Судове рішення #1774574
20/572д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


05.12.07                                                                                        Справа №  20/572д/07


Суддя   Гандюкова  Л.П.

м.Запоріжжя



За позовом  Комунального підприємства “Палац культури “Хортицький ”, м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, м.Запоріжжя

про  внесення змін до договору оренди

                                                                                                          Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -      Філь А.Ф. (довіреність №231 від 05.11.2007р.);

Від відповідача –Гуляков Г.С. (довіреність №1 від 01.11.2007р.)

                              

                                                          СУТНІСТЬ СПОРУ:


Заявлений позов про внесення змін до п.3.1 договору оренди приміщення №4 від 27.04.2000р.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2007р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 20/572д/07,  судове засідання  призначено на  05.12.2007р.  За згодою представників сторін у судовому засіданні 05.12.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Позивач у судовому засіданні підтримав позов, просить на підставі п.2 ст.19,ст.21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.5 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст.ст.4,32 Закону України “Про власність”, ст.ст.2,49,75,82,84 ГПК України зобов’язати відповідача внести зміни до п.3.1 договору оренди приміщення №4 від 27.04.2000р. (друга редакція) та викласти у наступній редакції: “Орендна плата визначається на підставі Рішення сесії Запорізької міської ради від 28.04.2007р. на основі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та складає 633 974 без ПДВ, ПДВ 1267,95. Всього 7607,69”.   Позовні вимоги мотивовані наступним. 27.04.2000р. між сторонами був укладений договір оренди приміщення №4, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Радянський,15, загальною площею 402,1 кв.м. під розміщення кафе і дитячим ігровим центром. При укладенні договору сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами, розмір орендної плати на день укладення договору складав 573,46 коп. на місяць, яка була розрахована згідно з рішенням Запорізької міської ради №399 від 30.07.1998р. на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України. При цьому з 01.05.2005р. договір був викладений у другій редакції і в п.3.1 зазначалось, що орендна плата складає 39783,61грн. на рік згідно з розрахунком, відповідно до рішення виконкому Запорізької міської ради від 26.01.2004р. №46, на підставі якого і були внесені зміни в договір оренди. Орендар не заперечував проти внесення змін. Відповідно до п.3.4 орендна плата підлягає обов’язковому  перерахунку на вимогу однієї із сторін у випадку затвердження органом місцевого самоврядування нових річних ставок плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя з урахуванням передбаченого цим договором цільового використання об’єкта оренди. Додатковими домовленостями договір був продовжений, термін договору спливає 01.02.2008р. Запорізька міська рада 28.04.2007р. прийняла рішення про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності, до якого віднесено майно позивача. 15.05.2007р. на адресу орендатора була направлена додаткова угода про зміну п.1.2 договору, а саме: про збільшення розміру орендної плати, яка склала 7607,69грн. з урахуванням ПДВ. Проте відповідач заперечує проти збільшення розміру орендної плати і додаткову угоду не підписав у зв’язку  з тим, що підвищення орендної плати тягне за собою погіршення його фінансового положення. Частиною 3 ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 01.04.1992р. встановлено загальне правило, згідно якого після укладення договору оренди законодавчі акти, які погіршують становище орендатора, не розповсюджуються на взаємовідносини  сторін за договором оренди. Виключенням з цього правила є ст.21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, згідно якої розмір орендної плати може бути змінений за вимогою одної зі сторін у випадку зміни цін та тарифів, хоча це і погіршує фінансове становище орендатора. Просить позов задовольнити.

            Відповідач позов не визнав на підставі ст.651 ЦК України, ч.1 ст.286 ГК України, ч.1 ст.12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, п.п.10.1,10.3 договору оренди. Зазначає, що договором прямо встановлено порядок зміни умов договору оренди, у тому числі і щодо розміру орендної плати. Заявлені в позовній заяві вимоги є такими, що суперечать діючому законодавству України, а тому не підлягають задоволеню. Просить у позові відмовити. .

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:


27.04.2000р. між Комунальним підприємством “Палац культури “Хортицький” (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія” (орендар, відповідач) був укладений договір №4 оренди комунального майна, який відповідно до п.10.1 діє з 01.05.2005р. в новій (другій редакції). Згідно з договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 402,1 кв.м., за адресою: пр.Радянський,15, яке знаходиться на балансі КП “Палац культури “Хортицький”. Майно використовується  орендарем для розташування кафе з ігровим центром.(п.п.1.1,1.2).

Пунтом 3.1 встановлено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішення Запорізької міської ради від 26.01.2004р. №46, і складає 39783,61 грн. на рік згідно з розрахунком (додаток №1 до договору).

Згідно з п.3.4 договору сторони домовились, що орендна плата підлягає обов’язковому перерахунку на вимогу однієї із сторін у випадку затвердження органом місцевого самоврядування  відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та інших чинних законодавчих актів нових річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя з урахуванням передбаченого цим договором цільового використання об’єкта  оренди. Обов’язок  з підготовки проекту додаткової угоди щодо внесення відповідних змін за ініціативою орендодавця покладається на одержувача орендної плати- балансоутримувача.

Відповідно до п.10.2 договору його умови зберігають  силу протягом всього строку його дії та у випадках, коли після його укладання законодавством встановлені правила, що погіршують становище орендаря. Сторони домовились, що збільшення розміру орендної плати відповідно до п.3.4 договору не вважається погіршенням становища орендаря.

Згідно з п.10.3 договору зміни та доповнення до цього договору можуть мати місце за погодженням сторін, оформляються в письмовій формі і становлять невід’ємну  частину цього договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів з моменту надходження письмової пропозиції.

У подальшому до договору укладені додаткові угоди (домовленості).    

28.04.2007р. Запорізькою міською радою на дванадцятій сесії п’ятого  скликання прийнято рішення №31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м.Запоріжжя”, відповідно до  якого в додатку №1 затвердженні і введенні в дію річні ставки орендної плати.  

Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови №505р від 01.06.2007р. протягом двох місяців з моменту видання даного розпорядження передбачено здійснити підготовку та направлення орендарям додаткових угод до чинних договорів оренди комунального майна щодо перегляду розміру орендної плати з урахуванням ставок орендної плати, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 28.04.2007р. №31. Додатковими угодами передбачити зміну розміру орендної плати за договором оренди з 15.05.2007р. –моменту набрання чинності вказаного рішення Запорізької міської ради.

01.06.2007р. позивач направив відповідачу лист №140, відповідно до якого повідомляв про проведення перерахунку орендної плати, направив  для розгляду розрахунок та додаткову угоду та просив надати відповідь протягом двох місяців.

У відповідь на даний лист відповідач за вих.№29 від 26.07.2007р. повідомив з посиланням на ч.1 ст.12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.1 ст.284, ч.1 ст.286 ГК України, ст.651 ЦК України, п.10.3 договору оренди №4, що при укладенні договору сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, у тому числі і щодо розміру орендної плати, і після підписання договору виконання цих умов стало для них обов’язковим. Вважає, що заявлені у листі №140 від 01.06.2007р. вимоги про внесення змін до договору є такими, що суперечать діючому законодавству, оскільки не передбачено права орендодавця в односторонньому порядку змінювати умови договору оренди, у тому числі і щодо розміру орендної плати

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд вважає  позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають на таких підставах.

 Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

            Правовідносини сторін урегульовані договором  №4 від 27.04.2000р., який  є договором оренди комунального майна.

Статтею 188 ГК України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів.. Зокрема, в ч. 4 ст. 188 ГК України зазначено, що у разі  якщо  сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У той же час, підстави для зміни договору визначені ст.651 ЦК України. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Як вбачається із змісту позовних вимог, підставою для  зміни договору позивач не вказує істотне порушення умов договору відповідачем.

Можливість зміни договору в судовому порядку передбачена також ст.652 ЦК України, яка не зазначена у підставі позову, однак по суті позивач вважає підставою для зміни договору в частині визначення розміру орендної плати  зміну обставин, а саме: прийняття 28.04.2007р. Запорізькою міською радою рішення №31 “Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м.Запоріжжя”, відповідно до  якого в додатку №1 затвердженні і введенні в дію нові річні ставки орендної плати.  

Частиною 1 статті 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин,  якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частинами  2, 4 ст. 652 ЦК України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір   може   бути   розірваний, а  з підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті, - змінений за рішенням суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане; 2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна  договору  у  зв'язку  з  істотною  зміною  обставин допускається   за   рішенням  суду  у  виняткових  випадках,  коли розірвання договору суперечить суспільним  інтересам  або  потягне для  сторін  шкоду,  яка  значно перевищує затрати,  необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними засобами доказування обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Отже, позивач повинен довести наявність одночасно умов, встановлених ст.652 ЦК України для внесення змін до договору. Однак, всупереч вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст. 652 ЦК України позивач не довів наявність одночасно всіх умов.

Відповідно до приписів ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно з  ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Суд звертає також увагу, що предметом спору позивач обрав зобов’язати  відповідача  внести зміни до п.3.1 Договору оренди приміщення №4 від 27.04.2000р. (друга редакція), виклавши в редакції: “орендна плата визначається на підставі Рішення сесії Запорізької міської ради від 28.04.2007р. на основі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України та складає 633974 без ПДВ, ПДВ 1267,95. Всього 7607,69”.  Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, позивач направляв відповідачу для підписання додаткову угоду до договору оренди комунального майна №4 від 27.05.2000р. і пропонував внести зміни до п.10.1 договору, а також у п. договору (без вказівки) в такій редакції: “Орендна плата перераховується Орендарем згідно рахунків на розрахунковий рахунок комунального підприємства Палац культури “Хортицький”  щомісяця  не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним. На 1.05.2007р. місячна орендна плата становить 633974 без ПДВ, ПДВ 1267,95. Всього 7607,69”. Ціна підлягає щомісячній коректировці з урахуванням встановленого індексу інфляції. Інші умови договору №4 від 27.05.2000р. залишаються незмінними.”  Таким чином, по суті, позивач не направляв відповідачу пропозицію внести зміни в  п.3.1 Договору оренди приміщення №4 від 27.04.2000р. в тій редакції, що просить зобов’язати внести зміни. Тому з цих підстав позов в силу ст.188 ГК України також не підлягає задоволенню.

За таких обставин, посилання позивача на інші норми права не спростовують висновків суду. Позовні вимоги є необгрунтованими, недоведеними, тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України  судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

        ВИРІШИВ :


У задоволенні позову відмовити повністю.        

              Суддя                                         Л.П. Гандюкова


Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано  у повному обсязі  22.02.2008 р.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація