КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011                                                                                           № 54/118

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гольцової  Л.А.

суддів:            Ропій  Л.М.

          Рябухи  В.І.

за участю секретаря

судового засідання

          Філоненко М.В.

за участю представників сторін

від позивача:          ОСОБА_1, представник, довіреність № 27 від 26.08.2011;

від відповідача:     ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 10.01.2011;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Управляюча компанія „Метрополія”

на рішення         Господарського суду міста Києва від 15.04.2011

у справі              № 54/118 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ „Ампер”;

до                        Приватного підприємства „Управляюча компанія „Метрополія”;

про                      стягнення 2 815 475,86 грн.

          постанова прийнята 31.08.2011, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 06.06.2011 до 22.06.2011 та в засіданні суду 22.06.2011 оголошувалась перерва до 29.06.2011, з 29.06.2011 до 04.07.2011, з 29.08.2011 до 31.08.2011

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 у справі № 54/118 задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ „Ампер” до Приватного підприємства „Управляюча компанія „Метрополія” про стягнення 2 815 475,86 грн.

          Не погодившись з рішенням суду, Приватне підприємство „Управляюча компанія „Метрополія” (далі – ПП „УК „Метрополія”) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити в частині стягнення з відповідача пені в сумі 340 281,86, відмовивши в задоволенні позовних вимог в цій частині.

          01.06.2011 через канцелярію суду скаржником подано уточнення вимог апеляційної скарги, в яких він просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ „Ампер”.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що судом не задоволено його клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості направити в засідання суду 15.04.2011 свого представника в зв’язку з його відрядження; судом не враховано, що кінцевою датою перерахування 2 475 194,00 грн. суми нездійсненої оплати за поставлене позивачем обладнання за договором №190-2 згідно п. 4.4 договору є 04.02.2010, а тому право вимоги позивача щодо сплати пені є період часу з 05.02.2010 по 04.08.2010 (кінцева дата заявлена позивачем в позові) та становить 339 664,51 грн.

          Крім того, заявник вказує на те, що з 05.02.2010 по 17.03.2010 не підлягає нарахуванню пеня, посилаючись при цьому на ч. 6 ст. 70 Цивільного процесуального кодексу України.

          До того ж, відповідачем укладено з ТОВ „Арт-Прогрес” договір підряду від 24.04.2009 №04/ПМГ-01 і обладнання, яке поставлене позивачем за договором № 190-2, було необхідне для належного виконання відповідачем зобов’язань за договором №04/ПМГ-01, однак відповідач належним чином не виконав роботи за вказаним договором з підстав поставки позивачем некомплектного та неякісного обладнання за договором № 190-2, в зв’язку з чим, відповідачем понесено додаткові витрати для виконання деяких електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт. Внаслідок вказаного, сума збитків, завданих відповідачу з боку позивача з причин неналежного виконання зобов’язань по поставці якісного та комплектного обладнання складає 4 681 265,74 грн.

          Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ „Ампер” (далі – ТОВ „АВМ „Ампер”) у відзиві на апеляційну скаргу ПП „УК „Метрополія” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 у справі № 54/118 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

          Представником відповідача 22.06.2011 подано клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи та запропоновано питання, які, на думку відповідача, мають бути роз’яснені судовим експертом.

          30.06.2011 представником відповідача через канцелярію суду подано гарантійний лист, а представником позивача 04.07.2011 подано перелік питань для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 зупинено апеляційне провадження у справі № 54/118 та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

          На адресу суду 29.07.2011 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 54/118 з листом від 28.07.2011 № 6108/11-15, в якому зазначено, що ухвала суду від 04.07.2011 залишена без виконання з підстав відсутності в інституті фахівців з відповідною кваліфікацією та досвідом проектування, виготовлення, влаштування, обслуговування і ремонту електричного обладнання, про яке зазначено в матеріалах справи, а саме, в договорі поставки від 14.08.2009 № 190-2 та договорі підряду від 24.04.2009 № 04/ПМГ-01 щодо реалізації будівництва „під ключ” схеми зовнішнього електропостачання заводу з виробництва МДФ, а також відсутності проектно-лабораторної бази з виконання замірів, випробувань та розрахунків, необхідних для проведення досліджень по поставленим питанням, зокрема, щодо визначення дефектів поставленого обладнання, дати проведення робіт та встановлення фактичного виконавця робіт, а тому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 поновлено апеляційне провадження.

          26.08.2011 через канцелярію суду від представника ПП „УК „Метрополія” надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертно-оціночній компанії ТОВ „Нотінгем Хауз” з залученням спеціаліста асоціації „Спеценергогорпідряд” ТОВ „Гостомельбуденерго”, визначивши експертно-оціночну компанію ТОВ „Нотінгем Хауз” провідною експертною установою під час проведення цієї експертизи.

          Представником ПП „УК „Метрополія” 31.08.2011 подано доповнення до клопотання, в якому зазначено експертну установу для проведення судової будівельно-технічної експертизи, до якого додано сертифікат від 02.07.2010 № 9719/10 суб’єкта оціночної діяльності, який виданий Фондом державного майна України Товариству з обмеженою відповідальністю „Нотінгем Хауз”, копію свідоцтва від 29.09.2006 № 1019, видане гр. ОСОБА_3 Міністерством юстиції України про те, що йому присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6 – дослідження об’єктів нерухомості, буд. матеріалів, конструкцій та відповідних документів, 10.7 – розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками. Також, до клопотання додано копію ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Серія НОМЕР_1, яка видана МПП „Спеценергопідряд” зі строком дії з 21.07.2006 по 21.07.2011.

          Розглянувши зазначені клопотання ПП „УК „Метрополія”, колегія суддів дійшла висновку про їх відхилення, виходячи з наступного. Метою призначення і проведення судової експертизи у даній справі, є питання визначення наявності або відсутності дефектів, поставленого ТОВ „АВМ „Ампер” обладнання (дефекти зафіксовані актами, протоколами, складеними в присутності представників товариства, які додані до матеріалів апеляційної скарги ПП „УК „Метрополія”) за договором поставки від 14.08.2009 № 190-2, оскільки скаржник наполягає, що в обладнанні, отриманому від позивача за вказаним договором, були виявлені дефекти, наслідком чого є зрив виконання зобов’язань з боку ПП „УК „Метрополія” по договору підряду від 24.04.2009 №04/ПМГ-01 з ТОВ „Арт-Прогрес” на сім місяців.

          Проте, по-перше, свідоцтво від 29.09.2006 № 1019 видане гр. ОСОБА_3 з правом проведення, зокрема, дослідження об’єктів нерухомості, буд. матеріалів, конструкцій та відповідних документів, а сертифікат від 02.07.2010 № 9719/10 виданий на напрямки проведення оціночної діяльності (спеціалізації), ніж ті питання, з якими пов’язано проведення експертизи у даній справі (наявність або відсутні дефектів в спірному обладнанні). По-друге, строк дії ліцензії Серії НОМЕР_1 сплинув 21.07.2011.

          Крім того, слід зазначити, п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 № 01-8/2651 „Про деякі питання призначення судових експертиз” визначено, що вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між ПП „УК „Метрополія” (Замовник) та ТОВ „АВМ „Ампер” (Постачальник) 18.08.2009 укладено договір № 190-2, за умовами якого Постачальник приймає на себе зобов’язання з виготовлення та поставки Замовнику обладнання, зазначеного в специфікаціях №№ 1, 2, 3 та 4, які є невід’ємними частинами цього договору, надати послуги з шеф-монтажу товару, а Замовник зобов’язався прийняти та оплатити зазначене обладнання відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору)

Загальна ціна договору становить 7 400 388,00 грн. та може змінюватися за згодою сторін із укладенням додаткової угоди (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що попередня оплата в розмірі 50% від ціни договору сплачується Замовником протягом 5 робочих днів з дня підписання сторонами цього договору, на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату.

Залишок 50% від ціни договору Замовник сплачує протягом 5 (п’яти) банківських днів з дня отримання обладнання. Днем отримання обладнання вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладних (акта приймання-передачі) продукції (п. 4.4 договору).

          Відповідно до п. 5.1 договору строк виготовлення обладнання – 70 днів з моменту отримання передоплати та погодження ТЗ на виготовлення.

          Обладнання поставляється за рахунок та транспортом Постачальника на умовах DDP (вул. Жовтнева, 11-б, м. Коростень, Житомирська обл.) згідно офіційних правил тлумачення торгових термінів – ИНКОТЕРМС (в ред. 2000 р.), протягом 5 (п’яти) календарних днів з дня отримання від Постачальника письмового повідомлення про те, що обладнання готове до відвантаження (п. 5.2 договору).

                    Специфікаціями №1, №2, №3, №4 до договору сторони узгодили перелік обладнання, яке має бути поставлене Постачальником та ціну обладнання.

                    З наявних в матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок (а.с. 38-51) вбачається перерахування відповідачем на рахунок позивача суми передплати за електрообладнання згідно договору № 190-2, про що в графі „призначення платежу” зроблено відповідних запис. Загальна сума здійсненої передоплати становить 3 925 194,00 грн.

                    Враховуючи положення п. 5.1 договору та здійснені відповідачем платежі по передоплаті, обладнання повинно було бути виготовлене в період з 07.12.2009 по 25.01.2010, а поставлене протягом 5-ти календарних днів з дати отримання відповідачем від позивача письмового повідомлення про його готовність (п. 5.2 договору), тобто не пізніше 30.01.2010.

                    Наявність погоджувального листа постачальника (від 14.10.2010 № 01/02-05/390) про готовність обладнання до відвантаження підтверджується в листі відповідача від 25.06.2010 №01/03-08/390, який доданий до матеріалів апеляційної скарги.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято обладнання за спірним договором на загальну суму 7 400 388,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 17-19) та довіреностями (а.с. 32-35). Остання поставка обладнання відбулась 29.01.2010, тобто в строк, визначений п.п. 5.1 та 5.2 договору.

          Проте відповідач частково розрахувався за отримане обладнання, перерахувавши кошти на загальну суму 4 925 194,00 грн. (3 925 194,00 грн.+1 000 000,00 грн. оплати за електрообладнання), а тому заборгованість останнього за договором №190-2 становить 2 475 194,00 грн.

          Сума заборгованості за отримане відповідачем обладнання по договору № 190-2 не заперечується відповідачем в апеляційній скарзі.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Відповідач листом від 25.10.2010 № 01/03-05/736 повідомив позивача, що незважаючи на те, що позивачем не виконано свої договірні зобов’язання в частині відповідності поставленого обладнання по якості та комплектності, відповідач гарантує виконання своїх зобов’язань щодо проведення оплати за поставлене обладнання у повному обсязі в термін до 30.11.2010.

          30.11.2010 відповідач листом № 02/09-06/818 звернувся до позивача з гарантійним зобов’язанням провести оплату в термін до 10.12.2010 в сумі 1 000 000,00 грн. та до 31.12.2010 решти суми – 1 475 194,00 грн.

          Проте, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 190-2 в частині повної оплати за поставлене позивачем обладнання, яке прийнято відповідачем за накладними (а.с. 17-19) без будь-яких зауважень.

          Крім того, відповідачем не надано документів в підтвердження виконання гарантійних зобов’язань, даних позивачу в листі від 30.11.2010 № 02/09-06/818.

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 2 475 194,00 грн. за договором № 190-2, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Пунктом 10.2 договору передбачено, що в разі порушення строків оплати Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобов’язання, за кожен день прострочки.

          Перевіряючи правильність нарахування пені, місцевий господарський суд не врахував положення ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України, а також не звернув уваги на положення п. п. 5.1, 5.2, 4.4 договору № 190-2 та період, за який позивач просив суд стягнути пеню з відповідача.

          Як вже зазначалось вище, позивач поставив обладнання відповідачу 29.01.2010, а тому, враховуючи положення п. 4.4 договору, кінцевий строк розрахунків за отримане обладнання до 04.02.2010 і період нарахування пені має визначатись з 05.02.2010.

Колегія суддів, здійснюючи перерахунок пені відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та п. п. 4.4, 5.1, 5.2, 10.2 договору № 190-2 дійшла висновку, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за вказаним договором становить 241 924,78 грн. за період з 05.02.2010 по 04.08.2010 (кінцевий термін нарахування пені визначений позивачем в позові та не суперечить положенням ст. 232 ГК України).

          Посилання скаржника на необґрунтоване незадоволення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки неможливість направлення в засідання суду представника відповідача через його відрядження (а.с.29) не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 ГПК України, оскільки у даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

          Що стосується твердження заявника відносно суми пені, яка підлягає стягненню за період з 05.02.2010 по 04.08.2010 - 339 664,51 грн., слід зауважити наступне. Як вбачається з розрахунку зазначеної штрафної санкції, який наведений відповідачем в апеляційній скарзі (аркуш 3 скарги), сума основного боргу, з якої відповідач виходив, обчислюючи пеню, визначена останнім 3 475 194,00 грн., тоді як сума основного боргу становить 2 475 194,00 грн., а тому вказана сума пені 339 664,51 грн. є такою, що обчислена з арифметичною помилкою.

          Крім того, заявник вказує на те, що з 05.02.2010 по 17.03.2010 не підлягає нарахуванню пеня, посилаючись при цьому на ч. 6 ст. 70 Цивільного процесуального кодексу України, проте судочинство в господарському процесі здійснюється відповідно до Господарського процесуального кодексу України, а тому в господарському процесі не підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України.

          Відносно заперечення апелянта, що відповідачу завдано збитки позивачем внаслідок поставки неякісного та некомплектного обладнання, в обґрунтування чого до апеляційної скарги надано ряд документів (дефектний акт від 07.10.2010; акт від 23.09.2010; дефектний акт від 02.04.2010 та ін.), колегія суддів відзначає, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення коштів за поставлене обладнання, яке було прийнято відповідачем без будь-яких зауважень та претензій, а питання якості та комплектності не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи судом ставилось питання відповідності поставленого ТОВ „АВМ „Ампер” обладнання за договором поставки від 14.08.2009 № 190-2 на момент його поставки проектно-технічній документації та специфікації до договору поставки від 14.08.2009 № 190-2. Крім того, перед експертами ставилось питання, чи могли дефекти поставленого ТОВ „АВМ „Ампер” обладнання (дефекти зафіксовані актами, протоколами, складеними в присутності представників товариства, які додані до матеріалів апеляційної скарги ПП „УК „Метрополія”) за договором поставки від 14.08.2009 № 190-2 призвести до зриву виконання зобов’язань з боку ПП „УК „Метрополія” по договору підряду від 24.04.2009 № 04/ПМГ-01 з ТОВ „Арт-Прогрес”.

          Оскільки вказана експертиза не проведена з підстав, зазначених в листі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.07.2011 № 6108/11-15, колегія суддів вважає, що питання щодо наявності дефектів поставленого ТОВ „АВМ „Ампер” обладнання за договором поставки від 14.08.2009 № 190-2, які могли призвести до зриву виконання зобов’язань з боку ПП „УК „Метрополія” по договору підряду від 24.04.2009 №04/ПМГ-01 з ТОВ „Арт-Прогрес” є достовірно невизначеним, проте незалежно від обставин, які склались навколо спірного обладнання, відповідач мав виконати належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України) умови договору щодо розрахунку за отримане обладнання.

В разі наявності обставин, з якими відповідач пов’язує зрив виконання зобов’язань з його боку по договору підряду від 24.04.2009 № 04/ПМГ-01 з ТОВ „Арт-Прогрес”, ПП „УК „Метрополія” не позбавлений права захисту своїх інтересів відповідно до законодавства України.

          За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 у справі № 54/118 підлягає зміні.

          Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам..

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Управляюча компанія „Метрополія” на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 у справі № 54/118 задовольнити частково.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 у справі № 54/118 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

          „Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства „Управляюча компанія „Метрополія” (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 55, код ЄДРПОУ 34287470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ „Ампер” (39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 6, код ЄДРПОУ 30484951) 2 475 194,00 грн. боргу, 241 924,78 грн. пені, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити”.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВМ „Ампер” (39605, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 6, код ЄДРПОУ 30484951) на користь Приватного підприємства „Управляюча компанія „Метрополія” (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 55, код ЄДРПОУ 34287470) 491,78 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

          4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п.п. 2, 3 зазначеної постанови суду.

          5. Повернути Приватному підприємству „Управляюча компанія „Метрополія” (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, 55, код ЄДРПОУ 34287470) з Державного бюджету України надлишково сплачені кошти в сумі 1 327,38 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 у справі № 54/118, перерахованих платіжними дорученнями від 27.04.2011 № 1695 та від 27.04.2011 № 1696 (оригінал платіжних доручень від 27.04.2011 № 1695 та від 27.04.2011 № 1696 залишити в матеріалах справи № 54/118).

          6. Справу № 54/118 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Гольцова  Л.А.

Судді                                                                                          Ропій  Л.М.

                                                                                          Рябуха  В.І.

02.09.11 (відправлено)