Справа № 1-109/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 серпня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого  судді                                           Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання                    Бірюк Л.М.

за участю

прокурора                                                     Тарасюк І.В.

потерпілого                                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань  Кузнецовського міського суду Рівненської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Великі Цепцевичі, Володимирецького району, Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 30.03.2011року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.1 ст. 185 КК України  до громадських робіт строком на 120 годин, за ч.2 ст.185 КК України ,-

                                                            В С Т А Н О В И В:

     Будучи засудженим 30.03.2011 р. Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт строком 120 год., ОСОБА_2., не відбувши покарання за цим вироком, знову вчинив умисний, повторний злочин.

Так, 30 квітня 2011 року, близько 01 год., перебуваючи в гостях у квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, скориставшись тим, що власник квартири, ОСОБА_1 заснув і не бачить його дій, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав гроші в сумі 70 грн., золотий ланцюжок вартістю 1301 грн. 23 коп., золоту каблучку вартістю 1034 грн. 55 коп., золоті сережки вартістю 1154 грн. 10 коп., золоту підвіску вартістю 1246 грн. 06 коп. та банківську картку «Приватбанку», за допомогою якої близько 01 год. 30 хв. цього ж дня через банкомат «Промінвестбанку», що по м-ну Будівельників м.Кузнецовська, продовжуючи діяти з єдиним умислом, спрямованим на викрадення майна ОСОБА_1, за три операції таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_1 гроші в сумі 2097 грн 63 коп.. Своїми умисними діями ОСОБА_2. заподіяв для потерпілого ОСОБА_1 збиток на загальну суму 6903 грн. 57 коп.

У судовому засіданні ОСОБА_2. свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що увечері 29 квітня 2011 року він випив кілька пляшок пива. Після цього, близько 23 год. поблизу АДРЕСА_1 зустрів свого однокласника, ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_1 запросив його до себе в гості, в квартиру АДРЕСА_1. На той час вдома окрім ОСОБА_1, нікого не було. В квартирі вони зайшли в залу. ОСОБА_1 приніс пляшку вина, і вони разом її випили в зальній кімнаті. Після цього, біля 01 год. 30 квітня 2011 р. ОСОБА_1 заснув. Тоді, як показав ОСОБА_2., він вирішив скористатися цим, і обікрасти його. Він дістав з його гаманця гроші в сумі 70 грн. (купюрами 50 грн. та 20 грн.), також взяв банківську картку Приватбанку, яка впала з полиці меблевого гарнітуру в залі. Оглянувши меблевий гарнітур, він знайшов конверт із записаним пін-кодом до банківської картки, та запам’ятав його. Після цього, в гарнітурі знайшов коробку із золотими виробами. Там були сережки, каблучка, ланцюжок, підвіска, які він викрав.

З викраденими речами та коштами він пішов до банкомату Промінвестбанку по м-ну Будівельників м.Кузнецовська, та скориставшись банківською карткою, біля 01 год. 30 хв. зняв з рахунку ОСОБА_3. гроші - за 3 рази зняв 2 тис грн. (за першим разом - 500 грн., за другим разом - 500 грн., та за третім - 1000 грн.). Всі ці операції він провів одну за одною. Так як цей банкомат був від іншого банку, не від того, з якого в нього була картка, то з рахунку ОСОБА_1 за кожну операцію знімалась ще й певна сума за надані послуги.

Далі викраденими речами та коштами розпорядився на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд не застосовувати щодо нього суворе покарання.

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_2., прокурор та потерпілий, просили суд не досліджувати зібраних у справі доказів, стосовно фактичних обставин справи щодо умисного, повторного, таємного викрадення чужого майна, оскільки ці обставини сторонами не оспорюються. Просили обмежитись лише допитом підсудного, потерпілого та дослідити матеріали, що характеризують ОСОБА_2

Судом з’ясовано, що підсудний, потерпілий та прокурор правильно розуміють зміст обставин справи, які не оспорюються ними. Вбачається, також, добровільність та істинність їх позицій в поданні такого клопотання про недоцільність дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. Судом роз’яснено, що у такому разі сторони будуть позбавленні права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні дав показання аналогічні за змістом до показань підсудного щодо часу зустрічі, запрошення підсудного ним до себе додому та виявлення наступного дня зникнення речей, про які вказав підсудний.   

Просив суд не карати суворо, оскільки підсудний повністю відшкодував йому завдану шкоду.  

Показання підсудного та потерпілого, дані у суді відповідають фактичним обставинам справи, тому суд вважає їх достовірними.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Довідками ДЗ СМСЧ №3 від 02.06.2010 року підтверджується, що ОСОБА_2. на обліках у психіатричному та наркологічному кабінетах ВП СМЧ № 3 не перебуває. Із характеристики за місцем проживання підсудного виданої ЖЕД № 2 Кузнецовського МКП, вбачається, що за період проживання скарг на нього не надходило, проте не вбачається позитивних чи негативних рис, що були б властиві йому. ОСОБА_2. проживає разом з дружиною та двома малолітніми дітьми. Вимогою про судимість та копією вироку підтверджено, що підсудний неодноразово судимий, а саме за вчинення злочинів проти власності.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості проти власності, те що він не працює, вчинив злочин маючи судимість за ч.1 ст. 185 КК України, яка не знята і не погашена.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного відповідно до ст.67 КК України є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння. Рецидив злочинів суд не враховує, оскільки повторне незаконне заволодіння чужим майном є кваліфікуючою обставиною.

При призначенні покарання необхідно врахувати обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом’якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Проте, враховуючи наявність обставини, що обтяжує покарання, зважаючи на те, що покарання у виді громадських робіт, яке призначене ОСОБА_2 за попереднім вироком, виявилось неефективним і у підсудного формується стійка направленість на вчинення злочинів проти власності, з метою запобігання вчиненню підсудним нових злочинів та його виправлення, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, у виді арешту.

Пом’якшуючі обставини дають суду можливість призначити покарання за вчинений злочин у виді арешту ближче до нижчої межі.

Відповідно до довідки №19/15/17-1543 від 11.08.2011 року ОСОБА_2. відбув 64 год. громадських робіт із 120 год., призначених як покарання за попереднім вироком Кузнецовського міського суду від 30.03.2011 року.

Отже, покарання ОСОБА_2 слід призначити за сукупністю вироків, шляхом переведення менш суворого не відбутого покарання у виді 56 год. громадських робіт у більш суворе арешт строком на 7 діб, відповідно до ч.1 ст.71 КК України та п.4 ч.1 ст.72 КК України,

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 місяці.

На підставі ч.1 ст.71, п.4 ч.1 ст.72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим злочином покарання за попереднім вироком із застосуванням правил складань покарань і призначити у виді арешту строком на 3 (три) місяці 3 (три) дні.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали суду.

Початок відбування покарання засудженому рахувати з часу взяття під варту, тобто                   з 11 серпня 2011 року.

Речові докази у справі, а саме золоті вироби: ланцюжок, пара сережок, каблучка, підвіска повернути ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Головуючий суддя                                                                                                              І.Зейкан