копія

справа № 2-а-3888/11  року                                          

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  16.08.2011 року  

          Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Гарник М.С., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, про зобов'язання провести перерахунок та виплату  підвищення до пенсії, як “дитині війни”, -

В С Т А Н О В И Л А:

          20.05.2011 року  позивач звернувся у суд з зазначеним позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області, позивач, просить: визнати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправними; зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за шестимісячний період, що передує зверненню до суду і по день припинення такого права.

          З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує.

          Виплата позивачу підвищення до пенсії здійснювалася згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

          Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходжу до наступного.

          Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області (далі - Управління), має статус дитини війни і отримував підвищення до пенсії в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

          Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп) дітям війни виплачується щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачу підвищення до пенсії у спірний період виплачується у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів  від 28.05.2008 року № 530. Цей розмір значно менший, ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Суд вважає, що при нарахуванні позивачу  підвищення до пенсії, як дитині війни відповідач зобов'язаний був керуватись Законом, оскільки цей правовий акт має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів (ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

          Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитись нарахування позивачу  державної соціальної допомоги, відповідачу слід врахувати, що Законом України "Про соціальний  захист  дітей війни" передбачено, що ця допомога має обраховуватись у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встанавлються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

          При цьому, ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України  визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлено названим законом, для розрахунку державної соціальної допомоги позивачці як дитині війни.

          Приймаю до уваги, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей" фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відсутність у державному бюджеті достатніх  коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватись зазначена надбавка. Разом з тим, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Посилання відповідача на відсутність  коштів, як на причину не виконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

          Європейський суд з прав людини (справа  "Кечко проти України" та інші) константував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов'язань.

          Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

          Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

          Якщо з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, ніж норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

          Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів держаного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 року,  на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” Кабінетом Міністрів України установлено  інший розмір підвищення до пенсії як дитині війни, відмінний від того, що установлений ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і який підлягає застосуванню при нарахуванні та виплаті підвищеня до пенсії як дитині війни з 23.07.2011 року.

          Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»нараховував та виплачував підвищення до пенсії позивачу, такі дії відповідача є протиправними, в зв’язку із чим, відповідача має бути зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в межах встановленого законом строку для звернення до суду з 20.11.2010 року і по 22.07.2011 року включно, із врахуванням проведених виплат.

          Керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 17, 18, 71, 99, 158, 159, 161, 162, 183-2, 256 КАС України, ст. ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет на 2011 рік", Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів держаного бюджету" від 06 липня 2011 року № 745, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління  Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року  № 8-2, –

П О С Т А Н О В И Л А:

          Позов задовольнити.

          Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 20.11.2010 року по 22.07.2011 року включно.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому  районі Вінницької області з 20.11.2010 року по 22.07.2011 року включно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплачених сум.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 (три гривні сорок копійок) грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

          Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її отримання.

Суддя: підпис

Вірно. Суддя                                        М.С. Гарник