2а- 3061-11.

                                                      П О С Т А Н О В А.

                                             ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ.

19 липня     2011    року.   КІРОВСЬКИЙ  РАЙОНИЙ   СУД  міста   ДОНЕЦЬКА

в складі:                               судді -   АНІСІМОВОЇ  Н.Д.

                                             при секретарі –БОЖЕНОВОЇ  Н.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку  справу за адміністративним  позовом:

                  ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ  ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ КІРОВСЬКОГО  РАЙОНУ міста ДОНЕЦЬКА «ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ, ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕВНИХ  ДІЙ».

                                          В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :  

                  Позивачка  ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом  до УПРАВЛІННЯ  ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ КІРОВСЬКОГО  РАЙОНУ міста ДОНЕЦЬКА «ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ, ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕВНИХ  ДІЙ», свої позовні вимоги мотивує наступним: вона  знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Кіровському  районі  міста Донецька, отримує пенсію за віком та продовжує працювати.  16 червня  2010 року в зв’язку  із збільшенням свого страхового стажу на 24 місяця вона  звернулася до відповідача з заявою про перерахунок  пенсії по заробітній  платні  та стажу. Відповідач при перерахунку пенсії застосував показник середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік в розмірі 1197, 91 грн., але зобов’язаний був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні  за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн. Внаслідок такого  перерахунку розмір  її пенсії був зменшений в зв’язку з чим відповідач відмовив їй в перерахунку пенсії по заробітній платні. Вважає такі дії відповідача  незаконними  і такими що грубо порушують її  конституційні  права на соціальний  захист. Так, у відповідності з частиною 1 статті 46 Конституції України  громадяни мають право на соціальний  захист, яке включає право на забезпечення їх у випадку повної, часткової або тимчасової  непрацездатності, втрати годувальника, безробіття по незалежним від нього обставинам, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.

                 Основні  положення  реалізації конституційного  права громадян на отримання пенсії  за віком встановлені в Законі України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування»№ 1058. Постановою Кабінету  Міністрів України  від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі  питання соціального захисту окремих  категорій громадян»встановлені  вимоги про застосування  при перерахунку пенсії показників середньої  заробітної плати в Україні за календарний  рік, який передував року перерахунку пенсії. Рішенням  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6- рп2007 встановлено, що положення Закону  України «Про державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовуватися або змінюватися об’єми прав та обов’язків, пільг та компенсацій та  гарантій  громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися  зміни, призупинятися діючі закони  України, а також встановлюватися інше правове  регулювання відносин, які є предметом інших  законів України.

Крім того, спільним листом Міністерства труда та соціальної політики України від 11 березня 2009 року № 20\0\18-09\029 і Пенсійного Фонду України № 4096\02-01 яке використовується відповідачем при роз’ясненні мотивів застосування  показника середньої заробітної  плати за 2007 рік суперечать Указу  Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493\92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»так як офіційно не опубліковано і не зареєстровано в Міністерстві юстиції  України  в зв’язку з чим його застосування при встановленні  порядку застосування статей 40 та 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування»при перерахунку  пенсії є незаконним. Просить суд визнати  неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Кіровському  районі міста Донецька щодо відмови їй в перерахунку пенсії за віком з урахування  показників середньої  заробітної платні в Україні за  календарний рік, який  передував року перерахунку  пенсії та зобов’язати Управління  Пенсійного Фонду України в Кіровському районі міста Донецька провести перерахунок пенсії їй з 1 липня 2010 року по нормам Закону  України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування» з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку  пенсії за рік, який передував року звернення за перерахунком пенсії, а саме: за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн.

        Позивачка в судове засідання не з’явилася, судом були вжиті заходи щодо її повідомлення про час розгляду справи в установленому законом порядку.

                    Представник  відповідача –Управління  Пенсійного Фонду  України в  Кіровському  районі  міста Донецька в судове  засідання  не з’явився, надав суду письмові заперечення.

                         Вивчивши матеріали справи, суд вважає  що позовні вимоги  ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ  ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ КІРОВСЬКОГО  РАЙОНУ міста ДОНЕЦЬКА «ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ, ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕВНИХ  ДІЙ»є необґрунтованими і задоволенню не підлягаючими, з наступних  підстав:

                       Як вбачається з позовних  вимог, предметом спору є визнання протиправними дій  відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону  України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування»з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої  сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення  пенсії за календарний  рік, передує року перерахунку пенсії.

                          Перерахунок  пенсії працюючим  пенсіонерам, у зв’язку із збільшенням середньої  заробітної плати працівників,зайнятих у галузях економіки  України та страхового стажу  регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування «від 9 липня 2003 року № 1058-1У (з наступними змінами та доповненнями) (далі  по тексту –Закон № 1058),який передбачає, що у разі якщо застрахована  особа після  призначення  пенсії продовжувала  працювати,провадиться перерахунок пенсії  з урахуванням  страхового  стажу після  призначення  пенсії. Кожний  наступний перерахунок пенсії  провадиться не раніш як через 2 роки  після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після  призначення пенсій. Перерахунок  пенсій здійснюється із  заробітної  плати (доходу) з якої була  обчислена пенсія,або за періоди страхового  стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього  Закону.

                Така  редакція існує після  визнання  неконституційними змін, внесених підпунктом «г»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону  України від  28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не  відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду  України від 22  травня 2008 року № 10- рп2008.

                Скасування зміни надавали можливість перераховувати пенсії із заробітної  плати за періоди страхового  стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої  заробітної плати працівників в  середньому на одну застраховану  особу в цілому по Україні, з якої  сплачено страхові внески та які відповідно до цього  Закону враховується для  обчислення пенсії  за календарний  рік, що передує перерахунку пенсії.

                     Аналіз відновленої  (діючої) норми  абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить що перерахунок пенсії  здійснюється із заробітної  плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового  стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

                 Частина перша  статті 40  передбачає, що для  обчислення  пенсії  враховується заробітна плата (дохід) за будь які 60 календарних місяців страхового  стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно  від  перерв, та за весь період страхового  стажу ,починаючи з 1 липня 2000 року.

                   Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі  визначення  заробітної  плати (доходу) для  обчислення пенсії  є середня заробітна  плата працівників,зайнятих у  галузях економіки України за календарний  рік, що передує року  звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії.

         При цьому, суд зазначає, що при  перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної  плати працівників в середньому  на одну застраховану  особу в цілому по Україні, з якої  сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону  враховується для  призначення  пенсії, за календарний  рік, що передує року перерахунку  пенсії, оскільки  приписами Закону № 1068  в редакції, чинній з 22 травня 2008 року,застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачено.

                 Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовується з метою встановлення періоду страхового стажу, за який може бути  обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї  статті передбачає формулу  для обчислення, а не перерахунку пенсії з  застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки  України.

                      Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої  заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати  працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої  сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії  за календарний  рік, що передує року  перерахунку пенсії»є різними  правовими категоріями.

                          Крім того, суд зазначає що позивачка   16 червня 2010 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру.

                         УПФУ шляхом видання розпорядження здійснено перерахунок пенсії за стажем та заробітком.

                          Розпорядження відповідача у межах спірних  відносин є способом реалізації відповідачем  владних управлінських функцій, як  суб’єкта владних повноважень.

                             Розпорядження про перерахунок  пенсії за стажем та заробітком позивачкою не оскаржено. Суд зазначає що правові наслідки для позивачки створює саме розпорядження  УПФУ, а не дії  суб’єкта владних  повноважень, тому має місце неправильно  вибраний спосіб захисту свого порушеного права.

                       Крім того, згідно ст. 99 КАС УКРАЇНИ установлений шестимісячний строк для звернення особою до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів. Про своє порушене право позивачка дізналася в  липні 2010  року коли отримала перераховану пенсію, розмір якої на її думку, не відповідає вимогам  закону. Але за захистом свого  порушеного права позивачка звернулася лише 24 березня  2011 року, тобто з порушенням строків позовної давності, питання про поновлення цього строку  позивачкою в своєму позові не ставиться, позивачкою не надано  суду переконливих доказів пропуску цього строку з поважних причин, в зв’язку з чим суд вважає  що позивачка без поважних причин  пропустила строк для звернення  до суду з вищевказаним позовом.

                               З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

                                 На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 8,9,10,11,159, 160,161,162,163 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд –

                                               П  О  С  Т А  Н  О  В  И  В  :

                  В задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ  ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ КІРОВСЬКОГО  РАЙОНУ міста ДОНЕЦЬКА «ПРО ВИЗНАННЯ ДІЙ НЕПРАВОМІРНИМИ, ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕВНИХ  ДІЙ»- відмовити.

         Апеляційна  скарга на постанову  суду першої  інстанції подається протягом 10 днів з дня її  проголошення.

                                   Суддя:                                АНІСІМОВА   Н.Д.