РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                        Справа № 2-120-2011.

                12 серпня 2011 року Краматорський  міський  суд Донецької області в складі:

-головуючого- судді  Бакуменко А.В.

-при секретарі-  Кісточка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста  Краматорська цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб  Дочірнього підприємства «Житлове-комунальне  господарство»Відкритого  акціонерного товариства «Краматорський  металургійний завод ім.. Куйбишева», Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області     про визнання  особи такою, що втратила  право користування  житловим приміщенням    , -                                                             

ВСТАНОВИВ

                    ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду  Донецької області з позовом про визнання  ОСОБА_2 таким, що втратив  право користування  житловим приміщенням, обґрунтувавши свої  вимоги тим, що  ОСОБА_2  в 2002 році  одружився  зібрав  свої речі  та  виїхав  на постійне місце мешкання  до квартири дружини, за  адресою АДРЕСА_1, де мешкає до  сьогоднішнього дня. Окрім того, ОСОБА_2 не мешкає в  квартирі АДРЕСА_2  з 2002 року, без поважних на то причин, його особистих речей в квартирі не має. Просить  суд визнати  ОСОБА_2 таким, що втратив  право користування  житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_2.

 В судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_3  заявлені  вимоги  підтримав  в повному  обсязі , та суду пояснив, що  з 2002 року   відповідач  в  квартирі не мешкає  його особистих речей  в ній не має, окрім того він має  інше  постійне місце мешкання,  а саме квартиру АДРЕСА_1, що належить  його дружині . Позивачка  жодним чином  н5е чинила перешкод  для  користування  квартирою. Просить суд  позовні  вимоги задовольнити в повному  обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення  заявлених  вимог і суду  пояснив, що  він в  спірній  квартирі не мешкає  взв?язку з тим, що в нього відсутні  ключі  від вхідних дверей. Він  дійсно в 2002 році  одружився та став  мешкати разом зі  своєю  дружиною Палагутою, однак  на  сьогоднішній  день  фактично  шлюбні  відносини  з нею не підтримує та мешкає у   квартирі   котру знімає.  Весь цей  час з 2002 року  позивачка  користувалась  його  пільгами при сплаті  за  комунальні послуги, та він  особисто  давав  їй кошти на це. Просить в задоволені  позову  відмовити.

Представник  відповідача  ОСОБА_4  заперечував проти задоволення  заявлених вимог, посилаючись на те, що  дійсно  у ОСОБА_2. є  ключі  від  вхідних  дверей, однак  вони не підходять до замків, та  фактично  потрапити до квартири він не може.   Окрім того, ОСОБА_2  є  інвалідом війни  та  користується 75 відсотковими  пільгами при сплаті  комунальних послуг,  котрими і користувалась  весь  час  , починаючи з 2002 року  позивачка. Просить в задоволені  позову  відмовити.

Дочірнє підприємство «Житлово-комунального  господарства»Відкритого  акціонерного товариства «Краматорський  металургійний  завод ім.. Куйбишева»- свого представник а в судове  засідання  не направив,  хоча про час та місце  розгляду  справи  були повідомлені у встановленому  законом порядку.

Краматорський  МВ ГУМВС України в Донецькій області  свого представника  в судове засідання  не направив  надав  заяву  про  розгляд справи  за  відсутності представника, та винесенні  рішення  на  розсуд  суду.

Свідок ОСОБА_5  суду пояснила, що зі сторонами в справі  вона знайома з 1990  року, оскільки  є їх сусідкою. Їй відомо, що відповідач мешкав в спірній квартирі  до 2002 року,  де він мешкав з того часу  вона не знає. Він часто приходив   в гості до своєї матері. Чи є в нього особисто ключі від квартири їй  невідомо.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що  вона знайома зі сторонами  з 1987  року, оскільки є подругою сестри відповідача.  Де-який час вона в Краматорську не мешкала, повернулась у 2003 році. Їй відомо, що  відповідач після  одруження  переїхав  до  жінки. В спірну квартиру він неоднарозово  приїжджав  у гості, та  навіть де-який час в ній  мешкав, коли  посварився з  жінкою. На сьогоднішній  час він в квартирі  не мешкає. Також, пояснила, що раніше  в спірній  квартирі  стояла  звичайна  дерв?яна дверь, а зараз  металева. Чи є ключі  від  двері  у ОСОБА_2 їй не відомо.

Свідок ОСОБА_7 суду  пояснила, що зі сторонами в справі  вона  знайома з дитинства. Відповідач  виїхав зі  спірної квартири до дружини  приблизно  дев?ять років тому. Часто приїжджав  в гості до матері. Чи є в нього ключі від квартири  їй не відомо.

Суд, вислухавши пояснення  сторін,  дослідивши матеріали справи, набуває висновку,  що  вимоги ОСОБА_1  задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено в судовому  засіданні ОСОБА_1, згідно до ордера № 1247  було надано  в користування  квартиру АДРЕСА_2,  в ордері записано в якості  члена  родини ОСОБА_2(а.с.6)

Згідно довідки   в квартирі АДРЕСА_2  зареєстровані ОСОБА_1,  ОСОБА_8- співмешканець, ОСОБА_9-дочка, ОСОБА_10- онук, ОСОБА_2- син.(а.с.7)

В суді з вірогідністю встановлено, та не оспорюється сторонами, що  ОСОБА_2 з 2002 року  не мешкає в спірній квартирі.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування  житловим приміщенням  з двох підстав, по –перше це  тривале  не проживання  в  спірній  квартирі, по –друге  він має  інше постійне місце мешкання.

У відповідності до ст.. 71 ЖК України «При тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї  були  відсутні  з  поважних причин  понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.    Жиле приміщення  зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:  

   1) призову  на  строкову  військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу,  а також призову  офіцерів  із запасу  на  військову  службу  на  строк до трьох років –протягом усього   періоду   проходження   зазначеної   військової   служби; перебування   на   військовій   службі   прапорщиків,  мічманів  і військовослужбовців надстрокової служби -  протягом  перших  п'яти років перебування на дійсній військовій службі;

    2)  тимчасового  виїзду  з  постійного  місця  проживання  за умовами  і  характером  роботи  або  у  зв'язку з навчанням (учні, студенти,  стажисти,  аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

    3) поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів,  опікуна чи  піклувальника  -  протягом  усього  часу  їх перебування в цьому закладі,  у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку,  квартирі (їх частині) залишилися  проживати  іншічлени сім'ї.

     4) виїзду   в   зв'язку   з   виконанням  обов'язків  опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;

    5) влаштування    непрацездатних    осіб,    у   тому   числі дітей-інвалідів,  у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги  -  протягом  усього  часу  перебування  в них;

    6) виїзду  для   лікування    в    лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;

    7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення  волі  на  певний  строк чи довічне позбавлення волі - протягом   усього  часу  перебування  під  вартою  або  відбування покарання,  якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.

          Згідно до ст.. 107 ЖК України «У разі  вибуття  наймача  та  членів  його сім?ї на  постійне  проживання  до  іншого  населеного пункту  або в інше  жиле приміщення в тому ж  населеному  пункту  договір  найму  жилого приміщення  вважається  розірваним  з дня вибуття»

          У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування  судами Житлового кодексу України»-  суд  може  визнати  особу  такою, що втратила  право користування  жилим приміщенням, лише  з однієї  вказаної  позивачем підстави, передбаченої ст.. 71  або ст.. 107 ЖК України.

          Таким чином, вимога  про  визнання   ОСОБА_2 таким, що втратив  право  користування  квартирою, задоволенню не підлягає, оскільки  позивачі   посилаються  на підстави  які  викладені, як в статті  71 ЖК України так і в  ст.. 107 ЖК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 16,   ЦК України, 71,107 ЖК України, 7 Закону України „ Про свободу пересування і вільному виборі міста мешкання в Україні”,  Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування  судами Житлового кодексу України», суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб  Дочірнього підприємства «Житлове-комунальне  господарство»Відкритого  акціонерного товариства «Краматорський  металургійний завод ім.. Куйбишева», Краматорського МВ УМВС України в Донецькій області     про визнання  особи такою, що втратила  право користування  житловим приміщенням    –залишити  без  задоволення.

Рішення  може  бути оскаржено в Апеляційний  суд  протягом  десяти  днів  з дня  його  проголошення.

          Особи, які  брали  участь  у справі, але не були присутні  у судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом  десяти днів  з  дня  отримання  копії  цього  рішення. Рішення  суду  набирає  законної сили  після  закінчення  строку  для  подання  апеляційної  скарги, якщо  апеляційну  скаргу  не було подано.

Суддя                                                                                                    А.В. Бакуменко