Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/12833/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Давиденко Т.В.
при секретарі Павленко М.С.
Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
при секретарі судового засідання Павленко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1 – довір. від 18.08.2011 року б/н
від відповідача – ОСОБА_2 – довір. від 18.08.2011 року б/н
від третіх осіб – ОСОБА_3 – довір. від 06.01.2011 року б/н, ОСОБА_4 – довір. від 23.03.2011 року б/н, ОСОБА_5 – довір. від 31.03.2011 року б/н.
розглянувши у відкритому содовому засіданні позовну заяву Ліквідатора (арбітражного керуючого) Лозинського Олександра Валерійовича
до відповідача Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області
треті особи:
1. Публічне акціонерне товариство «Креді - Агріколь банк»;
2. Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»;
3. ОСОБА_8;
4. ОСОБА_9;
5. ОСОБА_10
про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ліквідатор (арбітражний керуючий) Лозинський Олександр Валерійович звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника – юридичної особи.
В порушення зазначеної норми Закону відповідачем не закінчені виконавчі провадження та не направлені виконавчі листи ліквідатору для їх виконання.
В позовній заяві позивач просить визнати незаконною бездіяльність шодо закінчення виконавчих проваджень неправомірною та зобов’язати передати виконавчі листи ліквідатору.
Під час розгляду справи, представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов’язати відповідача винести постанови про закінчення виконавчих проваджень та припинити чинність арештів майна боржника ОСОБА_11, а саме:
- ВП № 804/11 з виконання виконавчого листа № 2-1955, виданого 26.11.2010, про стягнення на користь «Індекс банк»;
- ВП № 930/11 з виконання виконавчого листа № 2-2393, виданого 30.07.2010, про стягнення на користь ОСОБА_8;
- ВП № 929/11 з виконання виконавчого листа № 2-7179, виданого 21.10.2010, про стягнення на користь ОСОБА_9;
- ВП № 465/11 з виконання виконавчого листа № 2-1213, виданого 01.07.2010, про стягнення на користь «УкрСиббанк»;
- ВП № 1526/11 з виконання виконавчого листа № 2-1955, виданого 12.03.2011, про стягнення на користь ОСОБА_10
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що згідно ч. 2, 3 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.
З виконавчих проваджень, щодо виконання припису виконавчого напису нотаріуса № 1481 на користь ОСОБА_10 заборгованість зі сплати аліментів, виконавчого листа від 26.11.2010 року № 2-1955 про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Індекс-Банк» в сумі 2758364 грн. 61 коп., виконавчого листа від 01.07.2010 року № 2-1213 про стягнення заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк» в сумі 2739963 грн. 18 коп., виконавчого листа від 30.07.2010 року № 2-2393 про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_12 в сумі 182177 грн. 33 коп., виконавчого листа від 21.10.2010 року № 2-7174 про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_9 в сумі 82835 грн. 96 коп. - вбачається, що заборгованість стягується з ОСОБА_11 як з громадянина України, а не суб’єкта підприємницької діяльності, як зазначено в позовній заяві.
Просив в задоволені позовної заяви відмовити.
Ухвалою від 22.08.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені Публічне акціонерне товариство «Креді - Агріколь банк», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
В запереченнях на позовну заяву третя особа ПАТ «Креді – Агріколь банк» вказав на її безпідставність та зазначив, що виконавче провадження на виконання виконавчого листа від 26.11.2010 року № 2-1955 про стягнення боргу на користь ПАТ «Креді-Агріколь банк» не може бути закінчене, а накладені арешти не можуть бути скасовані, оскільки кредитний договір від 24.06.2008 року № 180/413680-Д6, заборгованість за яким стягується згідно зазначеного виконавчого листа, укладений між ПАТ «Креді-Агріколь банк» та громадянином України ОСОБА_11
Договір іпотеки від 24.06.2008 року № 180/413680-Д6 укладений в якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_11 за кредитним договором від 24.06.2008 року № 180/413680 укладений між ПАТ «Креді-Агріколь банк» та громадянином України ОСОБА_11
Договір купівлі-продажу майна, яке виступало забезпеченням і предметом договору іпотеки від 24.06.2011 року № 180/413680-Д6, завірений приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу ОСОБА_13, також укладений між продавцем та ОСОБА_11, як громадянином України.
Вказує на те, що відносини, які склалися між ПАТ «Креді-Агріколь банк» та СПД ОСОБА_11 є цивільно-правовими і не пов’язані із здійсненням ним підприємницької діяльності та не можуть регулюватися Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Просив відмовити в задоволенні позовної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів позовної заяви, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях.
Представники третіх осіб у судовому засіданні заперечували проти доводів позовної заяви, надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.
01.06.2011 року постановою Господарського суду Донецької області відкрита ліквідаційна процедура стосовно банкрута СПД ОСОБА_11 строком на 6 місяців до 01.12.2011 року, ліквідатором (арбітражним керуючим) призначений Лозинський О.В.
09.02.2011 року Лозинський О.В. звернувся до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області з заявою про закінчення виконавчих проваджень та повернення виконавчих листів ліквідатору (арбітражному керуючому) стосовно боржника СПД ОСОБА_11
Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області в листі від 22.06.2011 року 933-11/11, направленого на адресу Лозинського О.В., вказує на недоцільність закінчення виконавчих проваджень, оскільки згідно виконавчих листів від 26.11.2010 року № 2-1955 про стягнення боргу на користь ПАТ «Індекс-банк» в сумі 2758364 грн. 61 коп., від 01.07.2010 року № 2-1213 про стягнення боргу на користь ПАТ «Укрсиббанк» в сумі 2739963 грн. 18 коп., виконавчого напису нотаріуса № 1481, якими стягнуто суму заборгованості з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_10 - борг з боржника стягується не як з Суб'єкта підприємницької діяльності, а як з громадянина - фізичної особи ОСОБА_11
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить зобов’язати зупинити зазначені виконавчі провадження стосовно боржника – СПД ОСОБА_14
Проаналізувавши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд вважає такий висновок неправомірним, а позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі – суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов’язок по примусовому виконанню рішень.
Згідно ст. 53 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Як зазначалось раніше, 01.06.2011 року СПД – фізична особа ОСОБА_11 визнаний банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура.
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадках передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.
Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно абз. 3 п. 6.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, у разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби. При направленні виконавчого документа арбітражному керуючому виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, установленому Законом.
Тобто, нормами Закону, який регулює умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації боржника.
Як зазначалось раніше, справа про банкрутство відкрита відносно боржника - Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_11
Згідно ч. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, а на підставі ч. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
На підставі ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Тобто, чинним законодавством на фізичну особу – підприємця покладена відповідальність у сфері здійснення ним підприємницької діяльності.
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З системного аналізу положень зазначеного Закону вбачається, що законодавець визначив сферу застосування Закону, обмеживши її суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість, що не ґрунтується на веденні підприємницької діяльності, не підпадають під сферу регулювання зазначеним Законом та не можуть бути суб’єктами банкрутства відповідно до положень цього Закону.
Як свідчать матеріали справи та проти чого не заперечує позивач, згідно виконавчих проваджень, які просить зупинити позивач, заборгованість стягується з ОСОБА_11 як з громадянина України, а не суб’єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи наведене, та те, що справа про банкрутство відкрита відносно СПД ОСОБА_11, виконавчі провадження, які просить закінчити позивач, відкрити відносно боржника – громадянина – фізичної особи ОСОБА_11, суд не вбачає підстав для задоволення такої позовної заяви.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження”, Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, ст. 2, ст. 11, ст.17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовної заяви ліквідатора (арбітражного керуючого) Лозинського Олександра Валерійовича до Червоногвардійського Відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області, треті особи Публічне акціонерне товариство «Креді - Агріколь банк», Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У судовому засіданні 29.08.2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 01.09.2011 року.
Суддя Давиденко Т.В.