2-1129/11  

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

23 травня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Кобець А.І.

за участі: представників відповідача Петрова Г.В. та Ніякої О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсаційних платежів та відшкодування моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, посилаючись на наступні обставини: із 06.03.1996 р. по 27.11.2010 р. він працював на підприємствах вугільної промисловості України, у т.ч., тривалий час працював на "Шахті Південнодонбаська №3" державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" робочим підземної шахтної професії з повним робочим днем під землею. Його табельний номер був №1441.

Зазначає, що дані обставини підтверджуються записами в сторінках його трудової книжки та тим, що представник відповідача в судовому засіданні визнає та підтвердить своїми усними та/або письмовими поясненнями (запереченнями) вказа ні факти та обставини. Вказує суду на те, що має передбачені законом підстави звільнення від доказування вказаної обставини, а саме: ті обставини, що визнаються обома сторонами по справі не потребують доказування, у відповідності до закону.

Зазначив, що згідно ст.116 КЗпП України роботодавець (відповідач) зобов'язаний був зробити з ним повний розрахунок в день його звільнення. Однак, після звільнення його 27.11.2010 р. йому не був виплачений борг по заробітній платі, по оплаті лікарняних, компенсація за невикористану відпустку, компенсація заробітної плати від повідно до індексу зростання споживчих цін (індексу інфляції), за його даними, на загальну суму 20000 гривень.

У грудні 2010 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про видачу йому письмових довідок про заборгованість відповідача перед ним по заробітній платі, по компенсації за невикористану відпустку, по оплаті лікарняного, по компенсації заробітної плати відповідно до індексу зростання споживчих цін та довідок про розмір його середнього та середньоденного заробітку, але відповіді ще не отримав.

Факт наявності боргу відповідача перед ним по заробітній платі, по компенсації за невикористану відпустку, боргу по оплаті лікарняного, по компенсації заро бітної плати відповідно до індексу зростання споживчих цін підтверджується:

-          письмовими довідками відповідача або випискою з розрахунково-платіжної відомості відповідача (знаходиться у відповідача) про заборгованість перед ним по заробітній платі, по компенсації за невикористану відпустку, по оплаті лікарняного, по компенсації заробітної плати відповідно до індексу зростання споживчих цін;

-          тим, що представник відповідача в судовому засіданні визнає та підтвер дить своїми усними та/або письмовими поясненнями (запереченнями) вказані факти та обставини, вкаже суду точну суму боргу по заробітній платі, по оплаті лікарняних, компенсації за невикористану відпустку, по компенсації заробітної плати відповідно до індексу зростання споживчих цін та дату, коли та яким чином відповідачем провадилося часткове погашення боргу по зарплаті після звільнення.

Тому, зазначає позивач, його роботодавець (відповідач) повинен йому виплатити не лише борг по заробітній  платі, по оплаті лікарняних, компенсацію за невикористану відпустку, компенсацію заробітної плати відповідно до індексу зростання споживчих цін, а ще і мій середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, як це передбачено в силу ст.117 КЗпП України.

...

Зазначив, що вся сума середнього заробітку за час затримки розрахунку може бути точно розрахована тільки після надання відповідачем довідок про заборгованість перед ним по заробітній платі та компенсації за невикористану від пустку по оплаті лікарняного, а також довідки про розмір його середнього та серед ньоденного заробітку, який розраховується згідно Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 р. за два місяці перед звільненням (тобто за липень-серпень 2010 р.).

Вважає, що з відповідача необхідно стягнути його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні починаючи з наступного дня від дати його звільнення (27.11.2010 р.) по день ухвалення рішення суду по цій справі або по день здійснення повного остаточного розрахунку відповідача з ним.

Оскільки відповідач не зробив з ним повний розрахунок в день його звільнення, йому заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінює в сумі 10 000 гривень.

Внаслідок порушення відповідачем його законних трудових прав на отримання своєчасного розрахунку в день звільнення він відчував і відчуває моральні страждання, які не вгамувалися ще й досі, тому що його законні трудові права були порушені відповідачем, який не бажав їх самостійно своєчасно самотужки відновити.

Зазначив, що його хвилює те, що його друзі та знайомі прочитають позовну заяву та повірять тому, що він не добився від роботодавця повного остаточного розрахунку в день звільнення.

Його моральні страждання посилює той факт, що згодом, після його звільнення, роботодавець не вибачився усно та письмово належним чином перед ним, продемонстрував перед ним ніякого каяття в тому, що серйозно порушив його законні трудові права, не бажав самостійно своєчасно самотужки їх відновити.

Зазначив, що внаслідок невиплати йому боргу по заробітній платі він відчував і відчуває почуття незручності, пов'язане з неповагою, презирством відповідачем його гарантованих Конституцією України и передбачених трудовим законодавством прав на отримання остаточного розрахунку в день звільнення.

Оцінює спричинену йому моральну шкоду у 1000 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 20 000 грн., по оплаті лікарняних, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію заробітної плати і стягнути моральну шкоду у сумі 1000 грн.

У судове засідання позивач та його представник надали заяву про розгляд справи у їх відсутність та заяву, в якій просили частково залишити позовні вимоги без розгляду, а саме: про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та оплаті лікарняних.

У судовому засіданні представники відповідача Петров Г.В. та Ніяка О.В. позов не визнали та суду пояснили, що відповідно до наказу №1440-к від 01.12.2010 року, у зв'язку із виявленням невідповідності виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я (3-я група інвалідності), був звільнений ОСОБА_3

01.12.2010 року був складений і оформлений належним чином Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору №3 із ОСОБА_3, у якому розрахунковим відділом підприємства був зроблений розрахунок належних до виплати сум.

Дана сума розрахунку була попередньою, оскільки, підсумкові розрахунки по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства розраховуються з урахуванням премій, надбавок і доплат за фактично відпрацьований місяць у процесі підведення підсумків роботи підприємства за місяць із 01 по 10 число наступного місяця за відпрацьованим.

Просив врахувати особливості формування фонду оплати праці по підприємствах вугільної промисловості, а саме: прийняття відповідними комісіями виконання обсягів робіт за місяць - 1 день, підготовка розрахункових документів (табелів, рапортів і ін.) - 2 дні, автоматизована обробка розрахункових документів, видача зведень по заробітній платі, їх перевірка та при необхідності коректування - 2 дні, підготовка фінансових документів для виплати заробітної плати - 2 дні, вихідні (небанківські) дні в цьому періоді.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 був звільнений 01.12.2010 року, розрахунок за грудень 2010 був попереднім на дату звільнення. Сума до виплати склала 6300 грн.

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, розрахунковим відділом була складена Відомість на виплату коштів за грудень 2010 року (із 01 по 02 число) з працівникам підприємства, у т.ч. і ОСОБА_3 Однак ні 1, а ні 2 листопада ОСОБА_3 не з'явився до каси підприємства та, відповідно, не одержав належну йому попередню суму в розмірі 6300 грн.

Згідно Положення про оплату праці підприємств ДП «ДВЕК»заробітна плата працівникам підприємства на грудень 2010 року була нарахована із урахуванням усіх доплат, надбавок і премій та відображена в особових рахунках (табуляграмах) кожного працівника підприємства за відпрацьований місяць.

Таким чином, ОСОБА_3 із врахуванням усіх належних сум, було нараховано до виплати 7526,22 грн. (560 шифр табуляграми) і виплачено разом із усіма працівниками підприємства 28.12.2010 року (заробітна плата працівникам підприємства виплачується в місяці, що є наступним за фактично відпрацьованим).

Просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 працював у відповідача із 11.04.2002 року по 27.11.2010 року, і 1.12.2010 року наказом №1440-к, його було звільнено з посади гірничий робочий очисного забою, за п.2 ст.40 КЗпП України –у зв’язку із виявленої невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров’я (3-я група інвалідності, трудове каліцтво).

Згідно Положенню про ведення касових операцій у національній валюті України, розрахунковим відділом відповідача була складена Відомість на виплату коштів за грудень 2010 року (із 01 по 02 число) з працівниками підприємства, у т.ч. із ОСОБА_3

Однак ні 1.12.2010 року, а ні 2.12.2010 року, ОСОБА_3 не з'явився до каси підприємства та, відповідно, не отримав належну йому попередню суму в розмірі 6300 грн.

Дана сума розрахунку була попередньою, оскільки, підсумкові розрахунки по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства розраховуються з урахуванням премій, надбавок і доплат за фактично відпрацьований місяць у процесі підведення підсумків роботи підприємства за місяць із 01 по 10 число наступного місяця за відпрацьованим.

Згідно Положенню про оплату праці підприємств ДП «ДВЕК», заробітна плата працівникам підприємства на грудень 2010 року була нарахована із урахуванням усіх доплат, надбавок і премій та відображена в особових рахунках (табуляграмах) кожного працівника підприємства за відпрацьований місяць.

Таким чином, ОСОБА_3 із врахуванням усіх належних сум, було нараховано до виплати 7526,22 грн. (560 шифр табуляграми) і виплачено разом із усіма працівниками підприємства 28.12.2010 року, тоб то, тоді, коли зазначена сума була йому перерахована на рахунок та коли він з’явився за її отриманням (заробітна плата працівникам підприємства виплачується в місяці, що є наступним за фактично відпрацьованим).

Аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку, що невиплата позивачу при звільненні всіх сум, що належать йому від підприємства, в день звільнення мала місце не з вини відповідача, а через те, що позивач не з’явився за їх отриманням.

Будь-яких відомостей про те, що між позивачем та відповідачем на момент розрахунку мав місце спір про розмір сум, належних працівникові при звільненні, позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт відсутності із боку відповідача порушень прав позивача, у зв’язку із чим, у задоволенні позову вважає за необхідне відмовити.

В силу ст.88 ЦПК України, підлягають до стягнення з позивача в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.

На підставі ст.ст.117, 237-1 КЗпП України та, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсаційних платежів та відшкодування моральної шкоди –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня оголошення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                                       Князьков В.В.