ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.11                                                                                           Справа№ 5015/3249/11

          Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання  Скіра М.О. розглянув справу

за позовом:  Заступника Прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської  ради в особі уповноваженого органу: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулап»,  м. Львів   

про: спонукання до повернення об’єкта оренди та стягнення 11274, 36 грн. неустойки.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Цинайко -   

позивача:  ОСОБА_1- представник на підставі довіреності 2302-вих-1 від 04.01.2011 року;

відповідача: не з’явився.

Обставини розгляду справи:  Ухвалою господарського суду від 14.06.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 110.04.2011 року, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.07.2011 року.  

В судовому засіданні 04.07.2011 року прокурор не з’явився, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав. викладених у відзиві від 01.07.2011 року. Судом оголошено перерву до 18.07.2011 року.

В судовому засіданні 18.07.2011 року прокурор та позивач позовні вимоги підтримали, відповідач заперечив. Через необхідність подання додаткових доказів позивачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 03.08.2011 року. В судовому засіданні 03.08.2011 року судом оголошувалась перерва до 11.08.2011 року.

В судовому засіданні 11.08.2011 року прокурором подано клопотання про продовження строку розгляду справи у зв’язку із неявкою представника позивача та відповідача, судом строк розгляду справи продовжено, розгляд справи відкладено до 16.08.2011 року у зв’язку із неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача з невідомих суду причин.  

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22  Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договорів, повідомлень), копії яких долучено до матеріалів справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

В судове засідання 16.08.2011 року помічник прокурора в судове засідання з’явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, враховуючи позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що на даний час Договір оренди є чинним, а термін дії його становить до 14.11.2011 року включно.

16.08.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 18.08.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв’язку із невиконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо звільнення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору. Заступник Прокурора м. Львова звернувся до господарського суду Львівської області із позовом в інтересах держави в особі Львівської міської  ради, уповноваженого органу: Управління комунальної власності департаменту економічної політики   (надалі по тексту рішення - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулап»(надалі по тексту рішення - відповідач) про спонукання до повернення об’єкта оренди за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 25  та стягнення 11274 грн. 36 коп. неустойки.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір оренди № Ш-2380-4 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 24.11.2004 року, який на підставі повідомлення позивача від 29.11.2010 року № 2302-вих-2505 припинив свою дію. Однак, заважаючи на те, що відповідач до даного часу не звільнив приміщення, позивач звернувся до суду із позовом про зобов’язання повернути орендодавцеві об’єкт оренди, згідно з актом приймання - передачі. Крім цього, позивач нарахував позивачу неустойку за період користування орендованим майном розмірі 11274 грн. 36 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 24.11.2004 між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та ТзОВ «Ескулап»укладено договір оренди нежитлових приміщень № Ш2380-4 (надалі - Договір). За умовами цього Договору  орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - об’єкт оренди, що знаходиться на балансі Львівського комунального підприємства «Підзамче - 404».

Об’єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 100,9 кв. м за адресою вул. Жовківська, 25 у м. Львові .

Відповідно до п. 4.1. Договору термін дії Договору визначений з 24.11.2004 року до 27.11.2005 року. Відповідно до п. 4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Суд погоджується із доводами відповідача про те, що договір з моменту його укладення автоматично продовжувався до 25.11.2006 року, до 23.11.2007 року, до 20.11.2008 року, до 18.11.2009 року, до 16.11.2010 року та до 14.11.2011 року   

Управлінням комунальної власності, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачеві повідомлення від 29.11.2010 №2302-вих-2505 про припинення договірних стосунків у зв’язку із закінченням терміну дії договору. Таким чином Договір оренди укладений між Управлінням комунальної власності та ТОВ «Ескулап»припинив свою дію з 16.11.2010 року (наступний день після закінчення дії договору, дія якого була продовжена до 15.11.2010 року).

У вказаному повідомленні містилась вказівка протягом 15 днів повернути об’єкт оренди балансоутримувачеві згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.

Однак, відповідач жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначених вимог нормативних актів не вчинив, на адресу управління комунальної власності та/або балансоутримувача  спірних нежитлових приміщень (ЛКП «Підзамче - 404») з приводу прийняття-передачі об’єкта не звертався.

Згідно з ч. 2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Так, за вищевказаний період відповідачеві підлягала до нарахування плата за користування об’єктом оренди у розмірі, визначеному договором, із врахуванням індексів інфляції за попередні місяці та нарахуванням ПДВ (абз. 2 п. 5.1 договору).

Згідно з розрахунком ціни позову, з врахуванням положень ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України, до стягнення підлягає неустойка, яка становить подвійний розмір нарахувань на загальну суму 11274,36 грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення з огляду на наступне:   

Відповідно до п. 9.1. 1 договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-2380-4 від 29.11.2004 року повернення орендодавцю об’єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору, дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об’єкта оренди протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну дії договору (п. 9.2 договору). При передачі об’єкта оренди, на підставі п. 9.5 договору, складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами.

30.11.2010 року управлінням комунальної власності, як орендодавцем за договором, скеровано відповідачеві повідомлення від 29.11.2010 року № 2302-вих-2505 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору, в порядку, визначеному ст.764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що підтверджується фіскальним чеком від 30.11.2010 року, квитанцією від 30.11.2010 року та списком рекомендованих поштових відправлень рекомендованих листів № 310, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, а копії долучені до матеріалів справи. Дані докази спростовують доводи відповідача про те, що ним не отримано жодних повідомлень про припинення договору.  

У вказаному повідомленні містилась вказівка протягом 15-ти днів повернути об’єкт оренди балансоутримувачеві згідно з актом приймання-передачі та погасити наявну заборгованість зі сплати орендної плати за користування приміщеннями.

Судом встановлено, що 30.11.2010 року відповідачем на адресу позивача скеровано повідомлення № 2302-вих-2505 про припинення договірних відносин з 16.11.2010 року у зв’язку із закінченням терміну дії договору оренди та надісланням позивачем відповідачеві повідомлення про припинення договору у строк одного місяця згідно умов договору. Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-2380-4 від 29.11.2004 року закінчив свою дію 16.11.2010 року, як зазначено в п. 4.1 договору та в повідомленні про припинення договірних стосунків від 29.11.2010 року № 2302-вих-2505. При цьому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про продовження дії договору в листопаді 2010 року через те, що матеріалами справи підтверджується факт направлення відповідачеві повідомлення про припинення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Така ж  норма передбачена п. 4.3 договору.

З огляду на п. 4.3 договору оренди, а також враховуючи положення ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», дію спірного договору оренди припинено з дати його закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частина 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, передбачає, що наймач зобов'язаний користуватись річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу  України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у  разі  розірвання  договору  оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином, з огляду на норму ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та вищевказані пункти спірного договору, відповідач був зобов'язаний приступити до передачі об'єкта оренди негайно після припинення договору у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та поясненнь представників сторін, відповідач жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначених вимог нормативних актів не вчинив, на адресу управління комунальної власності та/або балансоутримувача спірних нежитлових приміщень (ЛКП «Підзамче - 404») з приводу прийняття-передачі об'єкта не звертався.

Згідно із ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Однак, матеріалами справи підтверджується факт виставлення рахунків управлінням відповідачеві із призначенням платежу «за фактичне використання відповідно умовам договору»відповідно актам виконання робіт. Оскільки судом встановлено, що управління надіслало відповідачеві повідомлення про припинення договору з 16.11.2010 року, що по своїй суті є запереченням наймодавця протягом одного місяця в порядку статті 764 Цивільного кодексу України, а рахунки на оплату виставляло за фактичне користування, то доводи відповідача про поновлення договору через продовження сплати відповідачем орендної плати є безпідставними. Суд звертає увагу сторін на те, що цивільні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо користування майном після припинення дії договору, а саме: користування майном відповідачем, сплати ним орендної плати  згідно актів виконаних робіт на підставі рахунків позивача за фактичне користування та прийняття таких платежів позивачем не виникли підставі договору, оскільки останній припинений, а договору на новий період між сторонами не укладено. Крім цього, стаття 764 Цивільного кодексу України кореспондується із ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 4.3 договору, відповідно до змісту яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку, що доводи відповідача про те, що договір від 29.11.2004 року продовжив свою дію через продовження користування майном після закінчення строку найму та відсутності заперечень наймодавця є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача на предмет спору щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване ним приміщення підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача, щодо стягнення неустойки, суд задовольняє дану вимогу, з огляду на наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з розрахунком ціни позову, з врахуванням положень ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, позивач заявив до стягнення неустойку, яка становить подвійний розмір нарахувань на загальну суму 11274 грн. 36 коп.

Стаття 546 Цивільного кодексу України у п. 1 зазначає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26  Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескулап»(м. Львів, вул. Наукова, 15/10, м. Львів, вул. Жовківська, 25, ЄДРПОУ 20841990) повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 25558625) нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 25 загальною площею 100,9 кв. м.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулап»(м. Львів, вул. Наукова, 15/10, м. Львів, вул. Жовківська, 25, ЄДРПОУ 20841990) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 25558625) неустойку в розмірі 11274 грн. 36 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулап»(м. Львів, вул. Наукова, 15/10, м. Львів, вул. Жовківська, 25, ЄДРПОУ 20841990) в дохід державного бюджету  187 грн.  00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                               Матвіїв Р.І.