Справа № 2-3600/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" липня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                              САВЛУК Т.В.

при секретарі                                              Зелді Є.С.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

                                                  в с т а н о в и в:

Кредитна спілка «Аккорд»звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за  кредитним  договором  №99А11 від 26 червня 2006 року в сумі: залишок кредиту –1101,38 грн.; залишок процентів 2018,86 грн.; нараховані штрафні санкції –550,69 грн., а всього на загальну суму 3670 грн. 93 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справив,  мотивуючи тим, що відповідачем порушено умови кредитного  договору в частині своєчасного повернення кредиту, що є предметом позовних вимог.          

Представник позивача Потапенко О.М.  в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про кредитні спілки” кредитна спілка - неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та надання фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки»кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Судом встановлено, що Кредитна спілка «Аккорд»має статус юридичної особи, зареєстрована та діє на підставі Статуту ( у новій редакції), який затверджений рішенням загальних зборів Кредитної спілки «Акорд»протокол №1 від 31 травня 2008 року, та зареєстрована в Шевченківський районній у місті Києві державній адміністрації  05 червня 2008 року.

Як визначено у   п.2.1 та п. 2.2 Статуту  Кредитної спілки «Аккорд», Кредитна спілка «Аккорд»- це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою зволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Завданням кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 цього Статуту.

Порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки визначені у розділі 21 Статуту  Кредитної спілки «Аккорд».

Кредитна спілка надає кредити лише своїм членам на умовах та на строк, визначений відповідними положеннями кредитної спілки, яке затверджене спостережною радою, на підставі заяви члена спілки за рішенням кредитного комітету. При прийнятті кредитним комітетом рішення про надання кредиту, між кредитною спілкою та позичальником укладається кредитний договір, в якому зазначаються строк та умови повернення кредиту. ( п.21.1  та п.21.3 Статуту  Кредитної спілки «Аккорд»)

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як з’ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, 26 червня 2006 року між Кредитною спілкою «Аккорд»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №99А11, відповідно до умов договору Кредитна спілка надає Позичальнику кредит в розмірі 1238,00 грн. Позичальник зобов’язується щомісячно сплачувати Спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж відповідно вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток №1). Проценти за користування кредитом нараховуються Спілкою на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,148 за кожен день користування кредитом. Договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу)

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої  статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Таким чином,  проценти можуть нараховуватись  (сплачуватись) і за зобов’язаннями в разі прострочення платежу. В цьому разі підставою застосування процентів є порушення зобов’язання. Так, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, оскільки  за  період з 13 липня 2006 року по 19 квітня 2011 року  відповідачем не проводились платежі по кредитному договору в частині погашення основної суми кредиту та не сплачувались проценти за користування кредитними коштами, тому  суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача основної суми кредиту в сумі 1101,38 грн. та процентів за користування кредитними коштами в сумі 1591,96 грн., які нараховані  позивачем за період з 13 липня 2006 року по 19 квітня 2011 року, що відповідає  положенням  ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, при визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи. (а.с.3)

Статтею  258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, у тому разі, коли на момент звернення з позовом виконання зобов’язання було прострочено понад один рік, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується одним роком перед зверненням зацікавленої особи  до суду, якщо не будуть визнанні поважними причини пропуску даного строку.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, за період дії кредитного договору позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредитному договору  в сумі 6661,71 грн., яка розрахована за період 13 липня 2006 року по 19 квітня 2011 року, разом з тим на підставі рішення Кредитного комітету про зменшення пені від 19 квітня 2011 року (протокол №99А11)  прийнято рішення про зменшення суми нарахованої пені за кредитним договором №99А11 від 26 червня 2006 року та встановлено пеню по кредитному договору в сумі, яка складає Ѕ  суми основного боргу кредиту, тобто 550,69 грн.,  і припинено її нарахування.

Однак, суд вважає, що в межах даного спору слід застосувати спеціальні  строки  позовної давності, які передбачені п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, до заявлених  позовних вимог позивача, які стосуються стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредитному договору,  оскільки відповідачем не виконуються умови кредитного договору починаючи з 13 липня 2006 року, в той же час з даними позовом до суду позивач звернувся лише в травні 2011 року, тобто після спливу річного строку визначеного для такої категорії вимог,  при цьому суд критично відноситься до прийнятого позивачем рішення про зменшення розміру пені по кредитному договору, оскільки позивачем таке рішення прийнято в односторонньому порядку, що суперечить положенням ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, також позивачем не наведено належного розрахунку суми пені, яка підлягає стяганню з відповідача, та не визначено період за який позивачем нарахована та стягується пеня саме в розмірі 550,69 грн., що суперечить положеннями п.3.2 Кредитного договору, яким передбачено, що  при порушенні строків сплати кредиту Спілка має право нарахувати пеню, а Позичальник зобов’язується сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Кредитної спілки «Аккорд»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору  підлягає задоволенню частково,  тому  присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд»заборгованість за  кредитним договором №99А11 від 26 Червня 2006 року  на загальну суму 2693 грн. 34 коп., яка складає:  основну суму несплаченого кредиту в сумі  1101,38 грн. та проценти за користування кредитними коштами в сумі 1591,96 грн.,  в іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд  присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь  Кредитної спілки «Аккорд»понесені судові витрати по сплаті судового збору  в сумі 51,00 грн., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.258, 261,  526, 551, 598, 610,  611, 625, 1054  Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 23 Закону України “Про кредитні спілки” ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 208, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд»заборгованість за  кредитним договором №99А11 від 26 червня 2006 року  на загальну суму 2693 грн. 34 коп.,  судові витрати по сплаті судового збору в сумі  51 грн. 00 коп. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього на загальну суму 2864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 34 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

С у д д я