Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/14113/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Мар’їнського районного центру зайнятості – робочого
органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового
державного соціального страхування України на випадок
безробіття
до ОСОБА_1
про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у
сумі 923,90 гривень
за участю:
від позивача: ОСОБА_2, за дов. від 30 серпня 2011 року №01-18/1615
від відповідача: не з’явився
Мар’їнський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 923,90 гривень. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що на порушення положень частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття», відповідачем не було своєчасно подано відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Листом позивач попередив відповідача про необхідність повернення в добровільному порядку незаконно сплачених сум допомоги по безробіттю. Проте відповідачем не було здійснено дій, направлених на погашення наявної суми заборгованості, з огляду на що позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення наявної суми боргу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву від 31 серпня 2011 року про визнання позовних вимог, просив розглянути справу без його особистої участі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 22 вересня 2010 року звернувся до Мар’їнського районного центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного.
Відповідачу з 22 вересня 2010 року надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. 16 листопада 2010 року він був знятий з обліку у зв’язку з працевлаштуванням.
У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 зазначив, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 7).
В результаті звірки встановлено, що відповідач у період з 24.10.2010 року по 16.11.2010 року працював на акціонерному товаристві «Кондитерська фабрика «АВК», м.Донецьк», що підтверджується листом від 10.06.2011 року № 146 (а.с. 17).
Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 24.10.2010 року по 16.11.2010 року.
Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.
Отже, за період з 24 жовтня 2010 року по 16 листопада 2010 року центром зайнятості відповідачу безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в сумі 923,90 гривень.
Позивачем на адресу відповідача направлено лист № 01-18/1373 від 20 липня 2011 року з пропозицією добровільного повернення незаконно отриманих ним коштів за період 24.10.2010 року по 16.11.2010 року у сумі 923,90 гривень, який отриманий відповідачем 26 липня 2011 року (а.с. 13, 14).
Згідно пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частина 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Відповідач своєчасно не подав до Мар’їнського районного центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він отримував прибуток згідно трудової угоди. Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю з 24.10.2010 року по 16.11.2010 року у сумі 923,90 гривень.
Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Мар’їнського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 923,90 гривень - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (85600, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 923 (дев’ятсот двадцять три) гривні 90 копійки на р/р № 37170001004269, банк Управління Держказначейства в Донецькій області, код ЄДРПОУ 24815959, МФО 834016.
Повний текст постанови виготовлений, підписаний та проголошений у присутності представника позивача 31 серпня 2011 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.