ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" серпня 2011 р. Справа № 6/27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівХрипуна О.О. (доповідача),
Барицької Т.Л.,
розглянувши
касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову
та на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011
господарського суду Донецької області від 22.03.2011
у справі№ 6/27 господарського суду Донецької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 4 788,15 грн.
за участю представників
позивачане з'явилися,
відповідачане з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2011 (суддя Подколзіна Л.Д.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 (головуючий суддя: Колядко Т.М., судді: Донець О.Є., Приходько І.В.), задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дон" та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість у сумі 4 918,82 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Фізична особа-підприємця ОСОБА_4 звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 та рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2011 у справі № 6/27, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами було невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, не дано належної правової оцінки договору №71847 про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів від 01.12.2007.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.12.2007 між сторонами був укладений договір № 71847 про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів, за умовами якого ТОВ "Грінко-Дон" зобов'язалося виконати в період дії договору для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 роботи по вивозу твердих побутових відходів, а остання зобов'язалась своєчасно оплачувати ці роботи на умовах договору.
Строк дії договору до 01.12.2008 та вважається продовженим на той же період та на тих же умовах, якщо протягом 30 днів до закінчення строку його дії жодна з сторін письмово не повідомить про його припинення (п. 7.2 договору).
Відповідно до п. 5.4 договору у випадку зміни або введення нових тарифів виконавець застосовує їх, про що письмово повідомляє замовника у десятиденний строк з моменту їх введення. При цьому для замовника, який вніс передоплату, виконавець здійснює перерахунок згідно з новими тарифами на остаточний строк дії договору. У разі збільшення тарифів, замовник має виконати доплату згідно з наданим виконавцем рахунком протягом двох банківських днів.
Судами встановлено, що у зв'язку із введенням в дію рішенням Донецької міської ради №19/10 від 20.06.2008 нових тарифів на вивезення твердих побутових відходів, місячна вартість послуг позивача з 01.06.2008 становила 231,74 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору оплата за вивезення побутових відходів виконується шляхом попередньої оплати.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони у договорі не встановили термін оплати за надання послуг з вивезення відходів у випадку їх надання без попередньої оплати.
На виконання умов п. 5.4 договору позивач надіслав рекомендованим листом рахунки на оплату послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач направив відповідачу вимогу про оплату.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідачем не надано доказів щодо погашення заборгованості в сумі 4 918,82 грн., суди дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суди взяли до уваги чинність укладеного договору та відхилили доводи відповідача про неукладеність договору, оскільки наявність договору оренди не є необхідною умовою для укладення договору на вивезення побутових відходів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За висновком колегії суддів, місцевий та апеляційний господарські суди повно встановили обставини справи, надали їм вірну юридичну оцінку, встановили безпідставність доводів відповідача та прийняли законні і обґрунтовані рішення.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 та рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2011 у справі № 6/27 залишити без змін.
Головуючий суддяС.В. Мирошниченко
СуддіО.О. Хрипун
Т.Л. Барицька