2-2043/11

                                                                           У Х В А Л А

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   07 червня 2011 року суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька Цукуров В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Донецьке регіональне відділення закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди,  -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Донецьке регіональне відділення закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», в якій просить визнати недійсним правочин –заяву позичальника як таку, що вчинена внаслідок зловмисної домовленості, зобов’язати відповідача відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1700 гривень, а також стягнути судові витрати.

    Судом встановлено, що позивачем не було сплачено судовий збір з вимог немайнового характеру у розмірі 8 грн 50 коп. Також до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору з вимог щодо стягнення моральної шкоди, розмір якого, згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», становить також 8 гривень 50 копійок.

    У той же час позивач вважає себе споживачем та посилається на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»як на підставу для звільнення від сплати судового збору. Однак у ст. 1 цього Закону визначено, що послуга - діяльність  виконавця  з  надання  (передачі) споживачеві  певного  визначеного   договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно по частини 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року, споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати, замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Крім того, до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, застосування Закону України «Про захист прав споживачів»можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору.

   З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійною заяви позичальника як такої, що була вчинена внаслідок зловмисної домовленості. Таким чином, на дані правовідносини не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів».

     Оскільки позовна заява пред`явлена до суду з порушенням вимог закону, вона була залишена без руху для усунення недоліків до 24 травня 2011 року.

     На теперішній час зазначені недоліки не усунені.

     Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, -

  УХВАЛИВ:

   Позовну заяву ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Донецьке регіональне відділення закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання правочину недійсним та відшкодування моральної шкоди –вважати неподаною та повернути позивачеві.

   Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м.Донецька протягом п’яти днів з дня її проголошення.

    Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.          

    Суддя Ворошиловського районного

    суду м.Донецька                                                                                                        В.П. Цукуров