Справа № 2-а-5581/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"01" вересня 2011 р.                                                                          м.Звенигородка

            Суддя Звенигородського суду Черкаської області Кащук А.М., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання неправомірними дій та стягнення підвищення до пенсії дитині війни, -   

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась 12.08.2011 року до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 12.02.2011 року та виплачувати довічно.

          У встановлений законом строк заперечення від відповідача не надійшло.

На підставі ст. 182-3 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   

 Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.     

          Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 –ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, оскільки як передбачено ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є громадянином  України та на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який є чинним, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»- на 30% мінімальної пенсії за віком.

          У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Оскільки відповідач визначив та виплачує їй підвищення до пенсії в розмірі, що не відповідає розміру встановленому  ст. 6 Закону України  «Про  соціальний захист дітей війни»і відмовляється визначити підвищення до пенсії позивачу у вказаному розмірі, бездіяльність відповідача слід визнати неправомірною.

     Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року  N 3491-VI , який набрав чинності 19.06.2011 установлено,  що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 796-12  )  (Відомості  Верховної  Ради України,  1992 р.,  N 13, ст. 178 з  наступними  змінами)  застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених Постановою Кабінетом  Міністрів України від 6 липня 2011 р. N 745, яка набрала чинності 23 липня 2011 року, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік".
     Суддя вважає, що порушене право позивача щодо визначення та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягає відновленню, шляхом зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням фактично сплачених сум.

На думку судді, необхідно відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача в проведенні подальшого перерахунку щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, оскільки неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, так як відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.    

          На підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року з наступними змінами і доповненнями, ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»від.09.07.2003 року  № 1058-1У,  Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року  N 3491-VI, керуючись ст. 6, 10-12, 69-71, 90, 94, 99, 100, 183-2 КАС України,  -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про  визнання неправомірними дій та стягнення підвищення до пенсії дитині війни за період з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року включно –задовольнити.

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати ОСОБА_1 до підвищення до пенсії, як дитині війни в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року включно - неправомірними.

          Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії,  передбачене ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року включно, з врахуванням фактично сплачених сум.

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року.    

Копію постанови суду не пізніше наступного дня з дня її ухвалення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.   

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 діб з дня отримання копії постанови до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до апеляційного суду.

Постанова прийнята у скорочену провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

  Суддя    

          Головуючий                    підпис                                                                      А. М. Кащук

          Копія вірна: Суддя Чутівського

                         районного суду                                                  А. М. Кащук

          Постанова набрала законної сили

          Суддя Чутівського районного суду                                        А. М. Кащук