_____________________________________________________________________________Справа№ 2-а-3497/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2011   року Київський районний суд м. Одеси у складі:

          головуючого - судді          Огренич І.В.

      за участю секретаря – Камінської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок,

ВСТАНОВИВ :

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить ухвалити рішення, яким зобов’язати  відповідача виплатити йому щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, посилаючись на те, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 29.04.2004 року Одеською облдержадміністрацією, інвалідом 2 групи і відповідно до положень ст.48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі який дорівнює п’ять мінімальних заробітних плат, однак в зв'язку з неповною виплатою зазначеної суми ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача надав до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Надав суду письмові заперечення у яких просив у задоволені позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується довідкою №073896 обласного МСЕК №1 і має статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та як постраждала особа віднесений до першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 29.04.2004 року, Одеською облдержадміністрацією.

Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - держава  бере  на  себе  відповідальність  за  завдану  шкоду громадянам та обов'язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2)  втрату  годувальника,  якщо  його  смерть  пов'язана    з Чорнобильською катастрофою;  3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї  у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до  цього  Закону та інших актів законодавства України. На державу  покладаються також зобов'язання щодо  своєчасного медичного  обстеження,  лікування  і  визначення  доз  опромінення учасників ліквідації наслідків аварії  на  Чорнобильській  АЕС  та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.   

Для   встановлення  пільг  і  компенсацій Законом визначаються   категорії  осіб,  які   постраждали    внаслідок    Чорнобильської катастрофи.  Інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  потерпілих  від Чорнобильської катастрофи  щодо яких встановлено  причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок   Чорнобильської  катастрофи  на  променеву  хворобу,  - відносяться до першої категорії.

Віповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року проведення зазначених виплат покладено на  органи соцзахисту населення  які виступають розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.

Відповідно до Постанови  Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме інвалідам І та ІІ групи –120 грн.  

Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 06.06.1996 року частина четверта статті 48 Закону була викладена у наступній редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: Інвалідам І і ІІ групи –п’ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи, дітям –інвалідам –чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії  - п’ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії  - три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської  катастрофи одного з батьків –три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Частина сьома зазначеної статті передбачає, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

В 1999 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення окремих виплат органами соціального захисту населення», перше речення частини п’ятої було викладено в новій редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місце їх проживання органами соціального захисту населення».

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» п. 30 ст. 71 було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій  і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп2007 від 09.07.2007 року, зазначений пункт визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Дія зазначеної норми скасована.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України», було прийнято нову редакцію ст.48 Закону, а саме:  «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС,   які   стали   інвалідами    внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС  та  смерть  яких  пов'язана  з Чорнобильською катастрофою,  щорічна  допомога  на  оздоровлення  виплачується  в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного суду України № 10- рп2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення судом цього рішення.

Таким чином, положення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції закону від 06.06.1996 року, дія якої відновлена рішенням Конституційного Суду України, суперечить Постанові Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р., стосовно розміру  виплати компенсації на оздоровлення гарантованих державою.

Судом встановлено, що відповідач  при визначені розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року. В своїй діяльності державні установи повинні керуватися насамперед Конституцією України та законами України,  у даному випадку положення нормативно –правового акту суперечить положенню закону тому відповідач мав  керуватися положеннями закону, який має вищу юридичну силу, та при визначенні розміру щорічної компенсації на оздоровлення, виходити з положення ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати  з 1 січня - 869 грн.,  з 1 квітня - 884 грн.,  з 1 липня - 888 грн.,  з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня - 922 грн.

Таким чином, при визначені розміру щорічної виплати на оздоровлення, відповідач мав виходити з розміру  п’ятикратної мінімальної заробітної плати встановленої станом на  17.09.2010 року, розмір виплати мав становити 888 грн. х 5 =4440грн.

При викладених обставинах суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги,  зобов’язати відповідача поновити порушене право позивача, та зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити  перерахування та нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  у відповідності до розмірів встановлених ст.48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 06.06.1996 року, тобто у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на день проведення виплати.

Керуючись ст.ст. 92, 152 Конституції України, ст. ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254, 256 КАС України, ст.ст. 13, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких  законодавчих актів України», Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп2007 від 09.07.2007 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Зобов’язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахування та нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  у відповідності до розмірів встановлених ст.48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції статті від 06.06.1996 року, тобто у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на день проведення виплати.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.  

          Суддя                                                                      Огренич І.  В.