25.07.2011                                                                                                                                                           

                                                                      Справа № 2-3845/11р.

                                                                         У Х В А Л А          

                                                про залишення позовної заяви без руху

25 липня   2011  року                                                                                 м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Шатілова Л.Г., вивчивши позовну заяву  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 про  стягнення суми боргу за договором позики ,    

          В С Т А Н О В И В:

Позивачка   звернулася  до суду з позовною заявою до  ОСОБА_3 про  стягнення суми боргу за договором позики від 28.02.2009 року у розмірі 16000 доларів США та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 600 доларів США.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст.119 ЦПК України  позовна заява повинна містити:

-  ціну позову щодо вимог майнового характеру;

- до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судовий збір за подачу позовної заяви згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 в позовних заявах майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 3-х  і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається із матеріалів справи, при зверненні до суду із даним позовом позивачем  зазначено ціну позову -  у розмірі 16600 доларів США та сплачено судовий збір у національній валюті –в сумі 1300 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.   

За змістом ст. 524,533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, проте зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, яка є єдиною валютою виконання грошового зобов’язання. Якщо у ньому визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.   

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким законом, зокрема є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який регулює відносини у сфері розрахунків на виконання експортно-імпортних контрактів, тому у відповідності з ч.2  ст.. 192 ЦК України в даному випадку на території України може використовуватися іноземна валюта.

Крім того, відповідно до п.1 ст.3, абз. 4 підп. «а»п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «про систему валютного регулювання і валютного контролю»валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено зазначеним Декретом, іншими актами валютного законодавства України. Платежі у іноземній валюті можуть здійснюватися резидентами лише за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг робіт прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя.

Враховуючи, що позивач  звернувся з позовом до фізичної особи, що мешкає на території України, положення ч.2 ст. 192 ЦК України не можуть бути застосовані.

Відносини щодо сплати судового збору регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, що затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15.  

          За таких обставин, позивачу потрібно вказати ціну позову в національній валюті,  уточнити  позовні вимоги про стягнення суми боргу в національній валюті, та надати квитанції про сплату державного мита в повному обсязі згідно ціни позовних вимог.  

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, повинен залишити її без руху та надати строк для усунення недоліків.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем   вказаних порушень  ст. 119 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,          

У Х В А Л И В :

Позовну заяву  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3 про  стягнення суми боргу за договором позики, залишити   без руху.

Надати позивачці строк для усунення вказаних недоліків до  05.08.2011 року.

          У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Суддя Жовтневого районного

суду м. Маріуполя                                                                                Л.Г.Шатілова