ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"26" лютого 2008 р. | Справа № 19/16-95/1 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Разюк Г.П.
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Юзьковій І.В.,
за участю представника позивача –Шинкаренка Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.01.2008р.
№ 19/16-95/1
за позовом ДП „Одеська залізниця”
3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Міністерство транспорту та зв’язку України
до Миколаївської міської ради
про визнання права власності.
Розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 39 від 25.02.2008р. у справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Разюк Г.П.
Суд встановив:
У січні 2008р. ДП „Одеська залізниця” звернулося до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права державної власності на адміністративно-побутовий корпус (літера А) загальною площею 99,7 кв.м, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 123, що перебуває в повному господарському віданні ДП „Одеська залізниця”. Третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, визначено Міністерство транспорту та зв’язку України.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.01.2008р. на підставі пункту 1 ст. 63 ГПК України позовну заяву повернено позивачеві без розгляду. Ухвала мотивована тим, що оскільки предметом позову є визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права власності на будівлі, то начальник юридичної служби Одеської залізниці, якого Міністерство в установленому порядку не уповноважувало представляти його інтереси у господарських спорах, не мав права її підписувати. Крім того, на думку суду, в порушення ст. 27 ГПК України, позивачем Міністерство транспорту та зв’язку України неправомірно визначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Оскаржуючи дану ухвалу, Одеська залізниця в апеляційній скарзі просить її скасувати, а справу направити на розгляд до місцевого суду по суті заявлених вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Представники відповідача та третьої особи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Свідченням тому є відповідні повідомлення про отримання ними ухвали суду. Про причини неявки суд не сповістили.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність прийнятої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до провадження, суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст. 54-58 ГПК України.
Суддя повертає позовну заяву без розгляду у випадках, вичерпний перелік яких визначений у ст. 63 ГПК України.
Серед таких випадків, у ч. 1 п. 1 ст. 63 ГПК України, зазначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, тобто, порушення вимог ч.1 ст. 54 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.
В даному випадку позовна заява подана Одеською залізницею та підписана начальником її юридичної служби. Серед доданих до неї документів є належним чином завірена копія довіреності, якою начальника юридичної служби Одеської залізниці уповноважено підписувати та подавати позовні заяви від імені Одеської залізниці.
Приймаючи до уваги, що позов поданий саме Одеською залізницею, а не Міністерством транспорту та зв’язку України, тому у місцевого суду не було правових підстав вважати, що позовну заяву підписано не уповноваженою на те особою та, як насідок цього, повертати її без розгляду.
З врахуванням викладеного, коли судом недодержані вимоги процесуального законодавства при винесенні ухвали, вона підлягає скасуванню, а позовні матеріали - направленню на розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.01.2008р. № 19/16-95/1 скасувати, а позовні матеріали передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: Г.П. Разюк
Н.В. Ліпчанська