ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 вересня 2011 р., 16 год. 35 хв., м. Львів                                        № 2а-5874/11/1370  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання                     Ганачівської Л.Ю,

представника позивача                                         Алексеєнка А.А.,

представника відповідача                                         Карпина Я.С.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екокоб»до Державної податкової інспекція у Залізничному районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2011 р. № 0001342302/0/16448, -

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екокоб»(надалі –ТзОВ «Екокоб») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекція у Залізничному районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 травня 2011 р. № 0001342302/0/16448, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 15364,57 грн. і рішення № 0001352302/0/16449, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5727,91 грн.

Позовні вимоги мотивує необґрунтованістю висновку ДПІ про нікчемність господарського договору між ТзОВ «Фірма «Екокоб»і ПП «Львівкомфортгруп-К», відсутність у контрагента необхідних умов для відповідної господарської діяльності, а саме основних фондів, виробничих потужностей, складських приміщень, штату працівників, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність. Вважає, його контрагент зареєстрований у встановленому порядку, має свідоцтво платника ПДВ; суми податку підтверджуються належного оформленими первинними документами. В момент укладення договору було дотримано вимоги Цивільного кодексу України. Вважає, що відсутні підстави для донарахування податкових зобов’язань та застосування заходів відповідальності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову. Вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат вартість робіт з фарбування вагонів за договором від 02.12.2009 р., оскільки відсутній факт виконання та отримання таких робіт з боку ПП «Львівкомфортгруп-К».

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23.11.2009. року між ТзОВ «Компанія «Альянс» (Замовник) та ТзОВ «Екокоб»(Виконавець) укладено Договір № 11/01, за яким Виконавець зобов’язався пофарбувати з матеріалу Замовника та нанести необхідні трафарети, знаки, написи, логотипи на вагони. Сума договору –62000 грн. (а.с 50-52).

26.11.2009р. Замовник передав, а Виконавець прийняв матеріали, а саме скотч, шліфпапір, шпаклівки, грунт, фарби і поліроль (а.с. 53), а 01.12.2009р. –лак (а.с. 54).

02.12.2009р. між сторонами складено акт приймання виконаних робіт, в якому зазначено, зокрема, що на виконання робіт витрачено 2552 людино-годин (а.с. 55).

В свою чергу, ТзОВ «Екокоб»02.12.2009р. уклало договір з ПП «Львівкомфортгруп-К», за яким роботи з фарбування рейкових автобусів зобов’язався виконати ПП «Львівкомфортгруп-К»за ціною 59000 грн. (а.с. 35-37). Зміст та форма цього договору ідентичний до договору № 11/01 від 23.11.2009р., укладеного між ТзОВ «Компанія «Альянс» та ТзОВ «Екокоб». Передачу підряднику матеріалів, необхідних для виконання робіт, документально не підтверджено. Цього ж дня був підписаний акт приймання виконання робіт (а.с. 39) та видано податкову накладну. Зазначена сума сплачена двома платежами: 09.12.2009р. (50000 грн.) і 12.01.2010р. (9000 грн.). Вартість понесених витрат за договором позивач відніс до валових витрат, а на підставі податкової накладної суму ПДВ відніс до податкового кредиту за відповідний звітній період.

Таким чином, документально підтверджується, що роботи для Державного територіально галузевого об’єднання «Львівська залізниця» виконувало ПП «Львівкомфортгруп-К».

Від імені ПП «Львівкомфортгруп-К»договір підписав директор ОСОБА_3., а від імені ТзОВ «Екокоб»–директор ОСОБА_4 В судовому засіданні ОСОБА_4 допитувався як свідок щодо обставин укладення та виконання договору. Свідок пояснив, що особисто ОСОБА_3 не знає і його не бачив; з ПП «Львівкомфортгруп-К»раніше не співпрацював; роботи було доручено виконати прорабу, якого він особисто знав, і саме він після закінчення виконання робіт приніс договори, в яких фігурувало ПП «Львівкомфортгруп-К»; чи працювали працівники, які фарбували рейкові автобуси в ПП «Львівкомфортгруп-К»він не з’ясовував і їх не знає.

Фактичне виконання зазначених робіт підтверджується довідкою КРВ у Самбірському районі і м. Самборі КРУ у Львівській області від 09.08.2010р., складеною за наслідками перевірки, під час якої встановлено, що 23.11.2009р. між Державним територіально галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»(Замовник) та ТзОВ «Компанія «Альянс»(Виконавець) укладено договір про часткове фарбування двох рейкових автобусів. Ці на договору –97680 грн. Для виконання цих робіт було залучено ТзОВ «Екокоб»Зазначені роботи були оплачені. Працівниками КРВ встановлено завищення вартості цих робіт на 8295,26 грн (а.с. 57-61). Фактичне виконання зазначених робіт не заперечується також і сторонами.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова провела позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Екокоб»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ПП «Версант»та ПП «Львівкомфортгруп-К»за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009 р. В акті перевірки ТзОВ «Екокоб»від 27 квітня 2011 року № 972/23-2/19334034 зазначено, що з урахуванням акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 115/23-209/35383018 від 16.02.2011п. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Львівкомфортгруп-К»це підприємство фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у власності приміщень, не користувалось земельними ділянками та автотранспортними засобами, місцезнаходження посадових осіб не відоме, відсутні виробничі потужності, спеціалісти, які б могли проводити роботи. З урахуванням цього податковий орган дійшов висновку про те, що зазначені роботи не виконувалися ПП «Львівкомфортгруп-К», а ТзОВ «Екокоб»завищило валові витрати на суму 491667,67 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 12291,66 грн. і податку на додану вартість на суму 4582,33 грн. у 4 кварталі 2009 року

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення –рішення від 12 травня 2011 р. № 0001342302/0/16448, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 15364,57 грн. (основний платіж –12291,66 грн. і штрафна санкція 3072,91 грн.) і № 0001352302/0/16449, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5727,91 грн. (основний платіж –4582,33 грн. і штрафна санкція –1145,58 грн.)

ТзОВ «Екокоб»не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями,  що стало причиною їх оскарження.

Оцінюючи наведені висновки ДПІ, Суд вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність з 01 квітня 2011 року, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року. Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» втратив чинність з 01 січня 2011 року (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI).

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона  починається  з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).  

Спірні правовідносини виникли до 01.04.2011 року, а тому положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і Закону України «Про податок на додану вартість»застосовуються Судом при вирішенні спору.

Відповідно до п. 5.1. цього Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі –валові   витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до складу податкового кредиту відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ТзОВ «Екокоб»та ПП «Львівкомфортгруп-К». З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за роботи, виконаними цим Підрядником.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:  

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач доводить господарську операцію з ПП «Львівкомфортгруп-К» договором № 11 -24 від 02.12.2009р., калькуляцією, актом приймання виконаних робіт, податковою накладною. Суд вважає, що зазначені документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Водночас, надані суду документи зазначеним вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як визнав директор ТзОВ «Екокоб»ОСОБА_4, який є виконавчим органом юридичної особи, він не домовлявся про виконання робіт з ПП «Львівкомфортгруп-К»та не визначав істотних умов договору; посадових осіб цього підприємства не знає; всі роботи виконував знайомий прораб і його бригада.

Суд звертає увагу, що договір і акт приймання виконаних робіт підписано одним числом –02.12.2009р., в той час як за характером та обсягом робіт вони не могли бути виконані в той самий день. Це також визнав свідок ОСОБА_4

Акт приймання виконаних робіт свідчить, що роботи є достатньо трудомісткими, потребують часу та кваліфікованих працівників. Суд враховує, що ПП «Львівкомфортгруп-К» не мало кваліфікованого персоналу для виконання робіт такого виду та обсягу робіт і відсутні докази залучення такого персоналу на підставі цивільно-правових договорів.

Відповідачем надано докази, які свідчать про те, що ПП «Львівкомфортгруп-К» амортизаційні нарахування не нараховувало, що свідчить про відсутність основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності та відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення технологічного процесу; у підприємства відсутні транспортні засоби (акт перевірки).

Зазначені обставини свідчать про неспроможність ПП «Львівкомфортгруп-К» виконати роботи за договором від 02.12.2009р. Ці обставини міг встановити і замовник –ТзОВ «Екокоб», якщо б діяв добросовісно та обачно. Тому Суд дійшов висновку, що господарський договір № 11-24 від 02.12.2009р. ПП «Львівкомфортгруп-К» не виконувався.

Зазначене свідчить про те, що документи (в т.ч. договір) з ПП «Львівкомфортгруп-К»були підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов’язань, які передбачені в договорі, а лише з метою документального оформлення робіт, виконаних іншими особами. Встановлення справжнього виконавця робіт виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті. Таким чином, господарські операції з ПП «Львівкомфортгруп-К»є фіктивними в частині особи, яка їх виконувала, а тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами.

Наявність у Замовника - ТзОВ Екокоб»лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданої ПП «Львівкомфортгруп-К» податкової накладної, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо Судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Відсутність судового рішення про визнання недійсним договору між позивачем та ПП «Львівкомфортгруп-К» сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними суб’єктами. Укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов’язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне включення ТзОВ «Екокоб»до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ПП «Львівкомфортгруп-К» є обґрунтованим.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин Суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2011 р.

Суддя                                                             В.М.Кравчук