ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/503 | 05.02.08 |
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембуд-2” м. Києва
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 75855,19 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Радзівіло Т.О.,
від відповідача Пришва В.С.
СУТЬ СПОРУ:
у листопаді 2007 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 610016 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 17 квітня 2006 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 жовтня 2006-1 жовтня 2007 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 жовтня 2007 р. 64409,87 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 4795,38 грн., три проценти річних з простроченої суми 1179,91 грн., пеню 5470,03 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність постачання йому теплової енергії та нарахування оплати за неї після його письмового звернення про відключення від теплопостачання, а також після передачі завершеного будівництвом об’єкта, до якого здійснювалося постачання за спірним договором, замовнику.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 17 квітня 2006 р. між сторонами у справі було укладено договір № 610016 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення”, а відповідач –щомісячно до 15 числа місця, наступного за розрахунковим оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.
Строк дії договору відповідно до умов п. 8.1 договору встановлений з часу його підписання до 10 травня 2006 р. На підставі листів відповідача №№ 105 від 1 вересня 2006 р., 124 від 3 жовтня 2006 р. та позивача №№ 048-21-12343 від 12 вересня 206 р., 048-21-13650 від 11 жовтня 2006 р. строк дії договору був продовжений до 15 квітня 2007 р.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договору з додатками до нього та листів.
З наявних у справі матеріалів, що слідує, що постачання теплової енергії здійснювалося до об’єкту будівництва “Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 23” по вул. Путивлівській, 35 у с. Биківня м. Києва, виконавцем робіт на якому був відповідач.
Згідно з твердженнями позивача він у повному обсязі виконав умови укладеного з відповідачем договору та поставив останньому у жовтні 2006-квітні 2007 років теплову енергію вартістю 67875,59 грн, яку той оплатив у розмірі 3465,72 грн.
Суд критично оцінює указані доводи, оскільки вони не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам.
Так, поясненнями відповідача, актом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта 16 січня 2007 р., затвердженим розпорядженням Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 28 від 16 січня 2007 р., актом здавання-прийняття до експлуатації обладнання та трубопроводів від 15 січня 2007 р. між відповідачем та Середньою загальноосвітньою школою № 23 м. Києва, довідкою Середньої загальноосвітньої школи № 23 стверджується, що будівельні роботи на об’єкті будівництва, до якого постачалася теплова енергія на пілставі спірного договору, були завершені 15 січня 2007 р., цей об’єкт був переданий відповідачем замовнику 16 січня 2007 р.
Згідно з умовами п. 1.1 догвору сторони по справі дійшли згоди, що при виконанні умов цього договору вони зобов’язуються керуватися, зокрема, Правилами користування тепловою енергією.
У відповідності до вимог п.п. 4, 5 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3 жовтня 2007 р., чинних на час виникнення спірних правовідносин щодо зміни споживача теплової енергії, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. Якщо відбулася зміна власника окремо розташованого будинку, то теплопостачальна організація укладає договір з новим власником.
Враховуючи, що з 16 січня 2007 р. будівля блок “А” Середньої загальноосвітньої школи № 23 Путивлівській, 35 у с. Биківня м. Києва, до якої здійснювалося постачання теплової енергії за спірним дговором, вибула з володіння відповідача, споживання останній теплової енергії стало неможливим.
Виходячи з наведеного, нарахування позивачем плати за теплову енергію починаючи з 16 січня 2007 р. є безпідставним.
Посилання позивача про недотримання відповідачем умов п. 9.3 договору щодо необхідності повідомлення теплопостачальної організації про передачу об’єкта не дає підстав для нарахування плати за теплову енергію, яку відповідач не споживав.
У разі, якщо внаслідок порушення відповідачем умов спірного договору позивач буде позбавлений можливості одержати оплату за теплову енергію, поставлені після 16 січня 2007 р., він не позбавлений можливості в установленому порядку ставити питання про відшкодування збитків.
Доводи відповідача про припинення спірного договору з 25 жовтня 2006 р. на підставі його листа № 159 є безпідставними, оскільки належних доказів розірвання договору з указаної дати суду не надано.
Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії, стверджується факт споживання відповідачем протягом жовтня 2006-15 січня 2007 років теплової енергії вартістю 16680,42 грн.
Згідно з тими ж доказами та поясненнми відповідача спожита в указаний період теплова енергія оплачена останнім у розмірі 3465,72 грн., з урахуванням переплати 307,60 грн., що існувала на початок жовтня 2006 року.
Доказів належної оплати спожитої за договором теплової енергії суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 13214,70 грн. боргу (16680,42-3465,72), а також 984,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 18,74 грн. три проценти річних виходячи з фактичного розміру прострочених сум.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” м. Києва задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембуд-2” м. Києва (02094, м. Київ, вул. Мурманська, 3, код 21560447) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 13214,70 грн. боргу, 984,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 18,74 грн. три проценти річних з простроченої суми, 142,17 грн. витрат по оплаті державного мита, 22,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар