КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.02.2008                                                                                           № 35/435

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Таран О.С., Лялюк Л.В. – представник за довіреністю,

 від відповідача - Багрій В.І. - представник за  довіреністю,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова зірка"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.12.2007

 у справі № 35/435  

 за позовом                               Комунального підприємства "Оренда"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова зірка"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 112429,93 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Комунального підприємства “Оренда” до ТОВ “Нова зірка ”про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості  з орендної плати у розмірі 112 429,93 грн.

          Рішенням Господарського суду  м. Києва  від 11.12.2007 р. у справі  №35/435 позов задоволено повністю.

            Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права та не повного з’ясування  всіх обставин справи, просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність перед позивачем фактичної заборгованості  зі сплати орендних платежів, оскільки, як стверджує апелянт, він вчасно й в повному обсязі вносив орендні платежі в розмірі, що відповідає розміру встановленої сторонами пільги зі сплати орендної плати (10% від щомісячного розміру орендної плати згідно укладеної між сторонами Додаткової угоди від 30.05.2007 р.). Заявлене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями направлених позивачем відповідачу актів надання послуг за фактичне використання не житлових приміщень, в яких зокрема, вказувався розмір орендної плати, що підлягає сплаті відповідачем, копії дебетових повідомлень, виставлених позивачем відповідачу для сплати орендних платежів, а також довідку №56 від 15.03.2007 р., надану позивачем, згідно якої станом на 11.03.2007 р. борг відповідача з  орендних платежів становить  1715,64 грн., а згідно довідки №64 від 22.03.2007 р. встановлено, що станом на 22.03.2007 р. борг відсутній.

           Позивачем  надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

В наданих запереченням позивач зазначає, що у відповідності до ст..19 Закону України „Про оренду державного й комунального майна” на підставі розпорядження Подільської РДА №487 від 30.05.2006 р. між сторонами було укладено додаткову угоду від 30.05.2007 р. до договору оренди, якою встановлювалася пільга у сплаті орендних платежів зі строком на шість місяців. Оскільки інших змін до договору сторони у встановленому порядку не вносили, встановлену пільгу не пролонговували, обов’язок зі сплати орендних платежів в повному розмірі 15551,94 грн. (згідно п.п. 1.4., 1.6. договору) після закінчення строку дії наданої пільги є дійсним та мав виконуватися відповідачем. Посилання відповідача на виставлені позивачем після закінчення строку дії пільги рахунки зі сплати орендної плати  із зазначеним пільговим розміром орендної плати не є в даному випадку суттєвими, оскільки, як стверджує позивач, є результатом бухгалтерської помилки, а відтак не звільняє відповідача від обов’язку по виконанню належним чином зобов’язань за договором.

        Розглянувши доводи апеляційної скарги, поданого відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши  пояснення представників сторін, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо правомірності заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.   

   

          Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності нарахування позивачем (орендодавець) відповідачу (орендарю) заборгованості з орендних платежів в розмірі 112429,93 грн. в період користування приміщеннями з 01.11.2006 р. по 22.06.2007 р. згідно укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва № 11042/06 (згідно рішення Подільської районної в м. Києві ради від 11.10.2005р. № 400) для розміщення приватного дошкільного закладу.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої становить 12 959,95 грн., крім того ПДВ –2 591,99 грн., разом –15 551,94 грн. Строк дії договору  встановлено до 11.03.2007р.

В порушення п.5.9. договору орендарем було повернено приміщення орендодавцю після закінчення строку дії договору із простроченням, 22.06.2007 р. згідно акту прийому-передачі.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами 30.05.2006 р. Додаткової угоди до договору № 11042/06 від 13.03.2006р., в якій на підставі розпорядження Подільської РДА №487 від 30.05.2006 р. було погоджено встановити розмір орендної плати на період проведення ремонту об’єкту оренди в розмірі 10% від місячної плати, вказаної в п. 1.4. Договору, що складає 1296,00 грн., крім того ПДВ -259,2 грн., разом 1555,2 грн.

Однак, як вбачається із наявного в матеріалах справи примірника Додаткової угоди до договору №11042/06 від 13.03.2006р., сторонами було погоджено пільгову оплату орендних платежів лише на шість місяців в період проведення ремонтних робіт, з 11.05.2006 р. по 11.11.2006 р.

Згідно ст..19 Закону України „Про оренду державного й комунального майна”, умови надання пільг орендодавцем для майна, що перебуває у комунальній власності, встановлюються органами місцевого самоврядування. Колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо прийняття органами місцевого самоврядування відповідного рішення про продовження встановленої Подільської РДА №487 від 30.05.2006 р. пільги зі сплати орендних платежів по спірному об’єкту, чи прийняття рішення про встановлення нової пільги на новий строк дії, інших додаткових угод, чи будь-яких змін до основного договору оренди, сторонами щодо зміни ставок орендних платежів сторонами не укладалось.

Відповідно після закінчення строку дії встановленої пільги – з 11.11.2006 р. обов’язок відповідача як орендаря щодо своєчасного і повного розрахунку з орендних платежів в сумі 15 551,94 грн./місяць (згідно п. 1.4. основного Договору оренди) є чинним та мав ним належним чином виконуватися. За таких обставин доводи відповідача щодо зміни сторонами розміру орендної плати (сплати відповідачем орендних платежів в пільговому розмірі після закінчення строку дії пільги) з підстав того, що орендодавцем направлялися орендарю дебетові повідомлення із зазначеним саме пільгового розміру орендної плати, судовою колегією вважаються не обґрунтованими оскільки сторонами не було дотримано встановленого умовами договору та вимогами чинного законодавства порядку внесення змін до договору в частині ставок  орендної плати.

З приводу посилання відповідача на наявні в матеріалах справи копії актів надання послуг за фактичне використання не житлових приміщень, в яких зокрема, вказувався саме пільговий розмір орендної плати, що підлягає сплаті відповідачем, копії дебетових повідомлень, виставлених позивачем відповідачу для сплати орендних платежів, а також довідку №56 від 15.03.2007 р., надану позивачем, згідно якої станом на 11.03.2007 р. борг відповідача з  орендних платежів становить  1715,64 грн., а згідно довідки №64 від 22.03.2007 р. встановлено, що станом на 22.03.2007 р. борг відсутній, як належні докази відсутності заборгованості перед орендодавцем з орендних платежів, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З наявних в матеріалах копій довідок №64  від 22.03.2007 р., якою встановлюється відсутність боргу відповідача перед позивачем, №56 від 15.03.2007 р. про мінімальну заборгованість,  актів про надання послуг за листопад 2006 р. – квітень 2007 р. про повну оплату відповідачем ставки орендних платежів в пільговому розмірі (на час, коли вже закінчився строк дії пільги), на які відповідач посилається як належні докази відсутності заборгованості, вбачається, що дані довідки  та акти підписані лише головним бухгалтером підприємства, а на довідці  №56 від 15.03.2007 р. та актах міститься біля підпису  позначка виконуючого обов’язки головного бухгалтера, підпис керівника підприємства позивача на даних документах відсутній. За таких обставин колегія не приймає вказані документи в якості належних доказів, оскільки вони не оформлені належним чином.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що на час оформлення даних документів на підприємстві відбувалися зміни й на роботу було прийнятого нового бухгалтера, який в зв’язку з необізнаністю в специфіці правовідносин сторін щодо встановлених ставок орендної плати помилково оформив та видав відповідачу вказані довідки. Однак, технічна помилка в розрахунках заборгованості з орендних платежів не призводить до звільнення відповідача  від обов’язку погасити заборгованість з орендних платежів, що обліковується за ним згідно умов укладеного основного договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, на час розгляду спору судом першої інстанції відповідач погашення нарахованої заборгованості не провів, позовних вимог не спростував, інших належних й допустимих доказів на підтвердження власної позиції суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у відповідності до вимог п.п. 1.4.-1.5. укладеного між сторонами договору оренди, ст..ст.18, 19  Закону України „Про оренду державного й комунального майна”, ст..ст. 525-526, 629 ЦК України, а відтак  оскаржуване рішення місцевого суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; підстави для його зміни чи скасування відсутні. Доводи  апеляційної скарги визнаються не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

         

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова зірка” залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 11.12.2007 р. у справі №35/435  залишити без змін.

3.          Матеріали справи  №35/435 направити до Господарського суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді