2-1776/11  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         19 травня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого    - судді Орєхова О.І.

при секретарі -  Лисенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»в особі філії Донецьке регіональне управління «Приват Банк»про стягнення недоплачених коштів за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

  Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»в особі філії Донецьке регіональне управління «Приват Банк»про стягнення недоплачених коштів за договором банківського вкладу, посилаючись на наступні обставини.

21.05.2007          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN25000013840615 (вклад «Стандарт»з помісячною виплатою). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 13%.

07.11.2007          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000704596133 (вклад «Стандарт»). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 15700 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 16%.

15.12.2008          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000704829957 (вклад «Стандарт»). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 7000  гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 17%.

19.01.2008          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000704993460 (вклад «Стандарт»). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти у розмірі 7000  гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 17%.

10.03.2009          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000705325192 (вклад «Стандарт»). Під час складення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_5 грошові кошти у розмірі 5300  гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 17%.

30.03.2009          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN25000710005566 (вклад «Стандарт»з щомісячною виплатою). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_6 грошові кошти у розмірі 27000 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 21,5%.

31.03.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN25000710026007 (вклад «Стандарт»з щомісячною виплатою). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_7 грошові кошти у розмірі 2000 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 21,5%.

Відповідно до п. 6 всіх цих Договорів банківського вкладу, якщо по закінченню терміну вкладу, клієнт не заявив банку про відказ від продовження строку, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином строк вкладу всіх цих Договорів не закінчився, а нарахування відсотків по вкладам продовжується по теперішній час.

21.04.2010 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть І-НО № 457245 від 22.04.2010 року, виданим Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Донецької області.

У всіх цих Договорах є заповідальні розпорядження, відповідно до яких у разі смерті ОСОБА_2 вкладами та нарахованими відсотками розпоряджається її внучка ОСОБА_1. Також 15.12.2009 року державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори було посвідчено заповіт, відповідно до якого на випадок смерті ОСОБА_2 грошові внески з відсотками та компенсаціями що знаходяться у ПАТ КБ «ПриватБанк»вона заповідає ОСОБА_1.

02.12.2010          року державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори було видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого спадкоємцем грошових вкладів з відсотками та компенсаціями що знаходяться у ПАТ КБ «ПриватБанк»н адепозитних    рахунках    №    НОМЕР_1,    №    НОМЕР_2,    №    НОМЕР_3, №НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 є ОСОБА_1.

У виконання умов Договорів вона, як спадкоємиця, 13.12.2010 року написала Відповідачу заяву, в якій просила виплатити суми всіх нарахованих відсотків за цілу кількість періодів нарахування, що пройшли з моменту укладення договорів, і не отриманих нею, до моменту її звернення, тобто до 07.12.2010 року. На це Відповідач надіслав їй листа №30.1.0.0/2-101213/2393 від 12.01.2011 року, яким відмовлено у виплаті, стверджуючи, що згідно діючого законодавства у випадку смерті клієнта банку фізичної особи, при наявності у нього діючих депозитів, банк припиняє нарахування відсотків на вклад померлого клієнта з дати його смерті. Тобто з дати смерті клієнта до моменту видачі коштів спадкоємцям нарахування відсотків на вклад не здійснюється.

14.02.2011          року вона написала скаргу до Національного банку України на дії з ПАТ КБ «ПриватБанк». На що у відповідь листом № 47-215/2359 від 10.03.2011 року Національний банк України дав роз'яснення відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк»зобов'язаний сплачувати їй проценти на банківський вклад, до моменту повернення їй вкладу як вкладнику.

Таким чином, вважає дії Відповідача протиправними, необгрунтованими та такими що грубо порушують її права та законні інтереси.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання Відповідача на ст. 607 ЦК України про припинення зобов'язання неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає -смертю вкладника вона вважає безпідставним, оскільки частиною 2 ст.608 ЦК України передбачено що зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язане з особою кредитора.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже всі права та обов'язки спадкодавця на момент відкриття спадщини успадковуються спадкодавцями.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1228 ЦК України вкладник має право розпорядитися правом на вклад у ланку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне  розпорядження банку (фінансовій установі).

Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Отже, ОСОБА_1, як спадкоємиці, переходять усі права та обов'язки по договорам банківського вкладу, якими вона має право розпоряджатися за власним розсудом, а саме: пролонгувати дію договорів та отримати не тільки тіло вкладу, а й всі відсотки по ним.

Відповідно до ч. 1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), ліс надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідність ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі силивом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частини 2 ст.1060 ЦК України   - за договором банківського вкладу незалежно від його вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

На підставі ч.6 ст.1061   ЦК України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові   на  його   вимогу  зі   спливом   кожного   кварталу  окремо   від   суми   вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка Банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта, та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Приписи ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України встановлюють, що Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

З урахуванням викладеного, вона вважаю що ПАТ КБ «ПриватБанк»повинен нарахувати та виплатити на її користь недоплачені кошти (відсотки за депозитами) по зазначеним Договорами банківських вкладів, за наступні періоди:

- по Договору банківського вкладу № SAMDN25000013840615 від 21.05.2007 року відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 595,83 грн. (5000 грн.х13% : 12) х 11 місяців);

-          по Договору банківського вкладу № SAMDN26000704596133 від 07.11.2008 року
відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 2302,66 грн. (15700 грн.х16% : 12) х 11 місяців);

-          по Договору банківського вкладу № SAMDN26000704829957 від 15.12.2008 року відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 1090,83 грн. (7000 грн. х 17% : 12) х 11 місяців);

-          по Договору банківського вкладу № SAMDN26000704993460 від 19.01.2009 року відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 1090,83 грн. (7000 грн.х 17% : 12) х11 місяців);

-          по Договору банківського вкладу № SAMDN26000705325192 від 10.03.2009 року відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 825,91 грн. (5300 грн.х17% : 12) х11 місяців);

-          по Договору банківського вкладу № SAMDN25000710005566 від 30.03.2010 року
відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 5321,25 грн. (27000 грн.х21,5% : 12) х11 місяців);

-          по Договору банківського вкладу № SAMDN25000710026007 від 31.03.2010 року
відсотки за період з 21.04.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі 394,16 грн. (2000 грн.х21,5% : 12) х 11 місяців);

За всіма цими Договорами загальна сума не нарахованих коштів (відсотки за депозитами) складає: 11621,47 грн.

Періоди за які нараховуються відсотки та сума не нарахованих коштів будуть змінюватися в бік збільшення, оскільки вказані Договори пролонговані і нарахування відсотків не припиняється.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених у листі Верховного Суду України за №62-97 від 03.04.1997 року сума індексу інфляції станом на 24.03.2011 року складає: 760,03 грн. (11621,47 грн. * 99,4 (індекс інфляції за травень 2010 року)/100 * 99,6 (індекс інфляції за червень 2010 року)/100 * 99,8 (індекс інфляції за липень 2010 року)/100 * 101,2 (індекс інфляції за серпень 2010 року)/100 * 102,9 індекс інфляції за вересень 2010 року)/100 * 100,5 (індекс інфляції за жовтень 2010 року)/100 * 100.3 (індекс інфляції за листопад 2010 року)/100 * 100,8 (індекс інфляції за грудень 2010 року)/100 * 101,0 (індекс інфляції за січень 2011 року)/100 * 100,9 (індекс інфляції за лютий 2011 року)/100).

Крім того, на цей час просрочення становить 337 днів а сума трьох процентів річних від суми боргу, станом на 24.03.2011 р. складає: 321,86 грн. (11621,47 грн. * 3% / 365 днів * 337 днів).

Просила суд зобов'язати публічне акціонерний товариство комерційний банк «Приват Банк»нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 відсотки за депозитами вкладами у розмірі 11621  грн. 47 коп., сплатити суму індексу інфляції за час просрочення боргу у розмірі 760 грн. 03 коп. та три проценти річних від суми боргу у розмірі 321  грн. 86 коп., стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий сбір у розмірі 127,03 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність та винести заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить поштове повідомлення.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був повідомлений про слухання справи належним чином, не сповістив суд про причини своєї відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

21.05.2008          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN25000013840615 (вклад «Стандарт»з помісячною виплатою). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5000 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 13%.

07.11.2008          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000704596133 (вклад «Стандарт»). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 15700 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 16%.

15.12.2009          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000704829957 (вклад «Стандарт»). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 7000  гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 17%.

19.01.2009          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000704993460 (вклад «Стандарт»). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти у розмірі 7000  гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 17%.

10.03.2010          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN26000705325192 (вклад «Стандарт»). Під час складення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_5 грошові кошти у розмірі 5300  гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 17%.

30.03.2010          року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN25000710005566 (вклад «Стандарт»з щомісячною виплатою). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_6 грошові кошти у розмірі 27000 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 21,5%.

31.03.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений Договір банківського вкладу № SAMDN25000710026007 (вклад «Стандарт»з щомісячною виплатою). Під час укладення цього договору ОСОБА_2 передала а ПАТ КБ «ПриватБанк»прийняв на її особистий рахунок № НОМЕР_7 грошові кошти у розмірі 2000 гривень 00 коп., відсоткова ставка за вкладом складає 21,5%.

Відповідно до п. 6 всіх цих Договорів банківського вкладу, якщо по закінченню терміну вкладу, клієнт не заявив банку про відказ від продовження строку, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк. Таким чином строк вкладу всіх цих Договорів не закінчився, а нарахування відсотків по вкладам продовжується по теперішній час.

21.04.2010 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО № 457245 від 22.04.2010 року, виданим Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Донецької області.

У всіх цих Договорах є заповідальні розпорядження, відповідно до яких у разі смерті ОСОБА_2 вкладами та нарахованими відсотками розпоряджається її внучка ОСОБА_1.

Також 15.12.2009 року державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори було посвідчено заповіт, відповідно до якого на випадок смерті ОСОБА_2 грошові внески з відсотками та компенсаціями що знаходяться у ПАТ КБ «ПриватБанк»вона заповідає ОСОБА_1.

02.12.2010          року державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого спадкоємцем грошових вкладів з відсотками та компенсаціями що знаходяться у ПАТ КБ «ПриватБанк»н адепозитних    рахунках    №    НОМЕР_1,    №    НОМЕР_2,    №    НОМЕР_3, №НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7 є ОСОБА_1.

У виконання умов Договорів позивач, як спадкоємиця, 13.12.2010 року написала відповідачу заяву, в якій просила виплатити суми всіх нарахованих відсотків за цілу кількість періодів нарахування, що пройшли з моменту укладення договорів, і не отриманих нею, до моменту її звернення, тобто до 07.12.2010 року.

Відповідач надіслав їй листа №30.1.0.0/2-101213/2393 від 12.01.2011 року, яким відмовлено у виплаті, стверджуючи, що згідно діючого законодавства у випадку смерті клієнта банку фізичної особи, при наявності у нього діючих депозитів, банк припиняє нарахування відсотків на вклад померлого клієнта з дати його смерті. Тобто з дати смерті клієнта до моменту видачі коштів спадкоємцям нарахування відсотків на вклад не здійснюється.

14.02.2011          року позивач написала скаргу до Національного банку України на дії з ПАТ КБ «ПриватБанк». На що у відповідь листом № 47-215/2359 від 10.03.2011 року Національний банк України дав роз'яснення відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк»зобов'язаний сплачувати їй проценти на банківський вклад, до моменту повернення їй вкладу як вкладнику.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже всі права та обов'язки спадкодавця на момент відкриття спадщини успадковуються спадкодавцями.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1228 ЦК України вкладник має право розпорядитися правом на вклад у ланку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне  розпорядження банку (фінансовій установі).

Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Отже, ОСОБА_1, як спадкоємиці, переходять усі права та обов'язки по договорам банківського вкладу, якими вона має право розпоряджатися за власним розсудом, а саме: пролонгувати дію договорів та отримати не тільки тіло вкладу, а й всі відсотки по ним.

Відповідно до ч. 1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), ліс надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідність ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі силивом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Частини 2 ст.1060 ЦК України   - за договором банківського вкладу незалежно від його вкладу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

На підставі ч.6 ст.1061   ЦК України проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові   на  його   вимогу  зі   спливом   кожного   кварталу  окремо   від   суми   вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка Банк зобов'язаний приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта, та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Приписи ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України встановлюють, що Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.  

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Невиконання відповідачем ПАТ КБ «Приват Банк»своїх договірних зобов’язань по своєчасному і належному поверненню банківського вкладу є порушенням умов договору банківського вкладу і наведених норм Цивільного кодексу України.

У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» в особі філії Донецьке регіональне управління «Приват Банк»про стягнення недоплачених коштів за договором банківського вкладу підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованими та підлягають частковому відшкодуванню з огляду на таке.  

Відповідно до ч.5 ст.55 Конституції України особа має конституційне право на захист будь-якими незабороненими законом засобами. Згідно зі ст.27 ЦПК України особа має право на отримання правової допомоги.

Офіційне тлумачення поняття „правова допомога” було дане у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. у справі №1-23/2009 (справа про правову допомогу). Відповідно до п.3.2 цього Рішення правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

09.03.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Міжнародна адвокатська компанія ОСОБА_4 і компанія»укладено договір доручення № Д-8.

Відпоідно до п. 1.1 вказаного договору, довіритель доручає, а повірений приймає на себе обов»язок від імені і за рахунок довірителя здійснити, в інтересах останього необхідний комплекс юридичних дій, спрямованих на підготовку необхідних документів та придставництво інтересів довірителя в суді м. Донецьк.

Згідно з п. 2.1. договору, виногорода за виконання повіреним зобов»язань за цим договором складає 1 500 гривень.

Що стосується відшкодування витрат на оплату правової допомоги, суд виходить з положень постанови Кабінету Міністрів України № 590  від 27.04.2006 року «Про гранічні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справі, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Оплата витрат на правову допомогу  підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 6 від 09.03.2011 року на сумму 1500 гривень, тому  суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь позивача ОСОБА_1  витрати на оплату правової допомоги у сумі 1 500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена позивачем при предявленні позову сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень та державне мито у сумі 127,03 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.cт. 55, 64 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 615, 629, 1058-1060, 1061, 1066, 1068, 1216, 1218, 1223, 1228 ЦК України та керуючись ст.ст. 5, 10, 27, 60, ч. 1 ст. 84, ст.ст. 88, 213-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»в особі філії Донецьке регіональне управління «Приват Банк»про стягнення недоплачених коштів за договором банківського вкладу, - задовольнити.

Стягнути з відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»в особі філії Донецьке регіональне управління «Приват Банк» на користь позивача ОСОБА_1 відсотки за депозитними вкладами у сумі 11621,47 гривень, індекс інфляції за час прострочення у сумі 760,03 гривень, три проценти річних у сумі 321,86 гривень, державне мито у сумі 127,03 гривень, витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 1500 гривень, а всього 14 450,39 гривень ( чотирнадцять тисяч чотириста п»ятьдесят гривень тридцять дев»ять копійок ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

      Суддя                                                                                                    О.І. Орєхов