Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 12 серпня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/9475/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Загацької Т.В.

при секретарі          Телешов В.О.      

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача-1: ОСОБА_2

представника відповідача-2: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання податкових консультацій недійсними та зобов’язання вчинити певні дії.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_4.), звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька (далі – відповідач-1, відповідач-2, ДПА в Донецькій області, ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька) про визнання податкової консультації Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, наданої ОСОБА_4, недійсною, про зобов'язання Державну податкову адміністрацію у Донецькій області надати ОСОБА_4 нову податкову консультацію на його звернення від 29.04.2011р. з урахуванням висновків суду, зроблених за результатами розгляду цього адміністративного позову, про визнати незаконними (протиправними) дії Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з надання ОСОБА_4 податкової консультації №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., про визнання податкової консультації Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., наданої ОСОБА_4, недійсною, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації ОСОБА_4 без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій ОСОБА_4 без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м.Донецька.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він у квітні 2011 року звернувся до ДПА в Донецької області із зверненням від 29.04.2011 року про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, в якому просив податковий орган надати письмову податкову консультацію щодо необхідності і порядку здійснення ним плати за землю за умови, що земельна ділянка використовується у власній господарській діяльності (шляхом здавання в оренду власного нерухомого майна), з урахування того, що ФОП ОСОБА_4 знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Позивач вказує, що на своє звернення він отримав дві податкові консультації – від ДПА в Донецькій області та ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька.

В своїх консультаціях, стверджує позивач, відповідачі наголосили на тому, що фізична особа-підприємець повинна сплачувати земельний податок за земельні ділянки під будівлями, що передані в оренду, на загальних підставах в порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України, незалежно від обраного виду підприємницької діяльності.

Позивач вважає, що зазначені податкові консультації суперечать нормам підрозділу 8 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також Указу Президента України від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Позивач зазначає, що він є власником частини нежитлової адміністративно-торговельної будівлі, яка стоїть окремо і розташована в Будьонівському районі м.Донецька по вул. 230-ї Стрелкової дивізії, 2а. При цьому, в свідоцтві про сплату єдиного податку на 2011 рік зазначений вид діяльності: здавання в оренду власного нерухомого майна, місце здійснення діяльності м. Донецьк вул. 230-ї Стрелкової дивізії, 2а.

Позивач стверджує, що здавання будівлі, яка стоїть окремо в оренду без використання земельної ділянки, на якій ця будівля розташована, є неможливим. Здавання в оренду будівлі є підприємницькою діяльністю, тому, вважає позивач, він не є платником земельного податку.

Крім того, позивач вважає, що відповідач-2 не мав повноважень щодо надання податкової консультації, оскільки він не стоїть на обліку в зазначеному податковому органі.

У зв’язку з чим, просить суд:

- визнати податкову консультацію Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, надану йому, недійсною;

- зобов'язати Державну податкову адміністрацію у Донецькій області надати йому нову податкову консультацію на його звернення від 29.04.2011р. з урахуванням висновків суду, зроблених за результатами розгляду цього адміністративного позову;

- визнати незаконними (протиправними) дії Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька з надання йому податкової консультації №5725/10/31-113 від 23.05.2011р.;

- визнати податкову консультацію Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., надану йому, недійсною;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації йому без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій йому без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що податкова консультація складена у відповідності до закону.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач, ОСОБА_4, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради від 26.08.2008 року фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до свідоцтва від 01.01.2010 року позивач є платником єдиного податку з видом діяльності «здача в оренду власної нерухомості».

Відповідач-1 та відповідач-2 - Державна податкова адміністрація у Донецькій області та Державна податкова інспекція у Будьонівському районі міста Донецька є суб’єктами владних повноважень, які  в даних правовідносинах реалізують повноваження надані їм Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є надання податкових консультацій.

Згідно із рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 06.11.2009 року в цивільній справі №2-3786/09 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на окремий об’єкт нерухомого майна – приміщення площею 311,50 кв.м, розташоване в адміністративно-торгівельній будівлі за літерою А-2, за адресою м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 2а задоволено повністю. Рішення суду набрало законної сили 17.11.2009 року.

На підставі зазначеного рішення Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 05.05.2010 року було зареєстровано право власності ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно.

Частина належного позивачу нежитлового приміщення площею 306,5 кв.м була передано в оренду ФОП ОСОБА_6 на підставі договору оренди об’єкта нерухомості від 03.01.2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 Факт прийому-передачі нерухомого майна встановлений відповідним актом від 03.01.2011 року.

Інша частина належного позивачу нежитлового приміщення площею 5,0 кв.м була передано в оренду ФОП ОСОБА_7 на підставі договору оренди об’єкта нерухомості від 01.06.2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 Факт прийому-передачі нерухомого майна встановлений відповідним актом від 01.06.2011 року.

Орендні платежі здійснюються, згідно із укладеними договорами, що підтверджується відповідними платіжними документами.

29.04.2011 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до ДПА в Донецькій області із зверненням про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до змісту вказаного звернення, раніше під будівлю, розташовану за адресою м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 2а, буда відведена земельна ділянка комунальної власності – кадастровий номер 1410136200:00:004:0076. До 25.01.2011 року зазначена земельна ділянка знаходилася в оренді у третьої особи – ОСОБА_8, орендодавцем виступав виконавчий комітет Донецької міської ради.

Позивач в своєму зверненні вказує, що здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою шляхом здавання в оренду нерухомого майна, про що зазначено в свідоцтві про сплату єдиного податку.

Просив податковий орган надати письмову консультацію з питань практичного застосування статей 286-287 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», а саме:

- чи повинен він сплачувати плату за земельну ділянку, за умови, що він є фізична особа-підприємець, який використовує спрощену систему оподаткування,

- з якого періоду він повинен сплачувати плату за земельну ділянку, яка знаходиться під будівлею, що розташована за адресою м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 2а,

- яким чином орган державної податкової служби повинен проводити нарахування йому суми податку, за умови того, що він є співвласником вказаної будівлі.

В своїй відповіді від 26.05.2011 року за №9920/10/31-213-10 ДПА в Донецькій області вказала на те, що фізична особа-підприємець повинен сплачувати земельний податок за земельні ділянки під будівлями, що передані в оренду, на загальних підставах в порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України, незалежно від обраного виду підприємницької діяльності.

По другому питанню, ДПА в Донецькій області зазначило, що податок на земельну ділянку сплачується з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

По третьому питанню позивачеві було роз’яснено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка перебуває у користуванні кількох осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Крім того, лист від 23.05.2011 року за №5725/10/91-113 з аналогічним змістом позивач отримав від ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька, відповідно до якого позивачу також було запропоновано для надання більш обґрунтованої відповіді звернутися до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька із первинними документами, для чого було запропоновано прибути до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька.

Питання земельних відносин, відповідно до ст. 3 Земельного Кодексу України, регулюється Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Плата за землю з 01.01.2011 року визначається виходячи з положень розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 270.1 ст. 270 указаного кодексу встановлено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва було запроваджено Указом Президента України від 03.07.1998 року N727/98 (в редакції Указу Президента N746/99 від 28.06.99).

При цьому, підрозділом 8 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у тому числі, земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналогічне визначення містить Державний класифікатор України, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.05.2004 року №97. Підприємницька діяльність визначена як самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є платником єдиного податку з видом діяльності «здача в оренду власної нерухомості», тобто зазначений вид діяльності є основною підприємницькою діяльністю позивача.

Таким чином, здача в оренду є за своєю суттю операціями з надання послуг і підпадають під визначення підприємницької діяльності, а отже платник єдиного податку - орендодавець - не є платником плати (податку) за землю згідно з підрозділом 8 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України по справі №28/506 від 22.06.2004 року.

Відповідно до ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Як встановлено п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Згідно із п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, аналізуючи наведені правові норми, в сукупності із обставинами справи, суд приходить до висновку, що податкова консультація ДПА в Донецькій області від 26.05.2011 року №9920/10/31-213-10 не відповідає положенням діючого законодавства, оскільки не враховує положення про звільнення від сплати податку на землю платників єдиного податку, які використовують земельну ділянку для ведення підприємницької діяльності.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо визнання податкової консультації Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, наданої йому, недійсною.

Щодо зобов’язання Державної податкової адміністрації у Донецькій області надати ОСОБА_4 нову податкову консультацію на його звернення від 29.04.2011р. з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд не може зобов’язати ДПА в Донецькій області надати нову податкову консультацію на звернення ФОП ОСОБА_4, з урахуванням рішення суду, оскільки таке зобов’язання є передчасне правовим наслідкам, які несе зазначене рішення відповідно до приписів п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України та може застосовуватися лише при наявності відповідних порушень податкового органу.

Отже, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_4 про визнання незаконними (протиправними) дії Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька з надання ОСОБА_4 податкової консультації №5725/10/31-113 від 23.05.2011р. та про визнання податкової консультації Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., наданої ОСОБА_4, недійсною, суд зазначає наступне.

Листом від 17.05.2011 року №7312/7/31-213-2 ДПА в Донецькій області направлено до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька звернення ФОП ОСОБА_4 із вимогою надання уточнюючої відповіді по порушеному питанню.

Зі змісту ст.ст. 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вбачається, що ДПА в Донецькій області організовує роботу державних податкових інспекцій в містах, пов’язану із наданням податкових консультацій.

Тобто, з урахуванням зазначених норм законодавства, лист від 23.05.2011 року №5725/10/31-113 був направлений до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька відповідно до норм закону та не містить ознак податкової консультації. Зазначений лист був направлений на адресу позивача ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька, як наслідок виконання доручення ДПА в Донецькій області та з  пропозицією прибути до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька для надання більш обґрунтованої відповідача.

Таким чином, позов ФОП ОСОБА_4 в цій частині також не підлягає задоволенню.

З приводу заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_4 щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації йому без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька; встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій позивачу без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька; зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, суд зазначає наступне:

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача зазначені позовні вимоги заявлені з метою недопущення порушення прав позивача з боку відповідача в майбутньому.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту зазначеної правової норми, оскарження дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень можливо лише за умови їх скоєння, тобто наявності факту відповідного діяння.

Таким чином, рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, і також не може бути умовним. Розглядати справу і приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності не існуючі порушення, суперечить вимогам законодавства України.

Суд зазначає, що в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання податкового органу в подальшому вчинювати необхідні дії або утриматися від їх вчинення є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання податкової консультації Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, наданої ОСОБА_4, недійсною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги ст. 94 КАС України та присуджує їх у відповідності до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

        ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання податкової консультації Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, наданої ОСОБА_4, недійсною, про зобов'язання Державну податкову адміністрацію у Донецькій області надати ОСОБА_4 нову податкову консультацію на його звернення від 29.04.2011р. з урахуванням висновків суду, зроблених за результатами розгляду цього адміністративного позову, про визнати незаконними (протиправними) дії Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з надання ОСОБА_4 податкової консультації №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., про визнання податкової консультації Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., наданої ОСОБА_4, недійсною, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації ОСОБА_4 без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про встановлення відсутності  компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій ОСОБА_4 без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м.Донецька - задовольнити частково .

Визнати податкову консультація Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, надану ОСОБА_4, недійсною.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 0,43 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12 серпня 2011 року, постанова в повному обсязі виготовлена 17 серпня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                                      Загацька Т. В.