ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
УХВАЛА
31.08.11 Справа № 28/149/2011.
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Антоновій І.В., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", м. Попасна
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс агентство плюс", м. Алчевськ
про стягнення 862 грн. 93 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: представник не прибув
від відповідача: представник не прибув
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу 800 грн. 10 коп., 3% річних у сумі 62 грн. 93 коп.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомили.
Суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Сторонами у справі укладено договір № ТГ-52 від 20.08.2008, за умовами якого продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) покупає металопрокат, далі –товар, найменування, асортимент та кількість на кожну конкретну поставку фіксуються у відповідних специфікаціях, які є невід"ємною частиною даного договору.
Оплата за поставлений товар за даним договором проводиться покупцем в гривнях на підставі рахунку продавця. Умови оплати узгоджуються на кожну окрему партію товару в специфікаціях (додатках) до даного договору, шляхом їх підписання.
Специфікацією № 1 від 25.08.2008 сторонами визначено, що товар поставляється продавцю на умовах 100% передоплати вартості товару, яка складає 46 589 грн. 93 коп., строк поставки якого –19.08.2008.
Відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № ТГ-1189 від 19.08.2008 на суму 46 589 грн. 93 коп., позивачем сплачений даний рахунок в сумі 47 390 грн. 03 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 28627/5032 від 22.08.2008.
За видатковою накладною № ТГ-1120 від 28.08.2008 позивач на підставі довіреності № 480 від 26.08.2008 отримав товар на загальну суму 46 589 грн. 93 коп.
Як зазначає позивач у позові, ним сплачені зайві кошти за отриманий товар у сумі 800 грн. 10 коп. Цю суму позивач вимагав від відповідача повернути, про що зазначив у претензії № 484-ю від 06.05.2011.
Надмірно сплачені кошти відповідачем не були повернуті, що і стало підставою для даного позову.
Позивач здав до канцелярії суду 25.08.2011 клопотання в порядку ст. ст. 22, 78, 80 ГПК України, в якому зазначив про відкликання позовної заяви та про припинення провадження у справі. В цьому клопотанні позивач просить вирішити питання про повернення йому судових витрат.
Дане клопотання позивача враховується судом як відмова від позову.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Клопотання підписано представником позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності № 20 від 22.03.2011, в якій зазначено, зокрема, право повної або часткової відмови від позову.
Позивачу також відомі і наслідки відмови від позову.
Судом досліджено, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, позивач обізнаний щодо наслідків відмови від позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо повернення судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно до ст. 8 Декрету КМУ "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Отже, судові витрати не підлягають поверненню позивачу у разі його відмови від позову.
За таких обставин, судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. 49, п. 4 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в :
1. Прийняти відмову позивача –Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" –від позову.
2. Провадження у справі припинити.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Суддя І.В. Семендяєва
Надр. 4 прим.
1-до справи вих.№
2-позивачу (рекомендованою з повідомленням):
3-відповідачу(рекомендованою з повідомленням): м. Алчевськ, вул. Гмирі, 12
4- відповідачу(рекомендованою з повідомленням): м. Алчевськ, пр. Металургів 47