Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2008 р. Справа № 56/158-07
колегія суддів у складі
головуючого судді Шепітько І.І., судді Бондаренка В.П., судді Лакізи В.В.
при секретарі Коваленко І.Є.
за участю
прокурора –Гавриленко О.В. посвідчення №173 від 23.08.2007 року
представників сторін:
позивача –Кулінічева Н.О. за дорученням № 08-11/4116/2-07 від 10.12.2007 року
відповідача –не з’явився,
3-ї особи - Кулінічева Н.О. дов. №321 від 14.01.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 52Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 24.12.07 по справі № 56/158-07
за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків
до ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський", м. Харків
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель Управління земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків
про звільнення та повернення земельної ділянки
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області 24.12.07 по справі № 56/158-07 (суддя Кухар Н.М.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0, 0012, розташовану по вул. Блюхера, 44 у м. Харкові, за свій рахунок, привести вказану земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді, стягнуто з ТОВ "Торгівельний будинок "Салтівський" на користь держбюджету України 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24.12.07 по справі № 56/158-07 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими та порушення норм матеріального і процесуального права. Відповідач вказує на те, що відповідно до ч.3 ст.144 Земельного кодексу України рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку. Проте, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивачем не дотримано порядок припинення користування земельною ділянкою відповідачем, передбачений ст.144 Земельного кодексу України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим та відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 24.12.07 по справі № 56/158-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Прокурор підтримує позицію позивача та просить рішення господарського суду Харківської області від 24.12.07 по справі № 56/158-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному з’ясуванні обставин справи, є обґрунтованим та відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі третя особа просить рішення господарського суду Харківської області від 24.12.07 по справі № 56/158-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення ухвали суду, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим судова колегія вважає можливим на підставі ст.75 ГПК України розглядати апеляційну скаргу за відсутністю відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши прокурора та представника позивача і третьої особи, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га, розташовану по вул. Блюхера, 44 у м. Харкові (зазначену в плані-схемі земельної ділянки), привести вказану ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді. Прокурор обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідач без належних правових підстав самовільно займає вищевказану земельну ділянку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки до виникнення у нього права на її оренду.
З Акту № 1040/07 від 11.05.2007 року обстеження земельної ділянки по вул.. Блюхера, 44 в м. Харкові, складеного головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Сорокою М.Я. вбачається, що спірну земельну ділянку площею 0,0012 га в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України відповідач використовує для експлуатації та обслуговування металевого кіоску без правовстановлюючих документів (а. с. 11).
Вказаний Акт обстеження земельної ділянки є належним доказом у справі, оскільки складений посадовою особою відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради - органу, створеного міською радою відповідно до статей 12, 189 Земельного кодексу України та статті 12 Закону України "Про охорону земель" для здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності і посадова особа цього управління при обстеженні земельної ділянки та складанні акту обстеження діяла відповідно до Положення про відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 23.06.2004 року.
Доводи відповідача, що він не займає земельної ділянки, розташованої по вул.Блюхера, 44, також спростовуються наданими до суду копією листа АК "Харківобленерго" від 10.10.2007р. за № 26Б-03/15-21132 щодо надання інформації по споживачу "ТОВ "ТБ "Салтівський", згідно якого на кіоски, які розташовані за адресами: вул.Блюхера, 44, вул.Героїв Праці, 36, вул.К.Корка, 10, вул.Героїв Праці, 66, вул .Дружби народів, 238 з ТОВ "ТБ "Салтівський" укладено договір про постачання електричної енергії № 03-6977 від 01.12.2003р. (копія договору міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідач договір оренди спірної земельної ділянки в не оформляв і в установленому законом порядку не зареєстровував, у зв’язку з чим у нього не виникло право на користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають матеріалам справи, що не дає підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 24.12. 2007 року.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.12. 2007 року по справі № 56/158-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Лакіза В.В.
суддя Шепітько І.І.
Постанову підписано 27.02.2008 року