Справа № 2-а-1818/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши у  скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернулася ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами зобов’язати виплатити їй підвищення пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати  починаючи з 13.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушує її право на отримання підвищення до пенсії, як непрацюючого пенсіонера, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю,  відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ (далі –Закон України №796-ХІІ).

Відповідач отримавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, з копією позовної заяви та доданими до неї документами, заперечення у десятиденний строк не подав.

Суд, дослідивши позовну заяву та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

У зв’язку з тим, що ухвалою Кузнецовського міського суду від 28.07.11 позовні вимоги ОСОБА_1 у частині щодо перерахування та виплатити підвищення пенсії відповідно до ст. ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 13.01.2011 року до 17.01.2011 року залишені без розгляду, суд досліджує докази щодо задоволення решти позовних вимог.

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.01.2003 року вбачається, що дійсно                ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 виданим Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 з 27.07.1982 року.

Відповідно до копії посвідчення серії АБ №674052 від 12.03.2003 року позивач є пенсіонером з 13.01.2003 року та отримує підвищення до пенсії, відповідно до ст.39 Закону України №796-ХІІ у розмірі 5,20 грн., що підтверджується довідкою УПФ №861 від 13.07.2011 року.

З обґрунтування позову випливає, що позивач є непрацюючим пенсіонером. Заперечень з цього приводу відповідачем не подано. Ця ж обставина підтверджується копією довідки ЖЕД №4 м.Кузнецовська від 14.07.2011 року № 618.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ, Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ст.39 Закону України № 796 – ХІІ, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція статті 39 Закону № 796 –ХІІ, якою визначено, що громадянам,   які   працюють   на  територіях  радіоактивного забруднення,   провадиться   доплата   в   порядку   та  розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Громадянам, які  працюють  у зоні відчуження,  а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення  після  повного  відселення жителів, за рішенням адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно  з  положенням,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.39 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836  встановлено доплату у розмірі 5,20 грн. громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Так як, розмір доплати до пенсії позивачу, що визначений за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 не відповідає нормі ст.39 Закону України № 796 –ХІІ, тому необхідно задовольнити позов про перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу відповідно до вимог ст.39  Закону України № 796 –ХІІ.     

Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить з того, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№3491-VI (далі Закон України №3491-VI), що набув чинності 19.06.2011 року,  прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»доповнені пунктом 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

З викладеного вбачається колізія застосування нормативних актів, які мають однакову юридичну силу та регулюють один вид суспільних відносин.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп  у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Отже, з 19.06.2011 року стаття 39 Закону України №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах визначених Кабінетом міністрів України, як то передбачено Законом України №3491-VI, що прийнятий пізніше.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із зазначеного принципу покладення обов’язку доказування, відповідач у частині задоволених вимог не довів правомірність його дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провести перерахунок ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за період з 18 січня 2011 року до 18 червня 2011 року та виплатити її, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її отримання.  

Суддя                                                                                                                                          І.Зейкан