідомленням про припинення договору застави не звертався, оскільки не вважає його таким, відповідно й запис про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не реєструвався.
Однак, відсутність вказаних відомостей в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, не може бути безперечною підставою для пред``явлення вимог щодо грошових зобов`язань до боржника ВАТ «Джанкойський консервний завод»
На підставі викладеного, ухвала суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2010 року у справі № 2-6/2368-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.І. Сікорська
Судді К.А. Остапова
О.Г. Градова
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, Київ 1,01001)
2. Кримська республіканська дирекція публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(ул. Набережна, 32, місто Сімферополь, 95000)
3. Ліквідатору відкритого акціонергого товариства "Джанкойський консервний завод" Кухта Василь Михайлович (АДРЕСА_2)
4. Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
5. ВАТ "Джанкойський консервній завод" (вул. Кримська, 1, місто Джанкой, 96100)
6. Джанкойського міськрайонного центу зайнятості (вул. Леніна, 8, місто Джанкой, 96100)
7. Управління ПФУ в Джанкойському районі АР Крим (вул. Леніна, 8, місто Джанкой, 96100)
8. Фонд майна АР Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95000)
9. прокуратура АР Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95000)
10. ЗАТ "Паллада" (вул. Загородна балка, 1б, місто Севастополь, 99000; вул. Токарева, 2, місто Севастополь, 99000)
11. ОСОБА_12 (АДРЕСА_3)
12. ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, 96100)
13. ОП "Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії (вул. Кримських партизан, 82, місто Джанкой, 96100)