Судове рішення #17745178


Категорія №10.1


ПОСТАНОВА

Іменем України


17 серпня 2011 року Справа № 2а-5976/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                               Пляшкової К.О.,

при  секретарі:                    Бурихіні О.С.,

за участю

позивача:                              ОСОБА_1 (довіреність № 01/63 від 06.01.2011),

відповідача:                              не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області до державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Ровеньківська» про стягнення пені у розмірі 14971,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області до державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Ровеньківська» про стягнення пені у розмірі 14971,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ВП «ГЗФ «Ровеньківська» ДП «Ровенькиантрацит» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області.

У відповідності зі ст.45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страхувальники зобов’язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду.

У порушення вказаної норми Закону відповідач не сплачує страхові внески, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2010 по 30.04.2011 у розмірі 14971,91 грн. Тому позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам у сумі 14971,91 грн.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання повторно не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на положення ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомленого представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ВП «ГЗФ «Ровеньківська» ДП «Ровенькиантрацит» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки.

ВП «ГЗФ «Ровеньківська» є структурною одиницею ДП «Ровенькиантрацит» без права юридичної особи.

Відповідно до ст.45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страхувальники зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без  урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (п.5.1 та п.5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п.5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВП «ГЗФ «Ровеньківська» ДП «Ровенькиантрацит», за результатами якої складено акт № 54 від 06.06.2011 (а.с.9).

Проведеною перевіркою виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня у розмірі 14971,91 грн.

Розмір нарахованої пені підтверджено розрахунком пені до акта документальної перевірки № 54 від 06.06.2011 (а.с.8) та співставленням фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами, який підписано головним бухгалтером ВП «ГЗФ «Ровеньківська» ДП «Ровенькиантрацит» (а.с.10).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні розмір нарахованої пені знайшов своє документальне підтвердження.

Оскільки, ВП «ГЗФ «Ровеньківська» ДП «Ровенькиантрацит» нарахована пеня у розмірі 14971,91 грн. у добровільному порядку не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України здатність особи здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

З довідки АБ з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 070754 вбачається, що ВП «ГЗФ «Ровеньківська» є відокремленим підрозділом ДП «Ровенькиантрацит» та не є юридичною особою (а.с.6).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що пеня має бути стягнута саме з ДП «Ровенькиантрацит», яке є головним підприємством по відношенню до свого відокремленого підрозділу.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 17 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області до державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Ровеньківська» про стягнення пені у розмірі 14971,91 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Ровеньківська» (місцезнаходження: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 32320704) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області (місцезнаходження: 94701, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Перемоги, 2, р/р 37177412001260 код 25926885, МФО 804013 УДК Луганської області) пеню у розмірі 14971,91 грн. (чотирнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят одна гривня дев’яносто одна копійка).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22 серпня 2011 року.


           СуддяК.О. Пляшкова


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація