Справа № 2-4203/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дев’ята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Дев’ята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Позивач пропустила шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки після смерті її батька перебувала у тяжкому психологічному стані, постійно хворіла, потребувала стороннього догляду, що унеможливлювало своєчасне вирішення питань, пов’язаних з оформленням спадщини. Крім того, за досить короткий проміжок часу померли бабуся позивача та її чоловік, що завдало їй додаткових душевних страждань.

У зв’язку з цим позивач звернулася до суду і просить визначити їй додатковий строк у три місяці  для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, однак надіслав пояснення від 22.06.2010 № 29/246-1029, у яких просив суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення та розглядати справу за його відсутності (а.с. 47-48).

Третя особа до суду не з’явилася, хоча була повідомлена належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила. Суд за згодою представників позивача визнав за можливе провести судове засідання за її відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом приватизації державного житла Залізничного району м. Києва 12.03.1998, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках  (а.с. 19).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 який був батьком позивача (а.с. 7), помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 Відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 3984 (а.с. 6).

Після його смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем, інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Отже, Київська міська рада є належним відповідачем у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з довідки КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» ВСП «Залізничний»від 11.05.2011 № 472 ОСОБА_2 по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9). Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Оскільки позивач на час відкриття спадщини не проживала разом із спадкодавцем, вона повинна була за правилами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Як вбачається з спадкової справи № 378/2011, заведеної Дев’ятою київською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 подала вказану заяву 21.04.2011, тобто з пропуском встановленого строку (а.с. 61). У зв’язку з цим Дев’ята київська державна нотаріальна контора листом від 28.04.2011 № 1712/08-14 роз’яснила їй, що видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості, тому для вирішення даного питання необхідно звернутися до суду (а.с. 59).

Наслідки пропущення строку подання заяви про прийняття спадщини передбачені ст. 1272 ЦК України, відповідно до ч. 3 якої за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтовуючи поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини, позивач посилалася на те, що невдовзі після смерті її батька, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 Відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 8517 (а.с. 32). Також ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_6, про що свідчить  свідоцтво про смерть, видане 18.10.2010 Відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 19037 (а.с. 33), з яким вона одружилася лише 13.11.2009 (а.с. 8). Зазначені обставини викликали в неї сильні душевні хвилювання, внаслідок чого у неї почав погіршуватися стан здоров’я. Даний факт підтверджується випискою з історії хвороби Київської міської клінічної лікарні № 10 від 22.04.2010 (а.с. 20), довідкою Київської міської клінічної лікарні № 4 від 26.05.2011 № 21701 (а.с. 21), довідкою Київської міської клінічної лікарні № 10 від 26.05.2011 (а.с. 22), довідкою Київського міського пологового будинку №5 від 31.05.2011 № 146 (а.с. 34), випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 8174 Лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва від 02.04.2010 (а.с. 35), випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 8839 Київської міської клінічної лікарні медичної допомоги від 07.04.2010 (а.с. 37), випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 21701 Київської міської лікарні № 4 Солом’янського району м. Києва від 12.11.2009 (а.с. 38).

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінюючи у сукупності докази, дослідженні у судовому засіданні, враховуючи те, що позивач зазнала сильних душевних хвилювань та у неї погіршився стан здоров’я, суд приходить до висновку, що причини пропущення нею строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий