Справа№  1806/2-410/11

РІШЕННЯ

іменем України

27.07.2011року  Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

при секретарі Мяус О.Я.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у  відкритому судовому засіданні в приміщенні Ковпаківського районного суду м.Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначив, що відповідно до кредитного договору № CNL-С00/132/2006 від 01.09.2006 року банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 45 000 доларів США під 13,99 % річних зі строком погашення 01.09.2016 року.

          Однак відповідач свої зобов’язання по договору не виконав і станом на 25.09.2009 року загальна заборгованість відповідача по кредитному договору перед банком склала 40 170, 91 доларів США., загальна заборгованість по відсоткам – 1706,85 доларів США. За несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.06.2009 р. по 24.09.2009 р. відповідачу нарахована пеня у розмірі 7 129,83 грн. Другий відповідач ОСОБА_3 виступив поручителем, уклавши з банком договір поруки.

          Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 подав до банку зустрічний позов в якому просить визнати недійсним вказаний кредитний договір, оскільки банк мав право видавати кредит тільки в національній валюті, тобто у гривні, оскільки банк не має індивідуальної ліцензії на кредитування в іноземній валюті.

          В судовому засіданні представник позивача по первісному позову позовні вимоги банку підтримав у повному обсязі, обґрунтував їх тими ж підставами, що зазначені в позовній заяві, зустрічний позов не визнав, пояснивши, що відповідач добровільно брав кредит в іноземній валюті, крім того, банк мав право на видачу кредиту в доларах США на підставі генеральної довіреності НБУ, тому в зустрічному позові просить відмовити.  

Відповідачі по первісному позову ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавали, тому суд у відповідності з вимогами ч.4 ст.169 ЦПК України у зв’язку з повторною неявкою в судове засідання відповідачів, повідомлених належним чином, вважає за можливе вирішити дану справу на підставі наявних у ній даних та доказів (з постановленням заочного рішення).

Представник позивача по первісному позову не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача по первісному позову, дослідивши докази по справі вважає, що первісний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіривши матеріали первісного позову і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в силу ст. 526, 527, 530, 536, 610, 1049, 1054 ЦК України оскільки судом встановлено, що по кредитному договору № CNL-С00/132/2006 від 01.09.2006 року, банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 45 000 доларів США під 13,99 % зі строком погашення 01.09.2016 року.

Згідно п.п.4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань за Кредитним договором, ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасного виконання зобов’язання, за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум./а.с.9/

Згідно пункту 4.1.3 кредитного договору за прострочення виконання боргових зобов’язань понад 30 календарних днів Позичальник, крім пені та штрафу додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02 % від суми прострочених боргових зобов’язань.

Оскільки відповідач не виконував своїх зобов’язань перед банком і не проводить оплату кредиту по кредитному договору, сума заборгованості станом на 25.09.2009 року, (як зазначено в позові) становить: 335 306 грн.85 коп., що еквівалентно 41 877,76 доларам США; пеня становить 7 129 грн. 83 коп.; штраф за прострочення боргових зобов’язань становить 75 грн. /а.с.24/

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачами по первісному позову не оспорюється.

Другий відповідач ОСОБА_3, як поручитель повинен нести солідарну відповідальність по кредитним зобов’язанням ОСОБА_2 за кредитним договором № CNL-С00/132/2006 від 01.09.2006 року на підставі договору поруки.

Крім того, відповідно до умов договору про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № С00/714/06/1 від 01.09.2006 року позивач по первісному позову, 27.08.2009 року, надав першому відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 2 210, 91 грн. на погашення страхових премій (платежів) за договором страхування. Однак відповідач ОСОБА_2 не виконав свої зобов’язання, передбачені цим договором (п.6.1 Договору) та не погасив прострочену заборгованість, тому з нього підлягає стягненню на користь позивача вказана сума заборгованості у розмірі 2 210, 91 грн. /а.с.21-22/

В судовому засіданні також було встановлено і не оспорюється сторонами, що 01.09.2006 р. між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та першим відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CNL-С00/132/2006 згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 45 000 доларів США під 13,99 % річних зі строком погашення 01.09.2016 року. /а.с.5-9/

          Крім цього, 01.09.2006 року, між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та другим відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки за № SR-C00/132/2006, згідно якого останній взяв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ОСОБА_2 боргових зобов’язань перед банком за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов’язань.

          Вказаний кредитний договір та договір поруки відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановленим ст.203 ЦК України.

Відповідно до ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ч.2 ст.524, ч.2 ст.533 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором.

                      Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ст. 530 ЦК України зазначає строки виконання зобов’язання.

          Згідно ст.1054 ч.1 ЦК України, обов’язком позичальника за Кредитним договором є повернення кредиту та сплата процентів.

З банківської ліцензії №191 від 12.10.1998 р., виданої Акціонерному комерційному банку «Райффайзенбанк Україна»  та Додатку до ліцензії №191 від 12.10.1998 року, вбачається право позивача по первісному позову здійснювати банківські операції у тому числі і право на здійснення банківського кредитування в іноземній валюті. /а.с.141-143/

Укладаючи кредитний договір № CNL-С00/132/2006 від 01.09.2006 року відповідач ОСОБА_2  погодився на всі його умови, в тому числі і на отримання кредиту в розмірі 45 000 доларів США із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,99 % річних в іноземній валюті.

Крім того, судом достовірно встановлено факт виконання банком своїх обов’язків з моменту укладення кредитного договору, а відповідач ОСОБА_2 сплачував щомісячно, тіло кредиту та проценти за його користування і припинив проплати лише після зміни курсу долара США відносно грошової одиниці України – гривні.

Суд вважає безпідставним посилання позивача по зустрічному позову як  на підставу визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору - відсутність у відповідача індивідуальної ліцензії: на надання і одержання кредиту в іноземній валюті та на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Відповідно до положень ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» на здійснення валютних операцій банкам видаються генеральні ліцензії, що не потребує індивідуальної ліцензії, а необхідність отримання індивідуальної ліцензії  передбачено для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що кредитний договір № CNL-С00/132/2006 від 01.09.2006 року, укладений між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та  відповідачем ОСОБА_2 не суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчинила правочини, тобто ОСОБА_2, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі, правочини вчинено у формі, встановленій законом, крім того, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідач отримав у позивача кошти у розмірі 45000 доларів США, розпорядився ними на власний розсуд.

          За таких обставин, вимоги ОСОБА_2 по зустрічному позову про визнання недійсним кредитного договору є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

          Крім цього, у відповідності зі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з обох відповідачів в дольовому порядку на користь банка судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,  213-215, 218 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2  (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми заборгованість за кредитним договором № CNL-С00/132/2006 від 01.09.2006 р. у розмірі 335 306 грн.85 коп., що еквівалентно 41 877,76 доларам США; пеню в розмірі 7 129 грн. 83 коп.; штраф за прострочення боргових зобов’язань в розмірі 75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми заборгованість за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафту) № С00/714/06/1 від 01.09.2006 року в розмірі 2 217 грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми судовий збір у розмірі 1700 грн., стягнувши з кожного по 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., стягнувши з кожного по 60 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Суми про визнання недійсним кредитного договору № CNL-С00/132/2006, від 01.09.2006 року – відмовити за необґрунтованістю.     

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ковпаківським районним судом м.Суми, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя                                                                      О.І. Чернобай