Справа № 2-663/2009 p.

РІШЕННЯ

 Іменем України

16 червня 2009 року Петропавлівський районний суд

Дніпропетровської області

в складі: головуючої: судді Ніколаєвої І. К.

при секретарі Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за

позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 07 квітня 1999 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, який було зареєстровано у відділі РАГС Петропавлівського РУЮ Дніпропетровської області за актовим записом № 13. Сімейне життя не склалося по причині неповаги один до одного, непорозуміння та через різні погляди на сімейне життя. У зв’язку з цим позивач припинив з відповідачкою шлюбні стосунки. На даний час разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Подальше існування їхнього шлюбу вважає не можливим. До того ж подальше збереження шлюбу може завадити його особистому життю, оскільки він має намір знайти собі іншу жінку та створити з нею сім’ю, а нерозірваний шлюб є перешкодою. За його даними відповідачка проживає з іншим чоловіком. Від шлюбу у сторін є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає з відповідачкою. Спільне майно сторони поділять в добровільному порядку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що з відповідачкою не живе три роки, просить не надавати строк для примирення та розірвати шлюб з відповідачкою.

Відповідач позов визнала, проти розірвання шлюбу не заперечує, вважає, що строк для примирення надавати не потрібно.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 07 квітня 1999 року, який було зареєстровано у відділі РАГС Петропавлівського РУЮ Дніпропетровської області за актовим записом № 13, як вбачається з копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 07 квітня 1999 року. З пояснень сторін судом встановлено, що сімейне життя не склалося по причині неповаги один до одного, непорозуміння та через різні погляди на сімейне життя, у зв’язку з цим позивач припинив з відповідачкою шлюбні стосунки, разом не проживають три роки, спільне господарство не ведуть. Подальше існування їхнього шлюбу, вважають неможливим. До того ж з пояснень позивача судом встановлено, що подальше збереження шлюбу може завадити його особистому життю, оскільки він має намір знайти собі іншу жінку та створити з нею сім’ю, а нерозірваний шлюб є перешкодою у цьому.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07 квітня 1999 року.

Суд вважає за недоцільне надавати сторонам строк для примирення та розірвати шлюб, оскільки сторони в судовому засіданні заявили, що подальше подружнє життя між ними та збереження шлюбу неможливе та, що строк для примирення їм надавати не потрібно.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, яка передбачає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-214 ЦПК України ст.ст. 105, 110, 112, Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 07 квітня 1999 року відділом РАГС Петропавлівського РУЮ Дніпропетровської області за актовим записом № 13.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 17 гривень, при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС.

ОСОБА_4 звільнити від сплати державного мита.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.