ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.08 Справа № 20/571/07
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит”, Запорізька область, Куйбишевський район, с.Олексіївка
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “НВА Холдинг”, м.Запоріжжя
про звернення стягнення на заставлене майно
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача – Вишняков Д.О. (довіреність №ВЕХ №457464 від 12.09.2007р.);
Від відповідача –Касьяненко Г.О. (довіреність б/н від 07.09.2006р.);
Від третьої особи - не з’явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про звернення стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит” згідно договору застави №299 від 26.03.2004р.
Ухвалою господарського суду від 09.11.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/571/07, судове засідання призначено на 06.12.2007р. Ухвалою суду від 06.12.2007р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 28.12.2007р., потім –на 29.01.2008р. Ухвалою голови господарського суду від 28.12.2007р. у порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору у справі продовжений на один місяць –до 07.02.2008р. Ухвалою суду від 29.01.2008р. розгляд справи відкладено на 07.02.2008р.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 07.02.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві з урахуванням доповнень від 17.12.2007р., просить на підставі ч.1 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” №1255-ІV від 18.11.2003р., ч.1 ст.230, п.6 ст.232 ГК України, ч.2 ст.158 ЦК України звернути стягнення на заставлене майно ТОВ “Фаворит” згідно договору застави №299 від 26.03.2004р. на суму 339205 грн.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи наступним. Оскільки відповідач не є позичальником за договором кредиту №010/02-17/417, він уклавши договір застави, виступив майновим поручителем. Умовами договору застави визначено обсяг відповідальності відповідача, а саме: кредитна лінія у розмірі 500 000 грн. із сплатою 19% річних та строком повернення 25.03.2005р. Тобто, відповідач був згоден сплатити саме цей розмір заборгованості (загальну суму боргу та відсотки, які були нараховані до 25.03.2005р.). Але між позивачем та ТОВ “НВА Холдинг” (Позичальник) були укладені додаткові угоди до кредитного договору №1 від 26.03.2005р. та №2 від 22.09.2005р., якими було продовжено термін повернення кредиту: спочатку до 01.10.2005р., а потім до 01.12.2005р. Таким чином, позивач та позичальник продовжили термін основного зобов’язання та термін, за який нараховуються проценти, і відповідно збільшився розмір зобов’язань відповідача, на що відповідач своєї згоди не надавав. За своєю юридичною природою майновий поручитель, це той же поручитель, що і на підставі договору поруки, тільки він відповідає не грошовими коштами, а майном. Відповідно до ч. 1 ст.559 ЦК України майнова порука (договір застави) припинилась, так як було змінено обсяг зобов’язання, внаслідок чого збільшилася відповідальність відповідача. Просить у задоволенні позову відмовити.
Крім того, у своїй заяві відповідач зазначив, що позивачем невірно розрахована пеня, а саме без урахування ч.6 ст.232 ГК України, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Нарахування пені можливо за період з 01.01.2006р. по 01.07.2006р. Позивач звернувся з позовом до суду у жовтні 2007 року, а строк позовної давності, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України, скінчився 01.07.2007р. Таким чином, позивач не має правових підстав для стягнення пені, нарахованої на основну суму боргу та частково на пеню, нараховану за несвоєчасно повернені проценти. Просить застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені.
Позивач на відзив відповідача надав наступні пояснення. Згідно з п.9.1 кредитного договору він набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені). Додатковими угодами до кредитного договору було пролонговано строк повернення кредитних коштів до 01.10.2005р. та до 01.12.2005р. відповідно. Ніяких додаткових угод щодо збільшення об’єму зобов’язань до кредитного договору не укладалося. Додаткові угоди є невід’ємною частиною кредитного договору. Згідно з п.4.1 договору застави він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання заставодавцем своїх зобов’язань по кредитному договору або настанні одного з випадків, передбачених ст.ст. 28,29 Закону України “Про заставу”. Жодна з підстав припинення застави не мала місце. Крім того, усно пояснив, що вказані у розрахунку комісії є штрафними санкціями.
Представник третьої особи у судові засідання не з’являвся, витребувані судом документи не представлені. По місце та час судового засідання третя особа повідомлена належним чином.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи у відсутність третьої особи в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
26.03.2004р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Запорізької обласної дирекції АППБ “Аваль” (Кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НВА Холдинг” (Позичальник, третя особа у справі) був укладений кредитний договір №010/02-17/417, відповідно до умов якого Кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000 грн. строком до 25.03.2005р. зі сплатою 19% річних (п.1.1).
Відповідно до умов п.6.1 договору Позичальник зобов’язався використати кредит на зазначені у договорі цілі та забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.
26.03.2005р. та 22.09.2005р. до кредитного договору були укладенні додаткові угоди №1 та №2, якими вносилися зміни до п.1.1 договору та згідно з якими продовжувався строк надання кредитних коштів до 01.10.2005р. та до 01.12.2005р. відповідно. Додатковою угодою №2 сторони також встановили, що в зв’язку із зміною графіку погашення кредиту Позичальник одноразово сплачує на рахунок Кредитора комісію у розмірі 2,0 відсотка від суми пролонгації кредиту.
Згідно з п.9.1 кредитного договору він набуває чинності з дати його укладення та діє до часу повного погашення Позичальником заборгованості за кредитом (позичкової заборгованості, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).
Товариство з обмеженою відповідальністю “НВА Холдинг” не виконало зобов’язання за кредитним договором, у строк до 01.12.2005р. не повернуло позивачу кредитні кошти, внаслідок чого має заборгованість за кредитом у сумі 224000,00 грн.
Відповідно до п.3.3 кредитного договору його забезпеченням є застава майна Майнового поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит” (відповідач у справі).
26.03.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фаворит” (Заставодавець) майновий поручитель ТОВ “НВА Холдинг” та АКППБ “Аваль” (Заставодержатель) було укладено договір застави, який того ж дня посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №299.
У розділі 1 “Предмет договору” визначено, що згідно кредитного договору №010/02-17/417 від 26.03.2004р., Заставодержатель відкрив Товариству з обмеженою невідповідальністю “НВА Холдинг” відновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000 грн. строком по 25.03.2005р., із сплатою 19% відсотків річних. (п.1.1). У забезпечення виконання зобов’язань, вказаних у п.1.1 цього договору заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу належне йому майно згідно Додатку №1, який є невід’ємною частиною цього договору. Предмет застави оцінюється сторонами в сумі 423 620,00 грн. (п.п.1.2, 1.3)
Пунктом 4.1 договору застави від 26.03.2004р. встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Заставодавцем своїх зобов’язань по кредитному договору №010/02-17/417 від 26.03.2004р., або настанні одного із випадків, передбачених ст.ст.28,29 Закону України “Про заставу”.
Згідно з матеріалами справи 18.05.2006р., у зв’язку з невиконанням кредитних зобов’язань по кредитному договору позивачем було направлено на адресу Позичальника ТОВ “НВА Холдинг” та Майнового поручителя ТОВ “Фаворит” претензію з пропозицією до 15.06.2006р. погасити перед банком заборгованість по кредитному договору №010/02-17/417 від 26.03.2004р. Відповіді на зазначену претензію позивачем не отримано, грошові зобов’язання не виконані, у зв’язку з чим останній звернувся до суду.
Крім того, зверненню до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно передувало вчинення виконавчого напису №3561 від 31.10.2006р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Нарохою О.В. про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 270 283,87грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р. у справі №22/228/07, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.10.2007р., визнано таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий напис реєстраційний №3561, вчинений 31.10.2006р. приватним нотаріусом Запорізького міського округу Запорізької області Нарохою О.В., про звернення стягнення на майно, яке підлягає витребуванню, а саме: сільськогосподарську техніку у кількості 28 одиниць згідно з додатком №1, яке належить ТОВ “Фаворит”.
Згідно з листом підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №324-2/11 від 28.01.2008р. при примусовому виконанні вказаного виконавчого напису було реалізовано трактор МТЗ –80,1989 року випуску, державний №07478 ВО та трактор Т-150К, 1992 року випуску, державний №9405 ЗГ. Від реалізації вказаного майна на депозитний рахунок Головного управління юстиції у Запорізькій області надійшли кошти в розмірі 23400,00 грн. В межах зведеного виконавчого провадження №1647/2, боржником є ТОВ “Фаворит”, вказані кошти були розподілені на витрати виконавчого провадження та на задоволення вимог стягувачів. 27.12.2007р. на підставі п.4 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження закінчено.
Предметом позову у даній справі №20/571/07 є звернення стягнення на заставлене майно. При цьому позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 339 205 грн.(станом на 01.11.2007р.) Відповідно до наданого позивачем розрахунку (т.1 а.с.22) заборгованість складається з суми 224 000 грн. не повернутих кредитних коштів, суми 40 375,23 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р., суми 64 364,71 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р., суми 6673,57 грн. заборгованості за несплаченими комісіями за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р., суми 3434,45 грн. пені, нарахованої на заборгованість за відсотками за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р., суми 357,03 грн. пені на заборгованість за комісіями за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст.ст.572, 574, 589 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з матеріалами справи договір застави, відповідно до якого позивач просить звернути стягнення на майно, укладений 26.03.2004р. Згідно з його умовами цим договором забезпечується виконання зобов’язань за кредитним договором №010/02-17/417 від 26.03.2004р., за яким ТОВ “НВА Холдинг” відкрито відновлювальну кредитну лінію в сумі 500 000 грн. строком по 25.03.2005р., із сплатою 19% річних.
Згідно з п.п.2.2, 2.3, 2.15 сторони встановили, що зобов’язання, забезпечене заставою, вважається виконаним, якщо кредит погашений, сплачені проценти, штрафні санкції у випадку їх нарахування, та витрати, пов’язані з виконанням по кредитному договору №010/02-17/417 від 26.03.2004р. Заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, що забезпечений заставою не буде погашений у встановлені кредитним договором строки. Заставодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання забезпеченого заставою, воно не було виконано.
Пунктом 3.3 кредитного договору сторони встановили порядок погашення заборгованості за кредитним договором. Так, в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, в другу чергу –сума заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість), в третю –заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Ухвалами суду від 09.11.2007р., 06.12.2007р. у позивача витребувано документальне обґрунтування заявлених вимог.
На першому аркуші, наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с22), вказано, що заборгованість за несплаченими відсотками за період з 27.04.2006р. по 31.10.2007р. (552 дні) складає 64 364,71 грн. Однак, як вбачається із докладного розрахунку несплачених відсотків (а.с. 23), розрахунок здійснений за період з 27.04.2006р. по 02.04.2007р. (341 день) та складає суму 39 761,53 грн.
Суд вважає розрахунок позивача суперечливим, із якого неможливо встановити період нарахування відсотків, дійсний розмір відсотків, які підлягають до стягнення, та перевірити правильність розрахунку. Непредставлення позивачем обґрунтованого розрахунку відсотків заважає розгляду справи, оскільки позовні вимоги в цій частині мають суперечності, які суд немає можливості усунути. Так як сума 3434,45 грн. пені нарахована на відсотки, дійсний розмір та період нарахування яких суд немає можливості перевірити у зв’язку з непредставленням позивачем обґрунтованого розрахунку відсотків, позовні вимоги в цій частині суд також залишає без розгляду.
Таким чином, позов у частині звернення стягнення на заставлене майно на суму 67 799,16 грн. (64 364,71+3434,45) відсотків по кредиту та суми пені, нарахованої на відсотки, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Доказів належного виконання договірних зобов’язань та погашення заявленої до стягнення заборгованості у сумі 224 000 грн. не повернутих кредитних коштів суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 224 000 грн. непогашених кредитних коштів основані на договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 40375,23 грн. пені за період з 01.10.2006р. по 31.10.2007р., нараховану на заборгованість за кредитом.
Пунктом 10.2 кредитного договору обумовлено, зокрема, що за порушення строків повернення кредиту, передбаченого п.1.1 договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
Факт порушення боржником (позичальником) зобов’язання по поверненню кредитних коштів у розмірі 224 000 грн. суд вважає доведеними, однак позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Згідно з ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Зобов’язання по поверненню кредитних коштів повинно було виконано до 01.12.2005р.( з урахуванням додаткових угод). Таким чином, позивач мав право нараховувати пеню з 01.12.2005р. по 01.06.2006р.
Статтями 256-258 ЦК України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність). Так, згідно з приписами ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Приписами ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позивач звернувся до суду 05.11.2007р., однак строк позовної давності для стягнення пені скінчився 01.06.2007р. Оскільки в силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені на заборгованість за кредитом задоволенню не підлягають на наведених вище підставах. Відповідач також заявив про застосування позовної давності в частині стягнення пені.
Позивачем також у межах суми, на яку звертається стягнення, заявлено суму 6673,57 грн. заборгованості за несплаченими комісіями та пеню за несплату комісійних доходів за користування кредитними коштами у розмірі 375,03 грн.
Відповідно до п.2.18 договору застави від 26.03.2004р. за рахунок заставленого майна задовольняються вимоги Заставодержателя в повному обсязі, включаючи відсотки, нараховані штрафні санкції, а також відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов’язання, необхідні витрати на реалізацію заставленого майна.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що комісія, яку він просить стягнути, є штрафною санкцією.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, комісія є не штрафною санкцією, а спеціальним видом зобов’язання.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Оскільки договором застави не було передбачено зобов’язання відповідача щодо сплати комісії, вимоги про стягнення з відповідача суми 6673,54 грн. заборгованості за несплаченими комісіями задоволенню не підлягають. Враховуючи, що сума 375,03 грн. пені нарахована на заборгованість по комісії, вона також не підлягає стягненню.
Заперечення відповідача в частині припинення застави не беруться до уваги на вказаних вище підставах, а також у зв’язку з наступним.
26.03.2005р. позивач та ТОВ “НВА Холдинг” уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №010/02-17/417, якою внесли зміни до п.1.1 договору та виклали його у наступній редакції: ”Кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 500 000 грн. строком до 01.10.2005р. зі сплатою 19% річних”.
22.09.2005р. позивач та ТОВ “НВА Холдинг” уклали додаткову угоду №2 до кредитного договору №010/02-17/417, згідно з якою шляхом зміни п.1.1 договору продовжили строк надання кредиту до 01.12.2005р., а також встановили, що в зв’язку із зміною графіку погашення кредиту Позичальник одноразово сплачує на рахунок Кредитора комісію у розмірі 2,0 відсотка від суми пролонгації кредиту.
Предметом додаткових угод №№1,2 до кредитного договору є продовження строку користування кредитними коштами, інші умови щодо кредитування (розмір кредиту, розмір плати 19% річних за користування коштами) сторони не змінювали. Проста зміна контрагентами деяких умов договору не призвела до заміни самого кредитного зобов’язання на інше: характер прав і обов’язків учасників, а також порядок виконання зобов’язання залишилися незмінними. Сторони ніяким чином не обумовлювали, що наслідком зміни умов договору є припинення зобов’язання, що діяло раніше, і зміну його новим зобов’язанням. Зобов’язання, що виникло з договору застави не припинилося, недійсним зазначений договір не визнано. Як вбачається із платіжних доручень про перерахування коштів, кредит у сумі 500 000грн. був виданий позивачем у 2004р. Доказів наявності підстав для припинення зобов’язання, встановлених ст.ст.598-609 ЦК України, ст.202 ГК України, а також застави, передбачених ст.593 ЦК України, ст.ст. 28,29 Закону України “Про заставу”, відповідачем суду не надано.
Вирішуючи питання про звернення стягнення на заставлене майно на суму 224000грн., суд також бере до уваги, що відповідно до листа підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області №324-2/11 від 28.01.2008р. виконавче провадження закінчено, при примусовому виконанні виконавчого напису було реалізовано трактор МТЗ –80,1989 року випуску, державний №07478 ВО та трактор Т-150К, 1992 року випуску, державний №9405 ЗГ. Згідно з ст.20 Закону України “Про заставу” при частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.
У зв’язку з цим позов в цілому підлягає задоволенню частково, із переліку майна виключається реалізоване майно.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2 240 грн. витрат на державне мито та сума 77 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Звернути стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит” (71042, Запорізька область, Куйбишевський район, с.Олексіївка, вул..Миронова, 67, р/р26005301000379 в ЗФ АКБ “Мрія”, МФО 33742, код ЄДРПОУ 30085298) в сумі 224 000 грн. згідно з договором застави №299 від 26.03.2004р. на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (69063, м.Запоріжжя, вул.. Тургенєва,29, код ЄДРПОУ 2379401), а саме:
1 | Зернозбиральний комбайн Дон-1500, 1990 року випуску, реєстр, номер 2895 ЗЕ, № 035930, двигун 041463, свідоцтво про реєстрацію АА № 007583, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
2 | Зернозбиральний комбайн Дон-1500,1992 року випуску, реєстр, номер ЗЕ 2892, № 059818, двигун 069183, свідоцтво про реєстрацію АА № 007579, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
3 | Зернозбиральний комбайн Дон-1500,1992 року випуску, реєстр, номер 2893 ЗЕ, № 060189, двигун б/н, свідоцтво про реєстрацію АА № 007581, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
4 | Трактор ЮМЗ-6КЛ, 1991 року випуску, заводський номер 752959, двигун № 1М1565, реєстр, номер 07482 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007573, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
5 | Трактор-ескаватор ЮМЗ-6-ЄО-2621, 1987 року випуску, заводський номер 523023, двигун № 7В1787, реєстр, номер 07484 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007575, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
6 | Трактор ЮМЗ-6КЛ, 1987 року випуску, заводський номер 538354, двигун № 7Ж1151, реєстр, номер 07485 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007576, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
7 | Трактор ЮМЗ-6КМ, 1990 року випуску, заводський номер 704228, двигун № ОН6459-, реєстр, номер 07486 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007577, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
8 | Трактор ЮМЗ-6АЛ, 1980 року випуску, заводський номер 122994, двигун № 0Е2489, реєстр, номер 07483 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007574, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
9 | Трактор К-701, 1984 року випуску, заводський номер 8418313, двигун № 210340, реєстр, номер 07467 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007558, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
10 | Трактор К-701, 1983 року випуску, заводський номер 8312758, двигун № 183433, реєстр, номер 07466 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007557, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
11 | Трактор ДТ-75Н, 1988 року випуску, заводський номер 483902, двигун № 751483, реєстр, номер 07470 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007561, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
12 | Трактор ДТ-75Н, 1990 року випуску, заводський номер 578206, двигун № 986157, реєстр, номер 07471 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007562, |
13 | Трактор Т-150К-06, 1994 року випуску, заводський номер 575798, двигун 217138, реєстр, номер 07468 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007559, вид.куйбишевською інспекцією Держтехнагляду |
14 | Трактор Т-150К, 1992 року випуску, заводський номер 559867, двигун 165965, реєстр, номер 07469 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007560, вид.Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
15 | Трактор Т-150К, 1994 року випуску, заводський номер 575873, двигун 216446, реєстр, номер 4991 ЗҐ, свідоцтво про реєстрацію АК № 069897, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 03.07.2000 р. |
16 | Трактор Т-150К, 1994 року випуску, заводський номер 575776, двигун 217028, реєстр, номер 4989 ЗГ, свідоцтво про реєстрацію АК № 069898, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 03.07.2000 р. |
17 | Трактор Т-25А 1982 року випуску, заводський номер 280931, двигун 743175, реєстр, номер 07487 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007578, вид.Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
18 | Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 849976, двигун 986532, реєстр, номер 07473 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007564, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
19 | Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 847919, двигун, 980961, реєстр, номер 07474 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007565, вид.Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
20 | Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 855211, двигун 000674, реєстр, номер 07475 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007566, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
21 | Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 866312, двигун 000266, реєстр, номер 07476 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007567, вид.Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
22 | Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 855415, двигун 002709, реєстр, номер 07472 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007563, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
23 | Трактор МТЗ-80Л, 1990 року випуску, заводський номер 702806, двигун 624041, реєстр, номер 07480 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007571, вид.Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002р. |
24 | Трактор МТЗ-80Л, 1984 року випуску, заводський номер 349992, двигун 750813, реєстр, номер 07481 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007572, вид.Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
25 | Трактор МТЗ-80Л, 1988 року випуску, заводський номер 608788, двигун 391974, реєстр, номер 07479 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007570, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
26 | Трактор МТЗ-80Л, 1992 року випуску, заводський номер 847923, двигун 982225, реєстр, номер 07477 ВО, свідоцтво про реєстрацію АА № 007568, вид. Куйбишевською інспекцією Держтехнагляду 27.12.2002 р. |
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фаворит” (71042, Запорізька область, Куйбишевський район, с.Олексіївка, вул..Миронова, 67, р/р26005301000379 в ЗФ АКБ “Мрія”, МФО 33742, код ЄДРПОУ 30085298) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (69063, м.Запоріжжя, вул.. Тургенєва,29, код ЄДРПОУ 2379401, р №290941364 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) суму 2 240 грн. витрат на державне мито та суму 77 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Позов у частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 67 799 грн. 16 коп. (заборгованість за несплаченими відсотками та пеня на заборгованість за відсотками) залишити без розгляду.
У позові в частині звернення стягнення на заставлене майно в сумі 47 405 грн. 83 грн. (заборгованість за комісіями, пеня на заборгованість за комісіями, пеня на заборгованість за кредитом) відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 08.02. 2008р.