ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-141/1908/2011
"04" лютого 2011 р.
Козівський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого судді: Кренцель М.І.
при секретарі: Амброз І.З.
за участю: представника відповідача: Перцака І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги учаснику війни в сумі 2798 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни до 05 травня за 2009-2010 роки в сумі 2798 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що має статус «учасника війни» і відноситься до категорії ветеранів війни.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»він має право щорічно до 05 травня отримувати щорічну грошову допомогу.
Однак, у 2007 році йому відповідачем було виплачено 55 грн., у 2008 році 65 грн., у 2009 році 70 грн., у 2010 році 120 грн.
Просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації недоплачену суму одноразової грошової допомоги за 2009-2010 рік у сумі 2798 гривень.
В судове засідання позивач позивач надав письмову заяву, в якій просить справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Козівської районної державної адміністрації Перцак І.В., позов не визнав мотивуючи тим, що всі виплати позивачу проводились і проводяться відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, а додаткових коштів на виплату не виділялось, виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня Управлінням праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства України.
Суд, враховуючи письмову заяву позивача, вислухавши думку представника відповідача Перцака І.В., дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником війни і користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-12 до 05 травня у 2007 році - 55 гривень, у 2008 році - 65 гривень, та у 2009 році - 70 гривень, у 2010 році 120 грн.
Правовий статус учасника війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-12.
Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги для учасників війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 14 якого передбачає пільги учасникам війни.
Відповідно до ч. 20 ст. 14 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 05 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»був прийнятий пізніше ніж Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та не визнавався Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України
Отже, виходячи із вищенаведеного, при вирішення спорів про перерахунок виплаченої учасникам війни щомісячної разової грошової допомоги до 05 травня за 2006 рік застосуванню підлягають норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік, а статтею 27 цього Закону встановлено нові розміри виплат такої допомоги, зокрема учасникам війни –55 грн.
Згідно з Рішенням КСУ від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Отже, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо розміру грошової допомоги, на час її нарахування та виплати позивачу діяли і підлягали виконанню органами державної влади, а втратили чинність вже після 05 травня із 09 липня 2007 року –з часу ухвалення рішення Конституційним судом України, що свідчить про правомірність нарахування Управлінням праці та соціального захисту населення Козівської РДА позивачу щорічної разової допомоги учаснику війни за 2007 рік в розмірі 55 грн.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими визначено, що розмір разової грошової допомоги щорічно до 05 травня, визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України».
Розмір виплати разової грошової допомоги до 05 травня у 2008 році встановлено постановою КМУ від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», відповідно до якої позивач у 2008 році отримав 65 грн.
Згідно з Рішенням КСУ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни внесені до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Отже, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», щодо розміру грошової допомоги, на час її нарахування та виплати позивачу діяли і підлягали виконанню органами державної влади, а втратили чинність вже після 05 травня із 22 травня 2008 року –з часу ухвалення рішення Конституційним судом України, що свідчить про правомірність нарахування Управлінням праці та соціального захисту населення Козівської РДА позивачу щорічної разової допомоги учаснику війни за 2008 рік в розмірі 65 грн.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони України та інші нормативно –правові акти не мають зворотної дії в часі. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.
А тому, за періоди із 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року, та із 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»були чинними та підлягали виконанню, лише із дати прийняття КСУ своїх рішень позивач має право на виплату допомоги до 05 травня у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»установлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», учасникам війни здійснюється у розмір 70 гривень.
Пунктом 38 розділу ІV Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 13 травня 2010 року N 2254-VI встановлено, що щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом «Про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»установлено, що у 2010 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», учасникам війни здійснюється у розмір 120 гривень.
Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України», до моменту виплати разової грошової допомоги позивачу, а саме до 05 травня 2009 року та 05 травня 2010 року, КСУ не визнані неконституційним.
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 05 травня ветеранам війни.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд застосовує положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року, а також враховуючи, що пунктом 38 розділу IV Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 13 травня 2010 року N 2254-VI, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення пункту 38 розділу IV Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 13 травня 2010 року N 2254-VI, та Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Належна позивачу грошова допомога була виплачена Управлінням праці і соціального захисту населення Козівської РДА у передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України»розмірі, законні підстави для нарахування, виплати або стягнення такої допомоги у більшому розмірі відсутні.
За таких обставин, суд вважає, що виплата разової грошової допомоги до 05 травня за 2009-2010 рік позивачу здійснена Управлінням праці та соціального захисту населення Козівської райдержадміністрації на підставі, в межах та у спосіб передбачених законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 18, 71, 86, 99, 100, 160, 161, 163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Козівської РДА про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги учаснику війни в сумі 2798 грн. –відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис
З оригіналом: вірно
ГОЛОВА СУДУ: Б.В. БОДНАРУК