02.09.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6139/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василієвни
при секретаріВасиленко К.Е.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання рішень протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними вимоги про сплату боргу №Ф155 від 04.05.2011 р. та рішення про результати розгляду скарги №2896/10-34 від 13.05.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 727/98. позивач є платником єдиного (фіксованого) податку, а тому не зобов'язаний здійснювати доплати до мінімального страхового внеску. П.п.8 п.2 Указу № 727 встановлюється, що доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року платника єдиного податку, а сплачена сума єдиного (фіксованого) податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань такого платника податків.
Крім того, Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 8 липня 2010 року № 2461-VI та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачені збільшення пенсійних відрахувань для приватних підприємців на єдиному та фіксованому податку, набрав чинності 17 липня 2010 року. Отже управління пенсійного фонду повинно було нарахувати суму страхового внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за липень починаючи саме з 17 липня 2010 року, а не з 1 липня, як зазначено в розрахунку.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи, заперечень проти позову не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який обрав спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку.
Відповідно до п. 1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 N 400/97-ВР, встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, такими особами є суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок), та юридичні і фізичні особи, що розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, при відчуженні легкових автомобілів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку на загальних підставах.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Так, пунктом 1 ст. 14 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 8 липня 2010 року № 2461-VI було внесено зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно яких фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до п. 2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 727/98 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Судом встановлено, що ставка єдиного податку для фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 становить 200 грн., до бюджету Пенсійного фонду надходить 42% від зазначеної суми.
Оскільки сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску позивачу були донараховані страхові внески за липень-грудень 2010 року.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємництва. Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 727/98, на який посилається позивач, регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.
Згідно з вимогами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Зважаючи на вище викладене, Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області при винесенні вимоги про сплату боргу зі сплати страхових внесків від 01.05.2011 року, діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання рішень протиправними відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
< Повний текст постанови складений > < Текст >
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Боженко
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >