2-501/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 р.  Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області  у складі головуючого судді                                                              Ковальчук Т.А.,

при секретарі                                                   Горбаченко Ю.О.

за участю позивача                                                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1                      до Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області                 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку по праву спадкування                за законом,

                                                      В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1  до Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку по праву спадкування за законом.

Позивач в позові посилається  на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік –ОСОБА_2. Після його смерті залишилася спадщина, що складається з житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,354 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Позивач звернулася до нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право             на спадщину чоловіка. Але позивачеві було відмовлено, у зв’язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності чоловіка на житловий будинок, без чого видача свідоцтва на право на спадщину неможлива.

Позивач вважає, що має право спадкувати житловий будинок свого чоловіка по праву спадкування за законом. Хоча за життя її чоловік належним чином не оформив своє право власності, але фактично був власником житлового будинку, так як будував його та проживав                    у ньому.

Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати право власності                          на житловий будинок та земельну ділянку по праву спадкування за законом.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши на адресу суду заяву,  в якій прохає розглянути справу без його участі, проти позову не заперечує.

Вислухавши пояснення  позивача,  дослідивши докази, суд вважає, що вимоги підлягають  задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є чоловіком позивача (а. с. 8).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть            НОМЕР_1, актовий запис № 09 (а. с. 7).

Після смерті ОСОБА_2 позивач звернулася  до нотаріальної контори за оформленням спадщини, але листом державного нотаріуса їй було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини, у зв’язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності ОСОБА_2 на житловий будинок (а. с. 4).

Позивач зареєстрована та проживає АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виданою Бузівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 11).

Згідно довідки виданої Бузівською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області –ОСОБА_2 був зареєстрований АДРЕСА_1 на день смерті, житловий будинок збудований у 1965 році (а. с. 12).

Технічний паспорт на житловий будинок, який знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 виданий на ім’я  позивача.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю                                        серії ДП від 27 січня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів  на право власності  на землю за Мд № 3661, земельна ділянка площею 0.354 га, яка розташована                          АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 (а. с. 9).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті,                        той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець,  який постійно проживав разом                                  із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,  встановленого статтею 1270  цього  Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_2                     та на момент відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем. Тому суд дійшов                   до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 1261, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,                          право власності на:

-          житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований                 за адресою: АДРЕСА_1;

-          земельну ділянку площею 0.354 га, яка розташована АДРЕСА_1, передану                                           для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,250 га, ведення особистого підсобного господарства 0,105 га, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії  ДП від 27 січня 1998 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності  на землю за Мд № 3661, кадастровий                                  № 1222386100-02-001-0094.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                              Т.А.Ковальчук